
- •Особова частина кку. Запитання/Відповіді до Державного іспиту з Кримінального права
- •Поняття, система і завдання кримінального права України.
- •Структура Кримінального кодексу України. Загальна і Особлива частини кк, їх єдність і взаємозв'язок. Структура і види кримінально-правових норм.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України.
- •Зміст універсального і реального принципів. Особливості відповідальності іноземців і осіб що вчинили злочини проти прав і свобод громадян України або інтересів України.
- •Визначення поняття злочину, його види.
- •Поняття злочину за кримінальним правом України і його ознаки.
- •Частина 2 статті 11 кк та її значення для поняття злочину. Поняття малозначності діяння.
- •Поняття об'єкту злочину і його значення. Види об'єктів. Предмет злочину.
- •Поняття, ознаки і значення об'єктивної сторони складу злочину.
- •Поняття діяння (дії або бездіяльності) як обов'язкової ознаки об'єктивної сторони складу злочину. Його ознаки.
- •Суспільно небезпечні наслідки: поняття, види, кримінально-правове значення. Злочини з матеріальним і формальним складами.
- •Поняття суб'єкту злочину, його ознаки.
- •Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність.
- •Неосудність: поняття, критерії та значення.
- •Спеціальний суб'єкт злочину: поняття, ознаки і значення.
- •Суб'єктивна сторона злочину: поняття, ознаки і значення.
- •Умисел та його види. Особливості умислу в злочинах з формальним складом.
- •Мотив та мета скоєння злочину, їх кримінально-правове значення.
- •Необережність і її види. Відмінності злочинної самовпевненості від непрямого умислу. Відмінність злочинної недбалості від випадку (казусу).
- •Поняття і види стадій вчинення злочину. Закінчений і незакінчений злочин.
- •Готування до злочину. Його відмінність від виявлення умислу.
- •Замах на злочин і його види. Відмінності замаху на злочин від готування до злочину і від закінченого злочину.
- •Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин (за готування до злочину та замах на злочин).
- •Добровільна відмова при незакінченому злочині. Її ознаки і значення.
- •Ексцес виконавця, його види. Особливості добровільної відмови співучасників.
- •Повторність, сукупність і рецидив злочинів (множинність злочинів).
- •Рецидив злочинів, його поняття і кримінально-правове значення. Правові наслідки рецидиву злочинів.
- •Обставини, що виключають злочинність діяння. Загальна характеристика, види, значення.
- •Необхідна оборона. Її підстави, ознаки і значення.
- •Перевищення меж необхідної оборони.
- •Крайня необхідність. Її підстави та ознаки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності: поняття, підстави, види і правові наслідки.
- •Поняття, ознаки та мета покарання за кримінальним правом.
- •Громадські роботи та їх відмінність від виправних робіт.
- •Арешт, обмеження волі і їх відмінність від позбавлення волі на певний строк.
- •Довічне позбавлення волі.
- •Принципи та загальні засади призначення покарання.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуванням. Його підстави, умови і наслідки.
- •Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
- •Погашення і зняття судимості.
Призначення покарання за сукупністю вироків.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК сукупність вироків є там, де засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття призначеного ним покарання, вчиняє новий злочин. Отже, при сукупності вироків:
а) суд постановив вирок, яким особу засуджено до певного покарання;
б) призначене цим вироком покарання засуджений ще не відбув повністю;
в) новий злочин вчиняється після постановлення вироку, але до повного відбуття призначеного ним покарання.
Порядок призначення покарання за сукупністю вироків вставлено у ч. 1 ст. 71 КК, згідно з якою, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчиняє новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Таким чином, за загальним правилом, остаточне покарання за сукупністю вироків призначається шляхом повного чи часткового складання покарань, призначених за окремими вироками. Межі такого складання зазначено у ч. 2 ст. 71 КК, відповідно до якої загальний строк покарання, остаточно визначеного за сукупністю вироків, не може перевищувати максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині КК. При складанні покарань у виді позбавлення волі його загальний строк не повинен перевищувати п' ятнадцяти років, а у випадку, якщо хоча б один із злочинів є особливо тяжким, — двадцяти п' яти років.
Звільнення від покарання та його відбування. Поняття, види, правові наслідки.
Під звільненням від покарання розуміється відмова держави від застосування покарання до особи, яку обвинувальним вироком суду було визнано винною у вчиненні злочину.
Залежно від пред'явлення або непред'явлення до засудженого яких-небудь вимог у зв'язку з його звільненням:
1) До умовного звільнення від покарання відносяться: звільнення від покарання з випробуванням(статті 75 - 79 УК); умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання(ст.81 УК); звільнення від відбуття покарання вагітних жінок і жінок, що мають дітей у віці до трьох років(ст.83 УК);
2) До безумовного звільнення від покарання відносяться: звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акту про помилування(ч.1 ст.74, ст.85 УК); звільнення від покарання особи, що втратила громадську небезпеку(ч.4 ст.74 УК) : звільнення від покарання у зв'язку з витіканням термінів давності притягнення до кримінальної відповідальності(ч.5 ст.74 УК); звільнення від покарання у зв'язку з витіканням термінів давності виконання звинувачувального вироку (ст.80 УК); звільнення від покарання у зв'язку із заміною невідбутої частини покарання м'якшим(ст.82 УК); звільнення від покарання по хворобі(ст.84 УК).
По мірі законодавчої зумовленості звільнення від покарання може бути підрозділене на обов'язкове і факультативне, тобто на не залежне або залежне від розсуду суду. Особливим видом звільнення від покарання є випадки ухвалення нового закону, який виключає або пом'якшує призначене особі покарання(частини 2 і 3 ст.74 УК).
Правові наслідки: Після закінчення випробувального терміну засуджений виконав покладені на нього обов'язки і не скоїв нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання. Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично здійснює правопорушення, що спричинили адміністративні стягнення і свідчать про його небажання встати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбуття призначеного покарання.