2.Поняття економічної інформації. Види і властивості економічної інформації.

2.1. Поняття економічної інформації

Будь-який процес управління — це насамперед інформацій­ний процес, який передбачає виконання функцій із збору, пе­редачі, обробки, аналізу інформації та прийняття відповідних рішень.

Загалом, у такому випадку під інформацією розуміють певну сукупність відомостей про навколишній світ, подій, чию-небудь діяльність; це форма зв'язку між керованими і керую­чими об'єктами, що становлять будь-яку систему управління. Форма подання інформації — повідомлення. Однак не всі по­відомлення можна вважати інформацією. Інформацією є лише повідомлення, яке зменшує невизначеність у тій галузі, до якої воно належить.

Виділяють наукову, технічну, економічну та соціальну ін­формацію.

Економічна інформація (ЕІ) містить кількісну та якісну ха­рактеристики виробничих процесів. Це повідомлення, які обер­таються в економічній системі й якими вона обмінюється із зовнішнім середовищем.

Об'єктом відображення EI є виробничо-господарська діяль­ність, а її призначення — використання для потреб управління з метою вдосконалення цієї діяльності, покращення техніко-економічних показників системи.

Отже, економічна інформація — це сукупність різних по­відомлень економічного характеру, що виникають при підго­товці виробництва, під час виробничо-господарської діяльності та в управлінні цією діяльністю.

Економічна інформація є об'єктом збору, реєстрації, пере­дачі, зберігання, обробки і використовується для виконання функцій управління народним господарством і його окремими ланками різного рівня.

Інформацію, подану в певному формалізованому вигляді, що дозволяє її передавати, зберігати на різних (у тому числі і ма­шинних) носіях і обробляти за допомогою деякого процесу, прийнято називати даними.

Виникнення і передача інформації характеризуються об'єк­том інформації і джерелом інформації. Об'єктом інформації є різні виробничі підрозділи, вироби, деталі тощо, тобто всі еле­менти повідомлення, які передаються у систему. Джерелом інформації є такий елемент, який може формувати або вироб­ляти вхідне повідомлення у систему. Джерелом інформації може бути, наприклад, відділ.

Вимірюють ЕІ у таких одиницях:

• натуральних — кількість повідомлень, документів, рядків показників, слів, символів;

• телеграфних — біт (кількість двійкових розрядів), байти (8 біт), кілобайти (1024 байт), мегабайти, гігабайти і терабайти.

Натуральні одиниці використовуються у разі обробки інформації людиною, а телеграфні — під час організації машинної, зокрема автоматизованої та автоматичної обробки інформації.

2.2. Види і властивості економічної інформації

ЕІ має властивості та специфічні особливості, які необхідно враховувати при проектуванні інформаційного забезпечення інформаційних систем і при аналізі існуючої інформаційної системи об'єкта.

Це такі властивості ЕІ

• ЕІ має лінійну форму, тобто записується порядково;

• вхідна і результатна інформація в основній масі дискрет­на і подана в алфавітно-цифровому вигляді, характеризується тривалістю зберігання;

• вхідна інформація в основному фіксується у первинних документах, які не придатні для автоматичного вводу в ЕОМ, що зумовлює необхідність перезапису даних на машинні носії;

• ЕІ порівняно однотипна й однорідна в поєднанні з масо­вістю і загальністю джерел виникнення;

• одні і ті ж вхідні дані використовуються багаторазово для отримання інформації у різних економічних розрізах для всіх служб і видів господарської діяльності;

• основну частину економічної інформації періодично, ре­гулярно обробляють;

• економічна інформація характеризується великим обся­гом і простими операціями обробки;

• під час обробки інформації здебільшого існують логічні операції, арифметичні операції зводяться, як правило, до чоти­рьох арифметичних дій;

• одержану результатну інформацію часто використовують як вхідну при подальших розрахунках.

Особливості ЕІ впливають на вибір технічних засобів для її обробки.

До економічної інформації висунуто низку вимог.

Розгляне­мо основні вимоги до ЕІ

Якість інформації. Інформація у комп'ютерних системах обробки даних є і предметом праці, і її продуктом, а тому від якості такої інформації суттєво залежить ефективність функ­ціонування системи.

Якість інформації можна визначити як сукупність власти­востей, що зумовлюють можливості її використання для задо­волення визначених згідно з її призначенням потреб.

Можливість і ефективність використання інформації для управління зумовлена такими її споживчими показниками якості, як репрезентативність, змістовність, повнота, доступ­ність, актуальність, стійкість, точність, достовірність і цінність.

Репрезентативність інформації пов'язана з правильністю її добору й формування з метою адекватного відображення за­даних властивостей об'єкта.

Змістовність інформації — це її питома семантична міст­кість, яка дорівнює відношенню кількості семантичної інфор­мації у повідомленні до розміру даних, що його відтворюють, тобто:

S = Ic/Vq,

де S — змістовність інформації; Іс — кількість семантичної інфор­мації, яку сприймає користувач; Vq — розмір повідомлення.

Зі збільшенням змістовності інформації зростає семантична пропускна здатність інформаційної системи, оскільки, щоб отримати одні і ті ж самі відомості, необхідно переробити мен­ший обсяг даних.

Корисність інформації трактується як "частка її участі" в розв'язанні деякої "загальної" задачі.

Вживаність інформації застосовується як характеристика частоти застосування її як вхідної для паралельного розв'язан­ня багатьох задач. Вона залежить від кількості задач, для яких ця інформація застосовується, а також від частоти їх розв'язу­вання.

Інформативність документа, масиву, тексту, потоку інфор­мації визначається як сума значень цінності інформаційних одиниць (висловлювань), які містяться у цих документах, ма­сивах, тексті, потоці інформації.

Під важливістю задачі розуміють її місце серед інших задач управління, вплив її рішень на проходження економічних про­цесів. Під значимістю даних — рівень їх впливу на якість отри­муваного рішення. Мається на увазі, що зміна значення вхідного показника може по-різному впливати на значення вихідного показника, що є розв'язком задачі. В одних випадках навіть значні зміни вхідного показника мало відображаються на ре­зультаті.

Наприклад, при дослідженні лінійної моделі міжгалузевого балансу з'ясувалося, що з усіх показників норм матеріальних затрат лише за 500 нормами зміна в 1,5 раза змінює кінцеві показники більше ніж на 1 %. В інших випадках, навпаки, навіть незначні зміни на вході призводять до протилежних ре­зультатів.

Повнота інформації означає, що вона має мінімальний, але достатній для прийняття ефективного управлінського рішення набір показників.

Доступність інформації для сприйняття при прийнятті управлінського рішення у комп'ютерних системах забезпечуєть­ся виконанням відповідних процедур її одержання і переробки.

Актуальність визначається рівнем забезпечення цінності інформації для управління на момент її використання і зале­жить від статистичних характеристик відображуваного об'єкта і від інтервалу часу, який минув з моменту виникнення цієї інформації.

Своєчасність інформації. Своєчасною є така інформація, яку можна враховувати при виробленні управлінського рішення без порушення встановленої процедури і регламенту, тобто інфор­мація, яка надходить на той чи інший рівень управління не пізніше заздалегідь визначеного моменту часу, узгодженого з часом розв'язування задач управління.

Стійкість — це властивість управлінської інформації реа­гувати на зміни вхідних даних, зберігати необхідну точність.

Точність інформації. Тісно пов'язане з проблемою достовір­ності, але відмінне від неї питання про міру точності. Суть цього питання полягає у тому, щоб встановити оптимальне число розрядів (цифрових) у кількісному значенні показників, яке б забезпечувало задоволення вимог до достовірності (в сенсі на­копичення помилок заокруглення при розрахунках) і в той же час відповідало б реальній достовірності одержуваних даних. Розрізняють

формальну,

реальну,

фіктивну точність.

Формальна точність вимірюється значенням одиниці остан­нього розряду в кількісному значенні показника: в показнику чисельності населення під час перепису мірою формальної точ­ності є одна тисяча людей.

Реальна точність вимірюється значенням одиниці останньо­го розряду, достовірність якого гарантується. Наприклад, під час перепису населення 1959 р. розходження чисельності наяв­ного і постійного населення перебільшило 0,5 млн. людей. Звідси випливає, що досягнута реальна точність — 1 млн. осіб. Реаль­на точність не може бути більша за формальну. Але якщо фор­мальна точність більша за реальну, то вона є фіктивною точні­стю і повинна бути зведена до реальної.

Виділяють також точність досяжну і необхідну.

Під досяжною точністю розуміють максимальну точність, яку можна одержати при заданих об'єктивних умовах спосте­реження і обробки даних.

Необхідна точність зумовлюється призначенням показника, тобто вимогами тих задач, для розв'язування яких він застосо­вується.

Достовірність (вірогідність) інформації — це властивість інформації відображати реально діючі об'єкти з необхідною точністю. Вимірюється достовірність інформації ймовірністю того, що відображувані інформацією значення параметра відріз­няються від істинного значення цього параметра в межах необ­хідної точності.

Поряд із поняттям "достовірність інформації" існує поняття "достовірність даних", під якою розуміють їхню безпомилковість. Вимірюється достовірність даних імовірністю появи помилок у даних. Розглянемо більш детально поняття "досто­вірність даних".

Достовірність економічних показників залежить від таких основних факторів:

а) від точності вимірювань і розрахунків;

б) від методів одержання і галузі застосування даних несуцільного спостереження, які використовуються для характеристики генеральної сукупності;

в) від ступеня адекватності методології і методики вимірювання показника відображуваному явищу і задачі, яка розв'язується;

г) від навмисних викривлень даних, які повідомляють, під впливом суб'єктивних моментів, головним чином у зв'язку з тим, що економічні показники в більшості випадків виконують функцію оцінки і є мотивуючим фактором для суб'єктів — джерел інформації.

Фактори (а) і (б) є джерелом випадкових помилок, для вияв­лення яких є достатньо ефективні методи. Зокрема, застосу­вання вибіркових методів спостереження забезпечує обґрунто­ваність репрезентативності та визначення достовірності одер­жуваної інформації.

Фактори (в) і (г) призводять в основному до систематичних помилок, методи усунення яких дуже недосконалі. Що стосується адекватності методології, то вона може перевірятися для розрахункових показників застосуванням різних методів роз­рахунку, балансовим контролем, зіставленням взаємопов'яза­них показників, одержаних різними методами. Навмисні ж ви­кривлення можуть бути зведені до допустимого мінімуму лише при правильно поставлених спеціальних статистичних спосте­реженнях, що передбачає додержання визначених правил при формулюванні питань програми спостереження.

У зв'язку з цим необхідно звернути увагу на перевірку достовірності даних звітності. Безперечно, документальне обґрунту­вання звітної інформації даними первинного і бухгалтерського обліку дає певні гарантії щодо її достовірності. Однак, це в бага­тьох випадках не відмежовує нас від навмисних викривлень, перш за все, тому, що не виключене неправильне оформлення первинних документів. Тому для підвищення достовірності да­них необхідно періодично проводити спеціальні статистичні дослідження, до програми яких входили б і деякі показники звітності. Під перевірку достовірності звітних даних може бути підведена наукова основа, якщо вся контрольно-ревізійна робо­та буде проводитися за єдиним планом з обґрунтуванням репре­зентативності обсягу перевірки.

Достовірність перебуває у тісному зв'язку із значимістю по­казників. Чим вища значимість, тобто міра впливу вхідних по­казників на результати розв'язування задачі, тим вищі вимоги до достовірності.

Цінність інформації — комплексний показник її якості.

Класифікація економічної інформації

Інформацію, що обертається в економічному об'єкті, можна класифікувати за різними ознаками (рис. 1). Розглянемо деякі з них.

1. За місцем виникнення і напрямком руху інформація по­діляється на вхідну і вихідну (рис. 1).

Рис. 1. Класифікація економічної інформації

Інформація, яка надходить в об'єкт управління, називається вхідною, а результатна — вихідною.

Їх, своєю чергою, з огляду на відношення до об'єкта управління, можна розділити на зовнішню і внутрішню. Внутрішньою називається така інформація, яка виникає всередині об'єкта (цеху, відділу). Зовнішня виникає за межами об'єкта. Зовнішня вхідна інформація підрозділяється на три групи:

планову,

нормативно-довідкову,

про зовнішні викривлення.

Планова — це інформація будь-якого роду про параметри об'єкта управління на майбутній період. Вона директивна і при оперативному управлінні коригується.

Нормативно-довідкова інформація містить різні нормативні та довідкові відомості, вона вводиться і змінюється рідко.

Інформація про зовнішні ви­кривлення містить відомості, які характеризують зміну плану, недопостачання матеріалів і комплектуючих виробів, брак тех­нологічної документації.

Внутрішня вхідна інформація підрозділяється також на три групи: про продукцію, процеси, внутрішні викривлення.

Інформація про продукцію містить комплекс даних, які ха­рактеризують з кількісного та якісного боків усі види продукції, а також повідомлення про рух цих видів продукції у циклі виробництва.

Інформація про процеси являє собою дані про проходження технологічного процесу виробництва, стан транспортних засобів тощо.

Інформація про внутрішні викривлення включає повідомлення про простоювання обладнання, робітників, транспортні засоби, відсутність матеріалів тощо.

Внутрішня вихідна інформація поділяється на групи: планова (для ділянок і робочих місць), транспортні команди, технічні завдання майстрам, робочі команди на ліквідацію внутрішніх викривлень.

Зовнішня вихідна інформація буває обліково-розрахункова j. довідкова. Обліково-розрахункова інформація — це результати розрахунків по всіх ділянках облікових робіт. Наприклад, на ділянці обліку праці й заробітної плати до обліково-розрахункової інформації належать платіжні відомості на виплату заробітної плати, розрахунково-платіжні відомості тощо. До­відкова — це різного роду довідки вищим рівням управління про виконання виробничого завдання.

Рис. 2. Класифікація економічної інформації за місцем виникнення і напрямком руху

2. За стадіями формування інформація підрозділяється на первинну і вторинну (похідну).

Первинна інформація виникає безпосередньо під час діяль­ності об'єкта і реєструється на початковій стадії процесу управ­ління (стадії первинного обліку). Вторинна (похідна) отримуєть­ся у результаті обробки інформації та може бути проміжною або результатною.

Проміжна інформація містить результати розрахунків, які використовують як вхідні дані для подальших розрахунків. Вона є вихідною для одного розрахунку і вхідною для груп інших задач або для цього ж розрахунку, що створюється через деякий проміжок часу, тобто забезпечує зв'язок усередині інформаційної системи і взаємодію підсистем.

Результатну інформацію отримують під час обробки первин­ної і проміжної інформації та використовують її для управлін­ня об'єктом і прийняття рішень.

3. За відношенням до процесу обробки інформація класи­фікується на таку, що підлягає обробці, і таку, яка їй не під­лягає.

4. За способом відображення даних інформація підрозді­ляється на текстову (алфавітну, цифрову, алфавітно-цифро­ву) і графічну.

5. За функціями управління економічна інформація по­діляється на планову, нормативну, бухгалтерську, статистичну та оперативно технічну.

6. За стабільністю інформація підрозділяється на змінну та у мов но-постійну інформацію, яку коротко називають постійною.

Змінна інформація відображає фактичні кількісні та якісні характеристики виробничо-господарської діяльності об'єкта, вона може змінюватись для» кожного конкретного випадку як за назвами реквізитів-ознак, так і за кількісними величинами реквізитів-основ. Змінна інформація, як правило, бере участь в одному циклі обробки, тому її називають разовою.

Постійна інформація залишається незмінною впродовж три­валого часу, багаторазово використовується при обробці змінної інформації. Постійність інформації у часі характеризується коефіцієнтом стабільності, який визначається відношенням кількості позицій номенклатури, що не змінюється протягом певного періоду (як правило, року), до загальної кількості по­зицій цієї номенклатури на початок цього періоду. До постійної зараховують інформацію, для якої коефіцієнт стабільності більший за 0,7.

Постійна інформація, своєю чергою, поділяється на:

нормативно-розцінювальну,

довідкову,

табличну,

планову.

Нормативно-розцінювальна інформація містить чинні місце­ві, галузеві та загальнодержавні нормативи, виражені в абсолютних і відносних величинах. До абсолютних належать нор­ми часу і розцінки на виготовлення виробів, норми витрат ма­теріальних ресурсів, ціни на матеріали і вироби, тарифи тощо. Відносними є різні, тривалий час чинні розрахункові коефі­цієнти, процентні ставки тощо.

Постійна довідкова інформація містить опис властивостей об'єкта у вигляді ознак, залежність яких тривала певний пері­од. У наборі таких ознак завжди виділяється основна ключова ознака, якій відповідають певні значення інших ознак. Напри­клад, табельному номерові працівника (ключова ознака) відпо­відають такі ознаки: відділ, цех, дільниця, категорія праців­ника, професія, розряд тощо.

До довідкової інформації можна віднести і структурну інформацію, яка визначає склад об'єкта або явища, наприклад, розподіл цехів і відділів підприємства за видами виробництва, склад збиральних з'єднань тощо.

Таблична інформація містить заздалегідь обчислені показники, наприклад, таблиці сум амортизації.

Планова інформація містить планові показники, які багато­разово використовуються під час розв'язання різних техніко-економічних задач. Вище перерахована інформація, зафіксова­на в таблицях, довідниках, цінниках, утворює документальні масиви, відомості яких підлягають групуванню, обчислювальній обробці.

Лекція №2

Тема: Системне забезпечення інформаційних процесів

План

1. Програмне забезпечення персональних комп’ютерів: поняття та характеристика рівнів.

2. Операційні системи: поняття, функції, класифікація. Характеристика операційних систем сімейства Windows.