6. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.

Стаття 5 ч.1 КК відмічає, що закон про кримінальну відповідальність, який скасовує злочинність діяння або пом'якшує кри­мінальну відповідальність, має зворотну дію в часі, тобто, поши­рюється на осіб, що вчинили злочини до набрання таким законом чинності. Закон, що скасовує злочинність діяння, - не закон, який не визнає злочином діяння, яке попереднім законом визнавалося злочином. Стаття 5 ч. 2 КК «Закон про кримінальну відповідальність», що встановлює або посилює кримінальну відповідальність, не має зворотної дії в часі. Законом, що встановлює злочинність діяння, слід вважати такий закон, який визначає злочином діяння яке попереднім за­коном не визнавалося злочином (ст. 255 КК - створення зло­чинної організації, сг.258 КК - терористичний акт, ст.303 КК - проституція або примушування чи втягнення до заняття прости­туцією, ст. 361 - незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), ст. 446 КК - піратство та інш). Закон про кримінальну відповідальність посилює криміна­льну відповідальність, якщо він:

а) збільшує встановлену раніше максимальну або мінімаль­ну межу покарання;

б) включає додаткове покарання при незмінності меж осно­вного покарання;

в) замість однієї відносно визначеної санкції передбачає альтернативну санкцію, що передбачає більш суворіше покаран­ня;

г) не замінюючи меж основного покарання, встановлює су­воріший другий вид альтернативного покарання.

7. Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України.

Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі визначається на підставі територіального принципу. Сутність цього принципу що особи, які вчинили злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності за КК. Територіальний принцип випливає із суверенітету держави, влада якої поширюється на всю її територію. За загальним правилом, злочин визнається вчиненим на території України, якщо його було почато, продовжено, закінчено або припинено на території України, незалежно від того, де особу було віддано до суду в зв'язку з його вчиненням. Злочин вважається вчиненим на території України у випадках, коли: 1) він розпочатий і закінчений на території України; 2) він підготовлений за межами України, а дії, що утворюють його, вчинені на території України; 3) сусп небезпечні дії були розпочаті або вчинені за межами України, а закінчені або злочинний наслідок настав на території України. Злочин визнається вчиненим на території України, якщо його виконавець або хоча б 1 із співучасників діяв на території України.

8. Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України.

Відповідно до положень ст.7 УК України цей принцип дії кримінального закону в просторі визначає, що громадяни України і особи без громадянства, що постійно мешкають в Україні, скоїли злочин за її межами, підлягають кримінальній відповідальності по УК України, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України, ратифікованими ВРУ.

Частина 2 ст.7 УК України визначає, що якщо громадяни України і особи без громадянства, що постійно мешкають на території України, за вчинені за межами України злочини були піддані кримінальному покаранню за межами України, вони не можуть бути притягнені в Україні до кримінальної відповідальності за ці злочини. Ця норма, передбачена ч.2 ст.7 УК, є закріпленням в УК 2001 року положення, визначеного ст.61 Конституції України.

Відповідно до положень ст.61 Конституції України ніхто не може двічі притягати до юридичної відповідальності одного виду за одно і те ж правопорушення.