 
        
        - •Особова частина кку. Запитання/Відповіді до Державного іспиту з Кримінального права
- •Поняття, система і завдання кримінального права України.
- •Структура Кримінального кодексу України. Загальна і Особлива частини кк, їх єдність і взаємозв'язок. Структура і види кримінально-правових норм.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України.
- •Зміст універсального і реального принципів. Особливості відповідальності іноземців і осіб що вчинили злочини проти прав і свобод громадян України або інтересів України.
- •Визначення поняття злочину, його види.
- •Поняття злочину за кримінальним правом України і його ознаки.
- •Частина 2 статті 11 кк та її значення для поняття злочину. Поняття малозначності діяння.
- •Поняття об'єкту злочину і його значення. Види об'єктів. Предмет злочину.
- •Поняття, ознаки і значення об'єктивної сторони складу злочину.
- •Поняття діяння (дії або бездіяльності) як обов'язкової ознаки об'єктивної сторони складу злочину. Його ознаки.
- •Суспільно небезпечні наслідки: поняття, види, кримінально-правове значення. Злочини з матеріальним і формальним складами.
- •Поняття суб'єкту злочину, його ознаки.
- •Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність.
- •Неосудність: поняття, критерії та значення.
- •Спеціальний суб'єкт злочину: поняття, ознаки і значення.
- •Суб'єктивна сторона злочину: поняття, ознаки і значення.
- •Умисел та його види. Особливості умислу в злочинах з формальним складом.
- •Мотив та мета скоєння злочину, їх кримінально-правове значення.
- •Необережність і її види. Відмінності злочинної самовпевненості від непрямого умислу. Відмінність злочинної недбалості від випадку (казусу).
- •Поняття і види стадій вчинення злочину. Закінчений і незакінчений злочин.
- •Готування до злочину. Його відмінність від виявлення умислу.
- •Замах на злочин і його види. Відмінності замаху на злочин від готування до злочину і від закінченого злочину.
- •Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин (за готування до злочину та замах на злочин).
- •Добровільна відмова при незакінченому злочині. Її ознаки і значення.
- •Ексцес виконавця, його види. Особливості добровільної відмови співучасників.
- •Повторність, сукупність і рецидив злочинів (множинність злочинів).
- •Рецидив злочинів, його поняття і кримінально-правове значення. Правові наслідки рецидиву злочинів.
- •Обставини, що виключають злочинність діяння. Загальна характеристика, види, значення.
- •Необхідна оборона. Її підстави, ознаки і значення.
- •Перевищення меж необхідної оборони.
- •Крайня необхідність. Її підстави та ознаки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності: поняття, підстави, види і правові наслідки.
- •Поняття, ознаки та мета покарання за кримінальним правом.
- •Громадські роботи та їх відмінність від виправних робіт.
- •Арешт, обмеження волі і їх відмінність від позбавлення волі на певний строк.
- •Довічне позбавлення волі.
- •Принципи та загальні засади призначення покарання.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуванням. Його підстави, умови і наслідки.
- •Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
- •Погашення і зняття судимості.
- Зміст універсального і реального принципів. Особливості відповідальності іноземців і осіб що вчинили злочини проти прав і свобод громадян України або інтересів України.
Стаття 8 УКУ визначає зміст універсального принципу дії кримінального закону в просторі, він полягає в тому, що іноземці і особи без громадянства, постійно не приживающие на території України, які скоїли злочини за її межами, підлягають в Україні кримінальної відповідальності у випадках, передбачених міжнародними договорами.
Проголосивши принцип верховенства міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою України, над внутрішнім законодавством. Україна здійснює послідовне включення в УК нових статей відповідно до міжнародних договорів про боротьбу з окремими злочинами, здійснення яких на території однієї держави здатне заподіяти збиток і інтересам інших держав, у тому числі Україні.
Зміст реального принципу виходить з суті ст. 8 УКУ: іноземці і особи без громадянства, що постійно не мешкають в Україні, підлягають кримінальній відповідальності за досконалі поза її особливо тяжкі злочини проти прав і свобод громадян України або інтересів України.
Він відбиває прагнення нашої держави захистити права і свободи громадян України і свої інтереси від злочинних посягань навіть якщо вони здійснюються на території інших держав.
Він базується на загальновизнаних нормах і принципах міжнародного права, згідно з якими Україна має право карати іноземців за дії, здійснені ними за кордоном, якщо вони спрямовані проти прав і свобод громадян нашої держави або ставлять під загрозу її інтереси.
- Визначення поняття злочину, його види.
Залежно від пріоритету соціальних або правових характеристик злочину кримінальне право визначає поняття злочину як формальне, матеріальне або формально-матеріальне.
Формальне визначення злочину полягає у визнанні злочином діяння, передбаченого кримінальним законом в якості такого, і відбиває юридичні ознаки злочину(злочинне те, що передбачено кримінальним законом).
Матеріальне визначення злочину полягає у визнанні злочином діяння, що завдає шкоди(збиток) певним соціальним цінностям, і відбиває соціальну суть злочину(злочинне те, що завдає шкоди).
Формально-матеріальне визначення злочину полягає у визнанні злочином діяння, передбаченого кримінальним законом і завдаючого шкоди(суспільно небезпечного діяння).
- Поняття злочину за кримінальним правом України і його ознаки.
Згідно ст. 11 УК України злочином є передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Суспільна небезпека діяння — це матеріальна ознака злочину. Суспільна небезпека означає, що діяння шкідливе для суспільства, тобто суспільна небезпека полягає в тому, що діяння заподіює або створює погрозу заподіяння істотної шкоди суспільним відносинам.
Ступінь суспільної небезпеки — це кількісне вираження небезпеки діяння. Воно визначається порівняльною цінністю об'єктів зазіхання, розміром заподіяних збитків, ступенем провини (навмисної, ненавмисної, навмисно-раптової, навмисно-афектованої, необережної тощо), ступенем низини мотивів і цілей злочину, порівняльною небезпекою залежно від специфіки місця і часу його вчинення.
Виною є психічне ставлення особи до вчинюваної нею дії чи бездіяльності, передбаченої ст. 23 КК України, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності. Винною у вчиненні злочину може бути визнана тільки особа, здатна за віком та психічним станом правильно оцінювати вчинені нею дії, усвідомлювати свої дії і керувати ними. Тому не можуть розглядатись як злочин дії малолітніх, а також суспільно небезпечні вчинки неосудних.
Ознаками злочину є також карність діяння і протиправність діяння. І хоча у формулюванні ст. 11 КК України не міститься вказівки на карність і протиправність, ці ознаки злочину, безумовно, випливають з ознак кримінальної відповідальності.
Карність — це необхідний правовий наслідок злочину, що виражається в погрозі можливого застосування покарання за діяння, передбачені кримінальним законом.
Кримінальна протиправність — це суспільно небезпечне діяння, передбачене кримінальним законом як злочин.
Діяння є злочинним і карним за вказівкою кримінального закону.
