Стандарты

Стандарты делятся на международные, международных и государственных организаций и стандарты фирм.

Международные стандарты утверждаются ISO и начинаются с IS, далее номер стандарта.

По существующей процедуре установления международных стандартов требуется минимум 3 страны - поручителя финансирования разработок, после чего стандарт проходит следующие стадии разработки:

- голосование о принятии проекта к разработке, после чего проекту присваиваются шифры;

- DP - стадия разработки проекта стандарта;

- DIS - проект международного стандарта;

- IS - утвержденный международный стандарт.

Стандарт эталонной модели ISO OSI - IS 7498.

Международные стандарты по ЛВС начинаются с IS 8802.

Международные стандарты ЛВС, разработанные на основе разработок IEEE.

Стандарт IEEE Международный

EtherNet IEEE 802.3 IS 8802.3

Маркерная шина IEEE 802.4 IS 8802.4

Token Ring IEEE 802.5 IS 8802.5

Kembrig Ring IEEE 802.7 IS 8802.7

Стандарты ECMA, на основе которых разработаны протоколы эталонной модели.

ECMA-85 прикладной уровень,

ECMA-86 предстввительный и т.д.

Рекомендации МККТТ, на основе которых разработаны протоколы и оборудование интерфейсов эталонной модели.

X.25 - сетевой и канальный уровень,

V.24 - RS-232.

Внутренние стандарты фирм.

SNA - фирма IBM,

XNS - фирмп Xerox (XNS - Xerox Network System).

Адресація комп'ютерів.

При об'єднанні трьох і більше комп'ютерів з’являється проблема їх адресації.

Найбільш розповсюджені три схеми адресації вузлів. Апаратна (hardware) адреса. Ці адреси призначені для мережі невеликого або середнього розміру, тому вони не мають ієрархічної структури. Така адреса звичайно використовується тільки апаратурою, наприклад, у мережні адаптери вбудовують шестибайтну, так звану МАС-адресу, під час виготовлення. При установці у комп'ютер декількох адаптерів, він матиме декілька апаратних адрес. Отже апаратна адреса адресує певний інтерфейс підключення до мережі, яка змінюється при заміні мережного адаптера.

Символьні адреси або імена. Ці адреси призначені для запам'ятовування людьми і тому звичайно несуть змістове навантаження. Символьні імена легко використовувати як у невеликих, так і у великих мережах. Для роботи у великих мережах символьне ім'я може мати складну ієрархічну структуру, напрклад, www.cisco.com.

Числові складені адреси. У великих мережах в якості адрес вузлів використовують числові складені адреси фіксованого і компактного форматів. Типовими представниками адрес цього типу є ІР- та ІРХ-адреси. В них підтримується дворівнева ієрархія, адреса поділяється на старшу частину - номер мережі та молодшу - номер вузла. Такий поділ дозволяє передавати повідомлення між мережами тільки на підставі номера мережі, а номер вузла використовується тільки після доставки повідомлення у потрібну мережу. В останній час, щоб зробити маршрутизацію у крупних мережах більш ефективною, пропонується більш складні варіанти числової адресації, у відповідності з якими адреса має три і більше складових. Такий підхід реалізований у новій версії протоколу IPv6, призначеного для роботи у мережі Internet.

У сучасних мережах для адресації вузлів застосовуються, як правило, одночасно всі три схеми адресації. Користувачі адресують комп'ютери символьними іменами, які автоматично замінюються у повідомленнях, що передаються по мережі, на числові номери. За допомогою цих числових номерів повідомлення передаються з однієї мережі до іншої, а після доставки повідомлення у мережу призначення замість числового номера використовується апаратна адреса комп'ютера.