8. Облік забезпечення витрат і цільового фінансування

Одним з об'єктів обліку є забезпечення витрат.. Забезпечення, як економічна категорія, означає створення резервних і страхо­вих фондів для гарантування погашення заборгованості креди­торам.

Забезпечення наступних витрат і платежів нараховується у звітному періоді, а використовується у майбутні періоди. Крім гарантії для кредиторів рівномірне нарахувань забезпечень до­зволяє рівномірно їх включати у собівартість продукції та відносити на фінансові результати.

До забезпечень наступних витрат платежів відносять:

• витрати на оплату майбутніх відпусток;

• додаткове пенсійне забезпечення;

• гарантійний ремонт реалізованої продукції (сервісне обслу­говування);

• інші витрати.

Облік забезпечень ведеться на рахунку 47 «Забезпечення на­ступних витрат і платежів» у розрізі субрахунків:

• 471 «Забезпечення виплат відпусток»;

• 472 «Додаткове пенсійне забезпечення»;

• 473 «Забезпечення гарантійних зобов'язань»;

• 474 «Забезпечення інших витрат і платежів».

На субрахунку 471 відображають нарахування резерву на оплату відпусток. Такий резерв створюється щомісячно, виходя­чи з фактично нарахованого фонду оплати праці окремих груп персоналу підприємства і процента відрахувань, розрахованого за відповідною методикою. В принципі такий процент розрахову­ється відношенням фонду оплати відпусток до загального річ­ного фонду оплати.

Забезпечення витрат на відпустки включають також нараху­вання на соціальні заходи.

На субрахунку 471 облік ведеться у спеціальній відомості на­рахування забезпечення оплат відпусток за формою (табл. 1.3):

Нарахування забезпечення оформляється записами:

Д 23 «Виробництво» — 140 549 грн;

Д 91 «Загальновиробничі витрати» — 16 889 грн;

Д 92 «Адміністративні витрати» — 24 118 грн;

Д 93 «Витрати на збут» — 12 689 грн;

Д 94 «Інші витрати операційної діяльності» — 6847 грн;

32

К 471 «Забезпечення виплат відпусток» — 201 092 грн.

Нарахування заробітної плати за час відпусток:

Д 471 «Забезпечення виплат відпусток»;

К 66 «Розрахунки з оплати праці» (нарахування зарплати);

К 65 «Розрахунки за страхуванням» (нараховано внески).

Таблиця 1.3

РОЗРАХУНОК НАРАХУВАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІДПУСТОК

№ з/п	Критерії та групи персоналу	Фонд оплату праці (грн)	Відрахування			3 кредита рахунка 47 в дебет рахунків
			для за­безпе­чення (грн)	на соціа­льні захо­ди (гри)	разом
1	Робітники цеху 1	751 648	60 132	23 150	83 282	23
2	Робітники цеху 2	518 725	41 498	15 769	57 267	23
3	Спеціалісти і керів­ники: — цеху 1; — цеху 2.	84 729 67 512	6784 5410	2612 2083	9396 7493	91 91

На субрахунку 472 здійснюється облік додаткового пенсій­ного забезпечення. З метою кращого матеріального забезпечення пенсіонерів доцільно створювати резерв з додаткового страху­вання. Частина коштів може відраховуватися у резерв за рахунок підприємства, а частина— за рахунок працюючих. Рахунки по­винні бути персональними, а нагромаджені кошти мають перера­ховуватися у пенсійний фонд. За рахунок персоніфікованих кош­тів збільшуються виплати пенсій. Такий порядок дозволяє вирі­шити проблему підвищення пенсій, а перераховані кошти висту­пають в якості додаткових кредитних ресурсів.

Створення додаткового пенсійного забезпечення у встановле­ному порядку (державою, підприємством) в обліку повинно відображатися:

Д 23 «Виробництво» (відрахування за рахунок підприємства);

Д 91,92, 93, 94;

К 472 «Додаткове пенсійне забезпечення».

Створення забезпечення за рахунок працюючих:

Д 66 «Розрахунки з оплати праці»;

К 472 «Додаткове пенсійне забезпечення».

Використання цього резерву відображається:

Д 472 додаткове пенсійне забезпечення;

33

К 685 «Розрахунки з різними кредиторами» (розрахунки з пенсійним фондом із додаткового пенсійного забезпечення).

Такий порядок не узаконений, але й ніким не заборонений.

На субрахунку 473 відображаються операції з нарахування за­безпечення гарантійних зобов'язань із ремонтів та сервісного об­слуговування. Підприємства повинні стимулювати попит і роз­ширювати ринок своєї продукції різними методами, в тому числі й гарантувати відшкодування виявлених недоліків продукції, проданої з гарантією або сервісним обслуговуванням споживача. Зрозуміло, що претензії щодо неякісної продукції будуть масо­вими, тому розмір гарантій на ремонт повинен бути значним. Щоб зменшити витрати, треба випускати якісну продукцію. От­же, величина витрат на гарантійні ремонти примушує підприєм­ства підвищувати якість продукції.

Методика відрахувань у фонд гарантійного ремонту — різна. Витрати можуть утворюватися за рахунок виробничих, управ­лінських або збутових витрат, що залежить від особливостей тех­нології, управління виробництвом та збутової діяльності окремих підприємств.

При цьому дебетуються рахунки 91 «Загальновиробничі ви­трати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» і кредитується субрахунок 473 «Забезпечення гарантійних зо­бов'язань».

Відшкодування завданих збитків споживачам може оформля­тися таким записом:

Д 473 «Забезпечення гарантійних зобов'язань»;

К 20 «Виробничі запаси» (замінено неякісні матеріальні цінності);

К 23 «Виробництво» (використано матеріали для проведення гарантійного ремонту);

К 24 «Брак у виробництв» (замінено браковані вироби);

К 25 «Напівфабрикати» (замінено неякісні напівфабрикати);

К 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» (прий­нято претензію);

К 68 «Розрахунки за іншими операціями» (прийнято претензії за неякісну продукцію).

На субрахунку 474 відображаються операції зі створення інших забезпечень, не передбачених попередніми субрахунками (напри­клад, створення ремонтного фонду необоротних активів, витрати на реструктуризацію, на виконання обтяжливих контрактів тощо).

Синтетичний облік забезпечення ведеться в журналі 7 (кредит рахунка 47), аналітичний — у відомості 7.3, в якій наводяться за-

34

безпечення за окремими субрахунками, дані про сальдо на поча­ток і кінець місяця, дебетовий і кредитовий обороти. Аналітич­ний облік ведеться за напрямками формування і використання коштів.