
- •Особова частина кку. Запитання/Відповіді до Державного іспиту з Кримінального права
- •Поняття, система і завдання кримінального права України.
- •Структура Кримінального кодексу України. Загальна і Особлива частини кк, їх єдність і взаємозв'язок. Структура і види кримінально-правових норм.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України.
- •Зміст універсального і реального принципів. Особливості відповідальності іноземців і осіб що вчинили злочини проти прав і свобод громадян України або інтересів України.
- •Визначення поняття злочину, його види.
- •Поняття злочину за кримінальним правом України і його ознаки.
- •Частина 2 статті 11 кк та її значення для поняття злочину. Поняття малозначності діяння.
- •Поняття об'єкту злочину і його значення. Види об'єктів. Предмет злочину.
- •Поняття, ознаки і значення об'єктивної сторони складу злочину.
- •Поняття діяння (дії або бездіяльності) як обов'язкової ознаки об'єктивної сторони складу злочину. Його ознаки.
- •Суспільно небезпечні наслідки: поняття, види, кримінально-правове значення. Злочини з матеріальним і формальним складами.
- •Поняття суб'єкту злочину, його ознаки.
- •Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність.
- •Неосудність: поняття, критерії та значення.
- •Спеціальний суб'єкт злочину: поняття, ознаки і значення.
- •Суб'єктивна сторона злочину: поняття, ознаки і значення.
- •Умисел та його види. Особливості умислу в злочинах з формальним складом.
- •Мотив та мета скоєння злочину, їх кримінально-правове значення.
- •Необережність і її види. Відмінності злочинної самовпевненості від непрямого умислу. Відмінність злочинної недбалості від випадку (казусу).
- •Поняття і види стадій вчинення злочину. Закінчений і незакінчений злочин.
- •Готування до злочину. Його відмінність від виявлення умислу.
- •Замах на злочин і його види. Відмінності замаху на злочин від готування до злочину і від закінченого злочину.
- •Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин (за готування до злочину та замах на злочин).
- •Добровільна відмова при незакінченому злочині. Її ознаки і значення.
- •Ексцес виконавця, його види. Особливості добровільної відмови співучасників.
- •Повторність, сукупність і рецидив злочинів (множинність злочинів).
- •Рецидив злочинів, його поняття і кримінально-правове значення. Правові наслідки рецидиву злочинів.
- •Обставини, що виключають злочинність діяння. Загальна характеристика, види, значення.
- •Необхідна оборона. Її підстави, ознаки і значення.
- •Перевищення меж необхідної оборони.
- •Крайня необхідність. Її підстави та ознаки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності: поняття, підстави, види і правові наслідки.
- •Поняття, ознаки та мета покарання за кримінальним правом.
- •Громадські роботи та їх відмінність від виправних робіт.
- •Арешт, обмеження волі і їх відмінність від позбавлення волі на певний строк.
- •Довічне позбавлення волі.
- •Принципи та загальні засади призначення покарання.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуванням. Його підстави, умови і наслідки.
- •Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
- •Погашення і зняття судимості.
Зміст універсального і реального принципів. Особливості відповідальності іноземців і осіб що вчинили злочини проти прав і свобод громадян України або інтересів України.
Стаття 8 УКУ визначає зміст універсального принципу дії кримінального закону в просторі, він полягає в тому, що іноземці і особи без громадянства, постійно не приживающие на території України, які скоїли злочини за її межами, підлягають в Україні кримінальної відповідальності у випадках, передбачених міжнародними договорами.
Проголосивши принцип верховенства міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою України, над внутрішнім законодавством. Україна здійснює послідовне включення в УК нових статей відповідно до міжнародних договорів про боротьбу з окремими злочинами, здійснення яких на території однієї держави здатне заподіяти збиток і інтересам інших держав, у тому числі Україні.
Зміст реального принципу виходить з суті ст. 8 УКУ: іноземці і особи без громадянства, що постійно не мешкають в Україні, підлягають кримінальній відповідальності за досконалі поза її особливо тяжкі злочини проти прав і свобод громадян України або інтересів України.
Він відбиває прагнення нашої держави захистити права і свободи громадян України і свої інтереси від злочинних посягань навіть якщо вони здійснюються на території інших держав.
Він базується на загальновизнаних нормах і принципах міжнародного права, згідно з якими Україна має право карати іноземців за дії, здійснені ними за кордоном, якщо вони спрямовані проти прав і свобод громадян нашої держави або ставлять під загрозу її інтереси.
Визначення поняття злочину, його види.
Залежно від пріоритету соціальних або правових характеристик злочину кримінальне право визначає поняття злочину як формальне, матеріальне або формально-матеріальне.
Формальне визначення злочину полягає у визнанні злочином діяння, передбаченого кримінальним законом в якості такого, і відбиває юридичні ознаки злочину(злочинне те, що передбачено кримінальним законом).
Матеріальне визначення злочину полягає у визнанні злочином діяння, що завдає шкоди(збиток) певним соціальним цінностям, і відбиває соціальну суть злочину(злочинне те, що завдає шкоди).
Формально-матеріальне визначення злочину полягає у визнанні злочином діяння, передбаченого кримінальним законом і завдаючого шкоди(суспільно небезпечного діяння).
Поняття злочину за кримінальним правом України і його ознаки.
Згідно ст. 11 УК України злочином є передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Суспільна небезпека діяння — це матеріальна ознака злочину. Суспільна небезпека означає, що діяння шкідливе для суспільства, тобто суспільна небезпека полягає в тому, що діяння заподіює або створює погрозу заподіяння істотної шкоди суспільним відносинам.
Ступінь суспільної небезпеки — це кількісне вираження небезпеки діяння. Воно визначається порівняльною цінністю об'єктів зазіхання, розміром заподіяних збитків, ступенем провини (навмисної, ненавмисної, навмисно-раптової, навмисно-афектованої, необережної тощо), ступенем низини мотивів і цілей злочину, порівняльною небезпекою залежно від специфіки місця і часу його вчинення.
Виною є психічне ставлення особи до вчинюваної нею дії чи бездіяльності, передбаченої ст. 23 КК України, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності. Винною у вчиненні злочину може бути визнана тільки особа, здатна за віком та психічним станом правильно оцінювати вчинені нею дії, усвідомлювати свої дії і керувати ними. Тому не можуть розглядатись як злочин дії малолітніх, а також суспільно небезпечні вчинки неосудних.
Ознаками злочину є також карність діяння і протиправність діяння. І хоча у формулюванні ст. 11 КК України не міститься вказівки на карність і протиправність, ці ознаки злочину, безумовно, випливають з ознак кримінальної відповідальності.
Карність — це необхідний правовий наслідок злочину, що виражається в погрозі можливого застосування покарання за діяння, передбачені кримінальним законом.
Кримінальна протиправність — це суспільно небезпечне діяння, передбачене кримінальним законом як злочин.
Діяння є злочинним і карним за вказівкою кримінального закону.