Розділ 2. Система марії монтессорі

2.1 Система Марії Монтессорі у дошкільних закладах

Роки незалежності стали сприятливим періодом у розширенні інформаційного простору освіти. Педагогічна громадськість все частіше виявляє інтерес до гуманістичних систем. До сучасної педагогіки повертається те, про що раніше наказували забути. Серед таких педагогічних систем – науковий метод Марії Монтессорі.

Історія свідчить про великий інтерес освітян до системи Марії Монтессорі, ще задовго до революційних подій 1917 року. У педагогічних журналах Києва, в аристократичних салонах активно обговорювалася діяльність італійського професора Марії Монтессорі.

Метод Марії Монтессорі пропонувала Наталя Лубинець через журнал “Дошкільне виховання”. Завдяки українському видавцю читачі мали змогу ознайомитися з враженнями багатьох педагогів-практиків та вчених про безпосередню діяльність. Будинків дитини, які працювали за системою М. Монтессорі в Римі. [7, 43]

Про період коли Марія Монтессорі в Римі організувала “Будинок дитини” (1907р.) активно писали, що то дитячий садок нового типу, своєрідна “школа всередині оселі”. Такі “Будинки” виникли поблизу місця проживання проживання чи роботи батьків і були їх колективною власністю. Батьки широко залучалися до виховання своїх дітей, мали певні обов’язки. Основним методом навчання було те, що не обмежувалася воля дитини. Аби стимулювати процес навчання, дорослі створювали для дитини певне оточення, визначаючи в приміщенні ігрові і так звані сенсорні зони з різним дидактичним матеріалом природного та музичного спрямування, а також фізичного, розумового та морального розвитку. Одначе істотним недоліком було те, що діти, самостійно виконуючи різні вправи багато часу мали сидіти майже нерухомо. Зрозуміло, що концепція Монтессорі відтоді зазнали чималих змін, але ідея вільного виховання дітей не втрачає актуальності. Це засвідчує сучасний досвід багатьох країн світу, де ідея втілюється у життя. Дитячі садки Монтессорі були і є невід’ємною складовою системи дошкільного виховання.[3, 15]

У наші перші школи діти зазвичай вступали у трирічному віці, але вони не були сприятливі до навчання і ніхто не міг навчати їх. Проте вони пропонували нам дивовижні відкриття людської душі. Ми підготували місце для дітей, де культуру уподібнили навколишньому середовищу без будь-яких необхідних прямих вказівок. Діти, які прийшли до нас, були з малозабезпечених сімей, їх батьки були неписьменні. І все ж таки ці діти навчилися читати і писати до п'яти років, хоча ніхто не давав їм уроків.

Ми відкрили, що освіта — це не те, що робить вчитель, а природний процес, що розвивається спонтанно в людській стоті. Вона набувається не завдяки слуханню слова, а через особистий досвід, який дитина розвиває в середовищі, що її оточує. Завдання вчителя — не говорити, а підготувати серію предметів-стимулів для культурної діяльності в спеціальній обстановці, вліштованій для дитини.

Я вважаю, що будь-яка реформа освіти повинна спиратись на особистість людини. Сама людина повинна стати центром освіти, і ми не повинні ніколи забувати, що людина починає свій інтелектуальний ріст не в університеті, а від самого народження, і йогослід стимулювати протягом перших трьох років життя з величезною інтенсивністю. Цьому періоду (більш, ніж будь-якому іншому) вкрай потрібно придляти найактивнішу увагу.[8, 417- 418]

Рішенням Головного управління освіти Київської міської державної адміністрації 1 вересня 1992 року в столиці було відкрито першу в Україні “Школу Монтессорі від 3 до 6”. Сьогодні в ній навчаються діти віком від 3 до 9, а мережа шкіл Монтессорі розширилась ще на три дитячих дошкільних заклади.

Педагогічна практика свідчить, що жодна освітня новація не може бути перенесена в чистому вигляді з однієї реальності в іншу, оскільки важливе значення мають такі чинники, як філософія навчального закладу, рівень професійної пдготовки вчителів, соціально-культорологічне середовище, ментальність тощо. Тому логічним вирішенням проблеми впровадження педагогічної системи Марії Монтессорі в український навчальний заклад став шлях урахування традицій української педагогки, сучасних соціальних потреб, вимог щодо національно-духовного компоненту особистості українця.

Зупинимося конкретніше на найхарактерніших з них.

1. Школа Марії Монтессорі в Києві створювалась на основ багатовікової історії української освіти. Перша школа в Київській Русі була започаткована князем Володимиром 988 року і сповідувала демократичні принципи. Відтоді історія освти в Україні збагатилася великими іменами і ідеями. Глибокі корені гуманістичної педагогіки простяглися через віки від Володимира Мономаха до Василя Сухомлинського. Тому гуманізм педагогічної системи М. Монтессорі вльно адаптувався в новому соціокультурному грунті.

2. Характерною ознакою української освіти в усі часи виступала культорологічна (мистецька) спрямованість. Джерельною основою мистецького напрямку освіти була українська духовність (ліризм, природній потяг до псні, танцю, живопису). Саме ці якості знайшли відзеркалення в навчальних планах. Школа Мотессорі в Україні, наповнюючи освтню палітру предметами художньо-естетичного циклу, продовжує національні традиції.

3. Важливою рисою організації роботи сучасної школи в Україні є максимальна увага до фізичного здоров'я дітей. Актуальність цього напрямку поглибилася Чорнобильсокою трагедією та її наслідками. Розвиваючи деї Монтессорі щодо виховання у дітей навичок здорового способу життя, українські педагоги ведуть пошуки існуючого досвіду роботи у справі зміцнення здоров'я малюків та молодших школярів.

4. Враховуючи ваажливість для України (як потенційно сильної держави) входження у світове та європейське співтовариство, сучасній ситемі освіти необхідно зробити прорив до інформаційних технологій та полілінгвістики. Школа Монтессорі, однєї з ознак якої виступає полілнгвістичність, пропонує водночас з українською та російською мовами з 3 — 4-х років, вивчення англійської та італійської мов.

5. Школа Монтессорі була започаткована державним сектором освіти і в спадщину одержала професіоналів, вихованих на філософії авторитарної педагогіки. Основна маса учительства була навчена мнтодами пригнічення свободи і не забезпечена елементарними знаннями з психології та фізіології дитини, Тому підготовка вчителів за методом Монтессорі пробудила їхню думку, стимулювала до творчого і наукового пошуку.[7, 44]

Отже, дитячі садки які працюють за системою Марії Монтессорі, мають неабиякий успіх у наш час, дитина постає центром освіти, адже саме у дитинстві як зазначала Марія Монтессорі починає розвиватися людина.