
- •Особова частина кку. Запитання/Відповіді до Державного іспиту з Кримінального права
- •Поняття, система і завдання кримінального права України.
- •Структура Кримінального кодексу України. Загальна і Особлива частини кк, їх єдність і взаємозв'язок. Структура і види кримінально-правових норм.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України.
- •Зміст універсального і реального принципів. Особливості відповідальності іноземців і осіб що вчинили злочини проти прав і свобод громадян України або інтересів України.
- •Визначення поняття злочину, його види.
- •Поняття злочину за кримінальним правом України і його ознаки.
- •Частина 2 статті 11 кк та її значення для поняття злочину. Поняття малозначності діяння.
- •Поняття об'єкту злочину і його значення. Види об'єктів. Предмет злочину.
- •Поняття, ознаки і значення об'єктивної сторони складу злочину.
- •Поняття діяння (дії або бездіяльності) як обов'язкової ознаки об'єктивної сторони складу злочину. Його ознаки.
- •Суспільно небезпечні наслідки: поняття, види, кримінально-правове значення. Злочини з матеріальним і формальним складами.
- •Поняття суб'єкту злочину, його ознаки.
- •Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність.
- •Неосудність: поняття, критерії та значення.
- •Спеціальний суб'єкт злочину: поняття, ознаки і значення.
- •Суб'єктивна сторона злочину: поняття, ознаки і значення.
- •Умисел та його види. Особливості умислу в злочинах з формальним складом.
- •Мотив та мета скоєння злочину, їх кримінально-правове значення.
- •Необережність і її види. Відмінності злочинної самовпевненості від непрямого умислу. Відмінність злочинної недбалості від випадку (казусу).
- •Поняття і види стадій вчинення злочину. Закінчений і незакінчений злочин.
- •Готування до злочину. Його відмінність від виявлення умислу.
- •Замах на злочин і його види. Відмінності замаху на злочин від готування до злочину і від закінченого злочину.
- •Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин (за готування до злочину та замах на злочин).
- •Добровільна відмова при незакінченому злочині. Її ознаки і значення.
- •Ексцес виконавця, його види. Особливості добровільної відмови співучасників.
- •Повторність, сукупність і рецидив злочинів (множинність злочинів).
- •Рецидив злочинів, його поняття і кримінально-правове значення. Правові наслідки рецидиву злочинів.
- •Обставини, що виключають злочинність діяння. Загальна характеристика, види, значення.
- •Необхідна оборона. Її підстави, ознаки і значення.
- •Перевищення меж необхідної оборони.
- •Крайня необхідність. Її підстави та ознаки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності: поняття, підстави, види і правові наслідки.
- •Поняття, ознаки та мета покарання за кримінальним правом.
- •Громадські роботи та їх відмінність від виправних робіт.
- •Арешт, обмеження волі і їх відмінність від позбавлення волі на певний строк.
- •Довічне позбавлення волі.
- •Принципи та загальні засади призначення покарання.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуванням. Його підстави, умови і наслідки.
- •Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
- •Погашення і зняття судимості.
Особова частина кку. Запитання/Відповіді до Державного іспиту з Кримінального права
Поняття, система і завдання кримінального права України.
Кримінальне право як галузь права - це сукупність юридичних норм, встановлених вищий органом законодавчої влади (Верховною Радою України) або всеукраїнським референдумом, визначаючих, які суспільно небезпечні діяння є злочинами і які покарання підлягають застосуванню до осіб, що їх, що вчинили.
Система Загальної частини чинного кримінального законодавства – це певний порядок розміщення загальних (основних) його норм у КК України.
Кримінальне право України поділяється на дві частини – Загальну і Особливу.
Загальна частина КК складається з 15 глав, що мають 108 ст.
Загальна частина КК України містить визначальні норми загального значення; їх дія поширюється на всі приписи Особливої частини КК. Ці норми визначають: завдання КК; підстави кримінальної відповідальності; чинність КК щодо діянь, вчинених на території України та за її межами; чинність кримінального закону у часі; поняття злочину; форми вини; обставини, що виключають суспільну небезпечність чи протиправність діяння; стадії вчинення злочину; співучасть у злочині; види покарань; погашення та зняття судимості тощо. Суть і призначення норм Загальної частини КК виявляються лише в органічній єдності з положеннями його Особливої частини.
Особлива частина КК складається з 20 розділів і містить 339 ст.
Особлива частина КК містить конкретні норми, які забороняють вчиняти те або інше діяння. Порушенням такої заборони передбачає відповідне покарання. При цьому майже всі диспозиції статей Особливої частини КК визначають діяння з боку однієї особи – виконавця злочину. Умови кримінальної відповідальності за навмисне вчинення одного і того самого злочину спільними діями кількох осіб описані в Загальній частині КК (ст.26 співучасть). Загальна та Особлива частина нерозривно пов‘язані між собою. Вони складають єдину галузь права – кримінальне право. Застосування норм Особливої частини можливо лише на основі положень, що містяться у нормах Загальної частини КК.
Завдання:
1) охоронна - ст. 1 КК України - Кримінальний кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони найбільш важливих соціальних цінностей: прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку і громадської безпеки, що оточує середовища, конституційного ладу України від злочинних посягань, світу і безпеки людства, а також попередження злочинів;
2) роз'яснювальна - роз'яснення громадянам, що намірюються скоїти злочин, можливих наслідків;
3) заохочувальна - дає можливість активних дій з припинення злочинів і усунення їх наслідків.
Кримінальна відповідальність та її підстави. Форми реалізації кримінальної відповідальності.
Кримінальна відповідальність є одним із видів юридичної відповідальності, а останню можна визначити як вид і міру примусового перетерпіння особою, що вчинила правопорушення, певних позбавлень державно-правового характеру, які передбачені законом.
Видові (специфічні) ознаки кримінальної відповідальності характеризуються так:
1.Кримінальна відповідальність - це особливий елемент у механізмі кримінально-правового регулювання, в межах якого здійснюється реагування держави на вчинений особою злочин.
2.Офіційна оцінка поведінки особи як злочину, а її самої як злочинця, згідно ст. 62. ч. 1 Конституції та ч. 2 ст. 2 КК, може здійснюватися лише судом в обвинувальному вироку.
3.Кримінальна відповідальність тягне несприятливі наслідки для злочинця; іноді вони зводяться лише до визнання судом особи винною у вчиненні злочину і тим самим її осуду з боку держави, але в більшості випадків такий осуд поєднується із застосуванням конкретного заходу кримінально-правового впливу, передбаченого кримінальним законом.
Підстави кримінальної відповідальності
В чинному Кримінальному кодексі України підставам кримінальної відповідальності присв'ячена ст. 2 Загальної частини, вона свідчить: «Кримінальній відповідальності і покаранню підлягає лише особа, винна у вчиненні злочину,тобто така, що умисно або з необережності вчинила передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння.
Ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню інакше як за вироком суду й відповідно до закону».
1.Основною правовою підставою кримінальної відповідальності є чинний кримінальний закон, у якому вчинене особою діяння визначено як злочин.
2.Крім основної правової підстави є окремі положення Конституції, Кримінального кодексу та КПК, що регулюють особливі випадки кримінальної відповідальності особи. Ці положення є додатковими правовими підставами кримінальної відповідальності.
3.Основною фактичною підставою є вчинення особою умисно або з необережності діяння, яке в чинному кримінальному законі визначенне як злочин.
Оскільки особа до винесення обвинувального вироку вважається невинуватою у вчиненні злочину, а юридична (кримінальна) відповідальність має індивідуальний характер, необхідною формальною (процесуальною) підставою кримінальної відповідальності є обвинувальний вирок суду, в якому особа визнається винною у вчиненні злочину і в якому її відповідальність набуває індивідуального характеру.
Підставою кримінальної відповідальності є встановлення в діях особи складу злочину. Склад злочину - це підстава кримінальної відповідальності.
Можна виділити такі її форми: а) покарання; б) звільнення від покарання; в) умовне незастосування покарання («особлива» форма кримінальної відповідальності).
Покарання є основною формою кримінальної відповідальності. Конкретний зміст кримінальної відповідальності в цій формі включає: 1) державний осуд особи, що вчинила злочин, - визнання особи винною у вчиненні конкретного злочину судом в обвинувальному вироку; 2) призначення їй судом конкретної міри покарання; 3) рішення суду про реальне відбування особою призначеної судом міри покарання; 4) перебування особи в особливому правовому становищі - стані судимості.
Поняття законодавства України про кримінальну відповідальність. Його ознаки, структура і значення.
Законодавство України про кримінальну відповідальність складається з кримінальних законів, які представляють єдину нормативну систему і зведені до Кримінального кодексу України. Кримінальний закон грунтується на Конституції України і загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.
Ознаки:
1) завжди є письмовим правовим актом;
2) грунтується на Конституції України і загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права;
3) має вищу юридичну силу;
4) приймається Верховною Радою України або всеукраїнським референдумом;
5) містить кримінально-правові норми, що встановлюють підстави і принципи кримінальної відповідальності;
6) визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами;
7) визначає, які покарання належить застосовувати до осіб, винних в здійсненні цих діянь;
8) визначає умови звільнення від кримінальної відповідальності і покарання і інші кримінально-правові наслідки скоєння злочину.
Значення: Закон про кримінальну відповідальність - один з найважливіших способів охорони життя, здоров'я, честі, гідності, недоторканості і безпеки людини як найвищої цінності, суспільного устрою України, її политий. і економ. систем, власності і усього правопорядку від злочинних посягань і способів боротьби з ними.
Тільки кримінальний закон містить кримінально-правові норми, кіт визначають загальні стани Кримінального права, злочинність і караність діянь, види цих діянь і покарань за їх здійснення, основу, об'єми і межі кримінальної відповідальності, підстави звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Кримінальний закон - певний спосіб виховного і превентивного впливу на осіб, засудження за скоєння злочину, а також на інших громадян.