
- •Особова частина кку. Запитання/Відповіді до Державного іспиту з Кримінального права
- •Поняття, система і завдання кримінального права України.
- •Структура Кримінального кодексу України. Загальна і Особлива частини кк, їх єдність і взаємозв'язок. Структура і види кримінально-правових норм.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України.
- •Зміст універсального і реального принципів. Особливості відповідальності іноземців і осіб що вчинили злочини проти прав і свобод громадян України або інтересів України.
- •Визначення поняття злочину, його види.
- •Поняття злочину за кримінальним правом України і його ознаки.
- •Частина 2 статті 11 кк та її значення для поняття злочину. Поняття малозначності діяння.
- •Поняття об'єкту злочину і його значення. Види об'єктів. Предмет злочину.
- •Поняття, ознаки і значення об'єктивної сторони складу злочину.
- •Поняття діяння (дії або бездіяльності) як обов'язкової ознаки об'єктивної сторони складу злочину. Його ознаки.
- •Суспільно небезпечні наслідки: поняття, види, кримінально-правове значення. Злочини з матеріальним і формальним складами.
- •Поняття суб'єкту злочину, його ознаки.
- •Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність.
- •Неосудність: поняття, критерії та значення.
- •Спеціальний суб'єкт злочину: поняття, ознаки і значення.
- •Суб'єктивна сторона злочину: поняття, ознаки і значення.
- •Умисел та його види. Особливості умислу в злочинах з формальним складом.
- •Мотив та мета скоєння злочину, їх кримінально-правове значення.
- •Необережність і її види. Відмінності злочинної самовпевненості від непрямого умислу. Відмінність злочинної недбалості від випадку (казусу).
- •Поняття і види стадій вчинення злочину. Закінчений і незакінчений злочин.
- •Готування до злочину. Його відмінність від виявлення умислу.
- •Замах на злочин і його види. Відмінності замаху на злочин від готування до злочину і від закінченого злочину.
- •Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин (за готування до злочину та замах на злочин).
- •Добровільна відмова при незакінченому злочині. Її ознаки і значення.
- •Ексцес виконавця, його види. Особливості добровільної відмови співучасників.
- •Повторність, сукупність і рецидив злочинів (множинність злочинів).
- •Рецидив злочинів, його поняття і кримінально-правове значення. Правові наслідки рецидиву злочинів.
- •Обставини, що виключають злочинність діяння. Загальна характеристика, види, значення.
- •Необхідна оборона. Її підстави, ознаки і значення.
- •Перевищення меж необхідної оборони.
- •Крайня необхідність. Її підстави та ознаки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності: поняття, підстави, види і правові наслідки.
- •Поняття, ознаки та мета покарання за кримінальним правом.
- •Громадські роботи та їх відмінність від виправних робіт.
- •Арешт, обмеження волі і їх відмінність від позбавлення волі на певний строк.
- •Довічне позбавлення волі.
- •Принципи та загальні засади призначення покарання.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуванням. Його підстави, умови і наслідки.
- •Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
- •Погашення і зняття судимості.
Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
Стаття 5 ч.1 КК відмічає, що закон про кримінальну відповідальність, який скасовує злочинність діяння або пом'якшує кримінальну відповідальність, має зворотну дію в часі, тобто, поширюється на осіб, що вчинили злочини до набрання таким законом чинності. Закон, що скасовує злочинність діяння, - не закон, який не визнає злочином діяння, яке попереднім законом визнавалося злочином. Стаття 5 ч. 2 КК «Закон про кримінальну відповідальність», що встановлює або посилює кримінальну відповідальність, не має зворотної дії в часі. Законом, що встановлює злочинність діяння, слід вважати такий закон, який визначає злочином діяння яке попереднім законом не визнавалося злочином (ст. 255 КК - створення злочинної організації, сг.258 КК - терористичний акт, ст.303 КК - проституція або примушування чи втягнення до заняття проституцією, ст. 361 - незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), ст. 446 КК - піратство та інш). Закон про кримінальну відповідальність посилює кримінальну відповідальність, якщо він:
а) збільшує встановлену раніше максимальну або мінімальну межу покарання;
б) включає додаткове покарання при незмінності меж основного покарання;
в) замість однієї відносно визначеної санкції передбачає альтернативну санкцію, що передбачає більш суворіше покарання;
г) не замінюючи меж основного покарання, встановлює суворіший другий вид альтернативного покарання.
Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України.
Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі визначається на підставі територіального принципу. Сутність цього принципу що особи, які вчинили злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності за КК. Територіальний принцип випливає із суверенітету держави, влада якої поширюється на всю її територію. За загальним правилом, злочин визнається вчиненим на території України, якщо його було почато, продовжено, закінчено або припинено на території України, незалежно від того, де особу було віддано до суду в зв'язку з його вчиненням. Злочин вважається вчиненим на території України у випадках, коли: 1) він розпочатий і закінчений на території України; 2) він підготовлений за межами України, а дії, що утворюють його, вчинені на території України; 3) сусп небезпечні дії були розпочаті або вчинені за межами України, а закінчені або злочинний наслідок настав на території України. Злочин визнається вчиненим на території України, якщо його виконавець або хоча б 1 із співучасників діяв на території України.
Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України.
Відповідно до положень ст.7 УК України цей принцип дії кримінального закону в просторі визначає, що громадяни України і особи без громадянства, що постійно мешкають в Україні, скоїли злочин за її межами, підлягають кримінальній відповідальності по УК України, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України, ратифікованими ВРУ.
Частина 2 ст.7 УК України визначає, що якщо громадяни України і особи без громадянства, що постійно мешкають на території України, за вчинені за межами України злочини були піддані кримінальному покаранню за межами України, вони не можуть бути притягнені в Україні до кримінальної відповідальності за ці злочини. Ця норма, передбачена ч.2 ст.7 УК, є закріпленням в УК 2001 року положення, визначеного ст.61 Конституції України.
Відповідно до положень ст.61 Конституції України ніхто не може двічі притягати до юридичної відповідальності одного виду за одно і те ж правопорушення.