Мережа Bluetooth.

У мережі Bluetooth використовують неліцензований частотний діапазон - 2.45 ГГц. Однак у цьому діапазоні працюють багато інших користувачів, і він має багато завад. Під час передавання даних відбувається псевдовипадковий перехід на іншу частоту (FHSS) - до 1600 разів за 1 с. Крім того, реалізовано часовий розподіл каналів (TDD). Отже, метод доступу у такій мережі гібридний - FHSS/TDD. Швидкість передавання радіоканалом - 1 Мбіт/с. Такий підхід забезпечує ліпший захист від завад.

Пристрої Bluetooth об'єднують у групи - пікомережі (piconets), що розташовані на невеликій ділянці (10-100 м) та використовують один частотний канал. У такій групі роботою мережі керує один пристрій. Кількість абонентів у одній пікомережі обмежена (79), оскільки уживаний один частотний діапазон. Окремі групи можна об'єднувати, утворюючи розподілені мережі (scatternet). Сусідні групи працюють на різних каналах, проте є пристрої, що належать одночасно двом сусіднім групам. Через них і відбувається сполучення.

У мережі Bluetooth визначено такі п'ять типів логічних каналів:

• Link Control (LC) - канал керування всіма пристроями, об'єднаними у пікомережу. Для цього використовують як асинхронне (ACL),так і синхронне (SCO) приєднання;

• Link Manager (LM) - канал керування двопунктової ланки провідний-ведений. Відповідає за криптозахист;

• User Asynchronous (UA) - використовують у ACL;

• User Isochronous (UI) - використовують у ACL;

• User Sinchronous (US) - використовують у SCO.

Зв'язок між провідним та веденим пристроями налагоджують у сусідніх часових інтервалах.

SCO: два сусідні часові інтервали зарезервовані для запиту та відповіді. Між провідним та веденим пристроями одночасно може бути до трьох каналів. Один ведений пристрій може одночасно працювати з трьома каналами (або двома, якщо вони належать до різних пікомереж).

Лінія SCO використовує LMP (Link Manager Protocol), який не передбачає повторного передавання потоків даних.

Лінія ACL може працювати в асинхронному або ізохронному режимах. Доступ реалізовано в режимі опитування. Між провідним та веденим терміналом може бути тільки один ACL-канал. Максимальна швидкість ACL-каналів: 721 Кбіт/с у прямому та 57.6 Кбіт/с у зворотньому напрямах.

Структура пакета фіксована. Код доступу ідентифікує провідний пристрій та є унікальним. Кожен ведений пристрій аналізує коди доступу; якщо вони не відповідають провідним пристроям, то пакет ігнорують. Передавання заголовка відбувається з використанням згорткового коду.

Технологія wap.

Технологію WAP (Wireless Application Protocol) розроблено для організації доступу користувачів мобільних телефонів, а також інших безпроводних пристроїв до Internet. Значна частина безпроводних пристроїв працює з вузькосмуговими каналами зв'язку. Крім того, потрібно враховувати специфіку бездротового середовища, високу вартість передавання.

Сьогодні є дві версії WAP. Перша версія WAP 1.0 розроблена 1998 року. Вона була орієнтована на вузькосмугові канали зв'язку та пропонувала обмежені сервісні можливості. У версії WAP 2.0 враховано появу широкосмугових безпроводних технологій, запропоновано орігінальні Internet-протоколи зі збереженням сумісності з WAP 1.0.

Отже, WAP 2.0 має:

• додаткову підтримку стандартних Internet-протоколів, таких як HTTP, TCP, IP;

• підтримку нових, продуктивніших безпроводових технологій, таких як GPRS, 3G cellular;

• підтримку різноманітних та специфічних для стільникових телефонів засобів відображення даних.

Модель функціонування WAP. Клієнтом WAP є мікробраузер. Модель функціонування WAP сумісна із загальною моделлю функціонування Web, оскільки головною рисою є отримання даних з сервера за запитом клієнта (так звана Pull-модель). У WAP ця модель доповнена Push-моделлю функціонування, в якій сервер може передати дані без запиту клієнта (рис. 6.2.3).

Рис. 6.2.3. Push-модель функціонування WAP.

Для підтримки Push-моделі функціонування, а також надання деяких додаткових послуг (таких як визначення місцезнаходження клієнта та сервіси, залежні від нього) потрібний сервер-посередник (proxy-server) (рис. 6.2.4).

Рис. 6.2.4. Використання сервера-посередника.

Технологія WAP складається з трьох частин:

• протокольний стек;

• середовище застосувань WAP (WAP Aplication Environment (WAE));

• додаткові сервіси.

Протоколи, реалізовані у WAP 1.0, використовують у мережах, які не підтримують ІР, або у низькошвидкісних (вузькошмугових).

У новій версії WAP запроваджено безпосередню підтримку протокольного стека ТСР/ІР. Це було зумовлено, перш за все, появою широкосмугових безпроводних мереж .

Середовищем, у якому застосовують WAP, є мінібраузер. Реалізована підтримка XHTML Mobile Profile (XHTMLMP)) - нового стандарту мови розмітки, який повинен замінити HTML. Визначено також і командну мову WMLScript, реалізовано підтримку таблиць стилів.

Додаткові сервіси WAP 2.0:

• функції push-сервісу значно доповнені у WAP 2.0. Їх використовують у застосуваннях реального часу, таких як чати, повідомлення про стан дороги та зміну курсу цінних паперів. Без цього сервісу мінібраузер повинен би періодично запитувати web-сервер про поточний стан, що призвело б до неефективного використання ресурсів. Push-сервіс стежить за тривалістю існування повідомлень;

• підтримка профілю користувача (User Agent Profile (UAProf)). Під час надсилання запиту від клієнта до сервера у запит входить інформація про користувача та клієнта (мінібраузер). Це дає змогу серверу, а також серверам-посередникам урахувати вподобання та можливості клієнта під час підготовки відповіді;

• бездротова телефонія інтегрована у функції протокольного стека, що забезпечує багато додаткових послуг;

• інтерфейс зовнішніх функцій (External Functionality Interface (EFI)). Визначено інтерфейс звертання до зовнішніх програм, який дає змогу створювати приєднувальні модулі (plug-ins). Його також можна використовувати для доступу до зовнішніх пристроїв, таких як фото- та кінокамери, медичні прилади та ін.;

• синхронізація даних із зовнішніми пристроями.