Іі. Вірне чи невірне дане твердження (так/ні)

1. Субвенції – це кошти, які надаються місцевим бюджетам з бюджетів вищого рівня на фінансування цільових витрат за умов наявності дольового фінансування і підлягають поверненню у разі їх нецільового використання.

2. Принципом бюджетної системи, який передбачає формування бюджету на реальних макроекономічних показниках розвитку держави, є принцип справедливості і неупередженості.

3. Фонди і резерви підприємства, з яких проводяться певні витрати, формуються з чистого прибутку.

4. Податкова ставка – це частка окремого податку чи загальної суми податків, сплачених платником, у його доходах.

5. Визначення засад внутрішньої та зовнішньої політики держави, затвердження загальнодержавної програми розвитку покладено на Верховну Раду.

III. Тести

1. Незалежним видом фінансового контролю є:

а) внутрішньогосподарський;

б) аудит

в) аналіз

г) перевірка

2. Який з податків по своїй економічній природі в найбільшій мірі провокує інфляційні процеси в суспільстві:

а) акцизний збір

б) ПДВ

в) податок на прибуток підприємств

г) податок на доходи громадян

3. Джерелами фінансового забезпечення потреб розширеного відтворення на мікрорівні є:

а) чистий прибуток підприємств

б) міжнародні розрахунки

в) фінансове планування

г) бюджетні дотації

Іv. Теоретичні питання

1. Класифікація моделей фінансових відносин за рівнем централізації та за послідовністю розподілу ВВП, їх характеристика.

2. Бюджет як економіко-правова категорія, його функції місце і значення.

Модуль № 2

І. Криптограма

				1			2
	3
								5
4

1. Операції, які представляють переуступку банку за певну плату дебіторської заборгованості підприємства.

2. Визначені державою ліміти обсягів (інколи у вартісному виразі) імпорту будь-якого виду продукції за певний період.

3. Юридична особа або уповноважений державою орган, який здійснює випуск в обіг цінних паперів.

4. Державні позики, які характеризуються тим, що державні цінні папери купуються з певною знижкою, а погашаються за номінальною вартістю.

5. Документ без установленого строку обігу, який дає право на певну частину власності акціонерного товариства, на управління ним, отримання доходу у вигляді дивідендів, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.