- •Визначте предмет педагогіки, основні категорії, сформулюйте педагогічні закономірності.
- •Співвідношення шкільного навчання і наукового пізнання можна співставити через визначення спільного і відмінного між ними. Встановіть і поясніть це спільне і відмінне.
- •Охарактеризуйте вимоги, що пред’являються до принципів організації виховного процесу. Розкрийте сутність принципу суспільної спрямованості виховання.
- •Охарактеризуйте систему педагогічних наук, розкрийте зв’язок педагогіки з іншими науками.
- •5. Що є предметом дидактики. Розкрийте основні віхи виникнення і розвиток дидактики. Визначте основні категорії дидактики.
- •6. Розкрийте сутність основних педагогічних вимог, що ставляться до перевірки знань, умінь і навичок учнів.
- •9. Які критерії і норми оцінки знань, умінь і навичок учнів існують в сучасній школі?
- •19. Роль діяльності в процесі цілісного розвитку особистості людини. Визначте основні види діяльності школярів. Яка роль активності в навчанні?
- •21. Вплив педагога на виховання діє при врахуванні певних умов. Яких зокрема?
- •22. Які закономірності фізичного і психічного розвитку дітей покладені в основу вікової періодизації?
- •23. В чому цінність і недоліки проблемно-пошукового і дослідницького підходу до навчання?
- •26. Охарактеризуйте державні нормативні документи, у яких відображений зміст освіти в школі.
- •28.Визначте основні соціальні функції праці вчителя, його професійно-педагогічні та особистісні якості.
- •29. На які типи поділяють навчальні предмети відповідно до провідного компонента?
- •Охарактеризуйте групу методів, які спрямовані на формування позитивного досвіду поведінки вихованців в діяльності і спілкуванні. Визначте умови підвищення ефективності змагання в школі.
- •33. За яких умов застосування методів заохочення і покарання є ефективним?
- •36. Чи всяке об'єднання дітей можна назвати колективом? Які суттєві ознаки колективу і які його функції
- •Чому виявляється специфіка педагогічної діяльності? Які компоненти виділяють в психологічній структурі діяльності вчителя?
- •Визначте основні шляхи реалізації принципу зв'язку навчання :з життям
- •Відомо, що основне в розвитку навчально-виховного колективу – його поступове переведення з об'єкта в суб'єкт виховання. Визначте і охарактеризуйте основні етапи такого переведення
- •Bизначте основні вимоги принципу науковості навчання.
- •B чому полягає специфіка сімейного виховання? Охарактеризуйте стилі сімейних відносин.
- •Охарактеризуйте основні правила реалізації принципу єдності виховних впливів на вихованців
- •45.Визначте умови,що забезпечують успішне виховання дітей в сім ї
- •46.Що таке принципи і правила навчання:систем дидактичних принципів
- •47.Охарактеризуйте функції сім ї. Визначте сучасні проблеми сімейного виховання та шляхи їх подолання
- •48.Які елементи діяльності включає в себе повний аналіз уроку
- •49.Чим обумовлені різні підходи до класифікації методів навчання?Проаналізуйте їх.
- •Розкрийте сутність особистості й гуманістичній концепції виховання.
- •Визначте і охарактеризуйте основні умови розвитку колективу.
- •62. Успішний виховний процес є наслідком реалізації таких його закономірностей:
- •64. Дайте порівняльну характеристику репродуктивних і проблемно-пошукових методів навчання.
- •66. Організоване виховання повинно підготувати особистість до ролі громадянина, працівника і сім'янина. Визначте конкретні якості особистості з визначених напрямів.
- •67. Поясніть що таке дидактичні засоби. Які класифікації дидактичних засобів вам відомі?
- •69. Охарактеризуйте основні види навчально-виховних закладів України, що здійснюють загальноосвітню підготовку школярів.
- •71. Визначте мету формування екологічної культури школярів, обгрунтуйте умови досягнення цієї мети.
- •74. Розкрийте сутність системи професійної орієнтації школярів в сучасній школі. Що таке економічна культура школяра, які основні завдання формування економічної культури?
- •75. Встановіть шляхи реалізації принципу міцності засвоєння знань, умінь і навичок учнів.
- •76. Що таке організаційні форми навчання? Розкрийте генезис організаційних форм навчання.
- •77. Обґрунтуйте необхідність формування естетичної культури учнів. Яка система роботи школи має забезпечити формування основ такої культури?
- •78. За яких умов праця стає по-справжньому виховуючим фактором?
- •79. Дайте характеристику класно-урочної і кабінетної системи навчання.
- •80. Завдання і зміст виховання фізичної культури школярів. Охарактеризуйте засоби виховання фізичної культури.
- •81. Охарактеризуйте структуру і основні типи навчально-виховних колективів.
- •82. Охарактеризуйте сучасну типологію уроків і їхню структуру. Дайте зразок окремих типів уроків.
- •Які функції підручника в навчанні школярів і які вимоги до нього ставляться сьогодні.
- •84. Визначте мету і завданих гуманістичного виховання.
- •85. В чому Ви вбачаєте специфіку тематичного і поурочного планування. Які основні вимоги до сучасного уроку?
- •86. Доведіть доцільність використання в навчальній роботі семінарів і практикумів.
- •Визначте мету домашньої роботи школярів, її види і вимоги до організації домашніх завдань.
- •88. Охарактеризуйте основні види навчання: пояснювально-ілюстративне, проблемне, програмоване.
- •90Педагогічні погляди Клода Адріана Гельвеція (1715-1771).
- •90Вольтер (1694 — 1778)
22. Які закономірності фізичного і психічного розвитку дітей покладені в основу вікової періодизації?
Психічний розвиток людини проходить ряд періодів, послідовна зміна яких необоротна й передбачувана. Кожен період (вік) — своєрідний ступінь психічного розвитку з притаманними йому відносно стійкими якісними особливостями. Видатний чеський педагог Я. А. Коменський розробив чітку для свого часу вікову періодизацію і систему шкіл. Він намітив чотири ступені в системі народної освіти (дитинство, отроцтво, юність, змужнілість), кожний з яких був розрахований на шість років. У педагогіці шкільний вік поділяють на: молодший (6—7 — 11—12 років); середній, або підлітковий (12—15 років); старший, або юнацький (15— 18 років). Межі вікових періодів відносно рухомі, тому що природний потенціал дітей і виховний вплив на них різні. Кожній віковій групі властиві певні анатомо-фізіологічні, психічні та соціальні ознаки, які називають віковими особливостями. Всередині кожної вікової групи існують значні відмінності, що залежать .від природних задатків, умов життя і виховання дитини, їх називають індивідуальними особливостями (темперамент, характер, здібності та ін.).
23. В чому цінність і недоліки проблемно-пошукового і дослідницького підходу до навчання?
Процес навчання реалізується шляхом взаємодії діяльності учителя (викладання) і діяльності учня (учіння). Учитель здійснює різноманітні спроби, які допомагають учням засвоїти навчальний матеріал, сприяє активізації навчального процесу, учень сприймає, осмислює, запам'ятовує тощо цей матеріал. Метод при цьому виступає як упорядкована взаємодія, співробітництво, партнерство. Це дозволяє зробити висновок про те, що під методом навчання слід розуміти спосіб упорядкованої, взаємозв'язаної діяльності учителя й учнів, спрямованої на досягнення завдань процесу навчання. Методи навчання за характером пізнавальної діяльності учнів (Практичний приклади) Це система методів обґрунтована у 60-70 роки Лайнером і Сказкіним. Репродуктивні методи: пояснювально-ілюстративний або інформаційно-рецептивний і репродуктивний; Продуктивні або проблемно пошукові методи: проблемного викладу, евристичний (частково-пошуковий), дослідницький. Пояснювально-ілюстративний – розповідь, репродуктивна бесіда, традиційна лекція, ілюстрація, демонстрація. Репродуктивний – спостереження за даним планом, репродуктивна робота з книгою або наочним посібником, підготовчі, пробні, тренувальні вправи, лабораторні і практичні роботи за інструкцією. Проблемний – виклад матеріалу – проблемна лекція або розповідь. Частково-пошуковий метод – евристична бесіда, дискусія, ввідні вправи, робота з літературою. Дослідницький – творча робота з книгою чи наочним посібником, творчі вправи, лабораторні і практичні роботи творчого характеру.
25. Чим обумовлюються індивідуальні відмінності дітей та як слід враховувати їх в навчанні і вихованні? Педагог минулого сторіччя К.Д.Ушинський довів теоретично і практично, що головна умова якісного навчання — це врахування вікових і інших особливостей учнів, їхньої індивідуальності. До внутрішніх факторів, які зумовлюють індивідуальні відмінності в розумових здібностях, належать особливості співвідношення двох сигнальних систем. За індивідуальними особливостями вищої нервової діяльності фізіолог І.Павлов виділяв кілька типів людей:
мислительний тип, в якого переважає друга сигнальна система;
художній тип, в якого переважає перша сигнальна система;
середній тип, в якого обидві системи співвідносяться в діяльності приблизно однаково.
У процесі навчання і виховання, під впливом конкретних умов життя і в зв’язку з особливостями вищої нервової діяльності людини формуються позитивні або негативні індивідуальні риси та якості пізнавальних процесів, почуттів, волі, спрямованості особистості, її характеру. Вони позначаються на успіхах у навчанні, поведінці особистості в колективі. Тому в процесі навчання і виховання треба зважати на індивідуальні особливості емоційно-вольової сфери учнів, тактовно, але постійно і неухильно, долати негативні вияви їх почуттів і поведінки. Результативність навчально-виховного процесу значною мірою залежить від врахування індивідуальних особливостей характеру кожного учня. Потреба індивідуального підходу зумовлена тим, що будь-який вплив на дитину переломлюється через її індивідуальні особливості, через «внутрішні умови». Необхідною умовою успішної індивідуальної роботи є вивчення індивідуальних особливостей учнів. Щоб впливати на особистість, треба її знати. Передусім важливо встановити довірливі, доброзичливі стосунки між педагогами і вихованцями. Велике значення при цьому має авторитет вихователя, знання ним вихованців, уміння швидко зорієнтуватися у ситуації, передбачити наслідки своїх дій. Отже, реалізація індивідуального підходу в навчанні полягає у вивченні і врахуванні в навчальному процесі індивідуальних і вікових особливостей кожного учня з метою максимального розвитку позитивних і подолання негативних індивідуальних особливостей, забезпеченні на цій основі підвищення якості його навчальної роботи, всебічного розвитку.