3. Стадія — зниження температури тіла.

Літичне зниження температури тіла з високих до нормаль­них цифр відбувається протягом 2—3 діб. Стан хворого поступово поліпшується. Потребує великої кількості рідини, висо­кокалорійної вітамінізованої їжі, догляду за ротовою порожниною, шкірою, частої переміни постільної та натільної білизни, провітрювання приміщення.

Критичне зниження температури тіла. Температура тіла може швидко протягом декілька годин знизитися з 41—40°С до 37— 36°С. У цей час унаслідок різкої перебудови механізмів регуляції серцево-судинної системи може виникнути гостра судинна недостат­ність (колапс), що може призвести до смерті хворого.

Клінічна картина: хворі скаржаться на різку слабкість, відчуття холоду, озноб, похолодання кінцівок, спрагу, головний біль, безсоння, серцебиття, задишку.

При об’єктивному дослідженні виявляють блідість шкіри, яка зго­дом стає ціанотичною. Шкіра вкрита холодним липким потом. Пульс прискорений, слабкого наповнення (ниткоподібний), артеріальний тиск падає іноді до загрозливих цифр, дихання стає прискореним та поверхневим. Хворий непритомніє, зіниці розширюються, можуть виникнути судоми.

У разі виникнення колапсу надають невідклад­ну допомогу.

• З-під голови забрати подушку та опустити підголівник ліжка.

• Підняти ножний кінець ліжка на 30—40 см (для цього під нож­ний кінець ліжка підставити табурет або стілець).

• Якщо пацієнт притомний, дати випити йому міцного чаю або кави.

• Обложити грілками.

• внутрішньом’язово ввести препарати, які збуджують дихальний і судинноруховий центр: кордіамін 2 мл, 10% розчин кофеїн-бензоату натрію 1 мл, 10% розчин сульфокамфокаїну 2 мл; препа­рати, які сприяють покращенню серцевих скорочень і підвищенню артеріального тиску (0,2% розчин норадреналіну 2 мл або 1% роз­чин мезатону 1 мл розчинити у 200 мл 5% розчину глюкози і уводити внутрішньовенно краплинно під контролем артеріального тиску).

• У разі поліпшення стану здійснити часткове оброблення шкіри, змінити натільну і постільну білизну.

• Надалі спостерігати за загальним станом хворого, визначати властивості пульсу, артеріальний тиск та здійснювати відповідний догляд.

37. Вимірювання температури тіла, оцінка отриманих даних, реєстрація. Види температурних кривих.

Температуру тіла вимірюють двічі на добу: між 7.00-9.00, а також між 17.00-19.00, інколи - кожні 2-4 год.; в пахвовій западині, ротовій порожнині (неможливо у непритомного чи збудженого пацієнта, при хворобах ротової порожнини, розладах носового дихання), прямій кишці (протипоказано при закрепі, проносі, запаленнях, геморої, психічному збудженні), вагіні (для виявлення порушень менструального циклу). Зранку вона на 0,3-0,5 ⁰С нижча, ніж увечері; у ротовій порожнині, прямій кишці, вагіні на 0,5-1 ⁰С вища, ніж на поверхні тіла. Термін вимірювання Т тіла у пахвовій складці 7-10хв, у ротовій порожнині, прямій кишці, вагіні 5-7хв.

Гіпертермія (гарячка) – підвищення Т⁰С понад норму.

Гіпотермія – зниження Т⁰С тіла нижче мінімальних величин.

При підвищенні Т тіла на 1⁰С ЧП прискорюється на 8-10 за 1хв.

Результати дворазового вимірювання Т тіла записують у температурний листок, де зазначають ПІБ хворого, № картки стаціонарного хворого, № палати.

Температурний листок має такі графи:

• Реєстрація температури: Р-ранкова; В-вечірня;

• Щоденна реєстрація: ЧП, ЧД, показників АТ, у разі потреби – кількість випитої рідини, добовий діурез.

• Дані про випорожнення та прийняття душу чи часткове оброблення позначають знаком «+».

Дані вимірювання Т заносять у температурний листок графічно у вигляді кривої (шкала «Т - ціна поділки 0,2⁰С).

Види температурних кривих.

Види гарячки за ступенем  Т⁰С:

1. Субфебрильна 37⁰-38⁰С,

2. Фебрильна (помірно підвищена) 38⁰-39⁰С,

3. Висока 39⁰-40⁰С,

4. Надвисока 40-41⁰С і вище.

Види гарячки за тривалістю:

1. Швидкоминуча (ефемерна) – декілька годин.

2. Гостра – до 2 тижнів.

3. Підгостра – 15-45 днів.

4. Хронічна – понад 45 днів.

Види гарячки за характером Т кривої, коливаннями Т⁰С протягом доби:

1. Постійного типу–Т⁰С встановлюється на високих цифрах (40-41⁰), добові коливання до 1⁰С.

2. Спотвореного (інвертованого) типу – ранкова Т⁰С вища від вечірньої.

3. Переміжного (інтермітуючого) типу – спостерігається короткочасне раптове  Т⁰С до 39-40⁰С та швидке її зниження до нормального рівня, повторюється через 1-3 дні.

4. Послаблюючого (ремітую чого) типу – висока Т⁰С тіла з коливанням протягом доби від 1⁰С до 2⁰С без зниження ранкової Т⁰С до нормального рівня.

5. Гектичного (виснажую чого) типу – характеризується дуже великими добовими коливаннями Т⁰С до 4⁰С з різким падінням до норми і нижче.

6. Хвилеподібна – спостерігається хвилеподібна зміна Т⁰С – тривалі періоди поступового підвищення Т⁰С змінюються періодами літичного падіння до нормальної Т⁰С тіла, тривалий безгарячковий період.

7. Поворотного типу – спостерігається раптове підвищення Т⁰С до 39⁰-40⁰С і вище, така Т⁰ тримається кілька днів, потім раптово знижується до норми, а через кілька днів настає новий період з наступним зниженням Т⁰.

8. Неправильного (нерегулярного) типу – добові коливання різнорідні, різної тривалості.