
- •Особова частина кку. Запитання/Відповіді до Державного іспиту з Кримінального права
- •Поняття, система і завдання кримінального права України.
- •Структура Кримінального кодексу України. Загальна і Особлива частини кк, їх єдність і взаємозв'язок. Структура і види кримінально-правових норм.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України.
- •Зміст універсального і реального принципів. Особливості відповідальності іноземців і осіб що вчинили злочини проти прав і свобод громадян України або інтересів України.
- •Визначення поняття злочину, його види.
- •Поняття злочину за кримінальним правом України і його ознаки.
- •Частина 2 статті 11 кк та її значення для поняття злочину. Поняття малозначності діяння.
- •Поняття об'єкту злочину і його значення. Види об'єктів. Предмет злочину.
- •Поняття, ознаки і значення об'єктивної сторони складу злочину.
- •Поняття діяння (дії або бездіяльності) як обов'язкової ознаки об'єктивної сторони складу злочину. Його ознаки.
- •Суспільно небезпечні наслідки: поняття, види, кримінально-правове значення. Злочини з матеріальним і формальним складами.
- •Поняття суб'єкту злочину, його ознаки.
- •Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність.
- •Неосудність: поняття, критерії та значення.
- •Спеціальний суб'єкт злочину: поняття, ознаки і значення.
- •Суб'єктивна сторона злочину: поняття, ознаки і значення.
- •Умисел та його види. Особливості умислу в злочинах з формальним складом.
- •Мотив та мета скоєння злочину, їх кримінально-правове значення.
- •Необережність і її види. Відмінності злочинної самовпевненості від непрямого умислу. Відмінність злочинної недбалості від випадку (казусу).
- •Поняття і види стадій вчинення злочину. Закінчений і незакінчений злочин.
- •Готування до злочину. Його відмінність від виявлення умислу.
- •Замах на злочин і його види. Відмінності замаху на злочин від готування до злочину і від закінченого злочину.
- •Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин (за готування до злочину та замах на злочин).
- •Добровільна відмова при незакінченому злочині. Її ознаки і значення.
- •Ексцес виконавця, його види. Особливості добровільної відмови співучасників.
- •Повторність, сукупність і рецидив злочинів (множинність злочинів).
- •Рецидив злочинів, його поняття і кримінально-правове значення. Правові наслідки рецидиву злочинів.
- •Обставини, що виключають злочинність діяння. Загальна характеристика, види, значення.
- •Необхідна оборона. Її підстави, ознаки і значення.
- •Перевищення меж необхідної оборони.
- •Крайня необхідність. Її підстави та ознаки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності: поняття, підстави, види і правові наслідки.
- •Поняття, ознаки та мета покарання за кримінальним правом.
- •Громадські роботи та їх відмінність від виправних робіт.
- •Арешт, обмеження волі і їх відмінність від позбавлення волі на певний строк.
- •Довічне позбавлення волі.
- •Принципи та загальні засади призначення покарання.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуванням. Його підстави, умови і наслідки.
- •Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
- •Погашення і зняття судимості.
Повторність, сукупність і рецидив злочинів (множинність злочинів).
Щоб скласти уявлення про „множинність злочинів” необхідно чітко розмежовувати 2 головних різновиди можливої злочинної поведінки: одноразова і багаторазова злочинна поведінка, коли особою вчинено більше ніж 1 злочин.
Множинність злочинів - це вчинення особою (особами-співучасниками) 2 або більше злочинних діянь, кожне з яких утворює ознаки самостійного складу злочину, кожне з яких утворює склад самостійного злочину, за жодне з яких особа не притягалась до кримінальної відповідальності або вчинення нового злочину особою, яка має непогашену судимість за раніше вчинений злочин.
Множинність злочинів - це родове поняття, яким охоплюються усі різновиди неодноразово вчинених особою злочинів.
Множинність злочинів враховується при кваліфікації злочинів, її також враховує суд, призначаючи покарання.
Видами множинності є:
1) повторність – вчинення особою одного і того ж злочину повторно;
2) сукупність (ст.33 КК) – вчинення кількох (однорідних, тотожних чи різнорідних) злочинів, описаних у різних статтях ОЧ КК;
3) рецидив (ст.34 КК) – вчинення особою нового злочину після засудження за раніше вчинений злочин.
Значення множинності. Характеризуючи значення множинності злочинів, треба розрізняти множинність злочинів як факт об'єктивної дійсності (тобто власне вчинення однією особою двох чи більше одиничних злочинів) і множинність злочинів як інститут кримінального права.
Повторність злочинів і її види. Обставини, що виключають повторність. Правові наслідки повторності злочинів.
Поняття повторності злочинів визначається в ч. 1 ст. 32 КК, відповідно до якої повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини КК. Крім того, поняття повторності злочинів конкретизується також у ч. 3 ст. 32 КК, за якою вчинення двох або більше злочинів, передбачених різними статтями КК, визнається повторним лише у випадках, передбачених в Особливій частині КК, та ч. 4 тієї самої статті, згідно з якою повторність відсутня, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом, або якщо судимість за цей злочин було погашено або знято.
Види повторності.
Залежно від того, була чи не була особа засуджена за раніше вчинений злочин, виділяють два види повторності:
1. фактична повторність – повторність злочинів не пов’язана із засудженням за раніше вчинений злочин.
А. Повторність тотожних злочинів – це вчинення особою двох і більше діянь, що містять ознаки одного і того ж складу злочину.
Б. Повторність однорідних злочинів – може мати місце лише тоді, коли законом спеціально зазначено, що вчинення двох злочинів, що підпадають під ознаки складів різних ст. КК, вважається повторним.
2. рецидив – повторність злочинів, пов’язана із засудженням за раніше вчинений злочин.
Наслідки повторності злочинів : Повторність враховується при кваліфікації злочинів і призначенні покарання, при вирішенні питання про можливість звільнення від кримінальної відповідальності і покарання у випадках, передбачених КК.
Поняття і види сукупності злочинів. Правові наслідки сукупності злочинів.
Поняття сукупності злочинів наведено в ч. 1 ст. 33 КК, відповідно до якої сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини КК, за жоден з яких її не було засуджено. При цьому не враховуються злочини, за які особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом.
Сукупність злочинів поділяється на два види: ідеальну сукупність і реальну сукупність.
Ідеальна сукупність – це вчинення особою одним діянням одночасно двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті ОЧ КК України, за жоден з яких її не було засуджено.
Реальна сукупність – вчинення особою різними самостійними діяннями 2 або більше самостійних злочинів, передбачених різними ст або різними частинами однієї і тієї ж ст ОЧ КК, за жоден з яких її не було засуджено.
Наслідки сукупності злочинів : сукупність злочинів враховується при кваліфікації злочинів і призначенні покарання, при вирішенні питання про можливість звільнення від кримінальної відповідальності і покарання у випадках, передбачених КК.