9.6. Тарифна система оплати праці

Тарифна система — це сукупність нормативів, що регулюють основну частину заробітної плати працівників, на основі диференціації розмірів оплати праці залежно від кваліфікації працівників, відповідальності, умов праці (тобто її шкідливості, важкості, інтенсивності, привабливості тощо), її кількості та результатів.

Основними елементами тарифної системи є:

— тарифна ставка;

— тарифна сітка;

— система надбавок і доплат;

— тарифно-кваліфікаційний довідник робіт і професій;

— схеми посадових окладів

Тарифна ставка — це абсолютний розмір оплати праці різних груп і категорій робітників за одиницю робочого часу.

Розряди, надані працівникам, а також посадові оклади відображаються в контрактах, договорах і наказах.

Основою для організації системи оплати праці на базі тарифних ставок і окладів є мінімальна заробітна плата, що встановлюється урядом України. На її основі розраховують розмір тарифної ставки для першого розряду.

Отже, тарифна ставка 1-го розряду — це мінімальний рівень заробітної плати працівника, визначений у колективному договорі за просту некваліфіковану працю, нижче якого не може встановлюватися оплата за виконаний працівником обсяг роботи (відпрацьований час).

Ця тарифна ставка є відправною для визначення тарифних ставок працівників інших розрядів.

Тарифні ставки встановлюються за результатами атестації й тарифікації кожного працівника відповідно до наданого розряду за тарифною сіткою. Співвідношення тарифних ставок різних розрядів визначають за допомогою тарифної сітки.

Тарифна сітка — це шкала кваліфікаційних розрядів і тарифних коефіцієнтів, за допомогою яких виявляється безпосередня залежність розміру заробітної плати працівників від їхньої кваліфікації.

Тарифна сітка є основою регулювання професійно-кваліфікаційного поділу та руху робочої сили, централізованого регулювання рівня заробітної плати різних категорій і груп працівників на підставі професійно-кваліфікаційної диференціації в оплаті праці.

Тарифна сітка як важливий елемент тарифної системи слугує для визначення співвідношення в оплаті праці робітників, які виконують роботи різної складності. Вона містить певну кількість тарифних розрядів і відповідних їм тарифних коефіцієнтів.

Тарифний розряд є показником міри складності праці яку виконує працівник, та рівня його кваліфікації.

Тарифні коефіцієнти показують, у скільки разів оплата праці кожного розряду вища від оплати праці робітника 1 -го розряду. Тарифний коефіцієнт 1-го розряду завжди дорівнює 1

Співвідношення тарифних коефіцієнтів крайніх розрядів є діапазоном тарифної сітки, яка відображає також темпи абсолютного й відносного зростання тарифних коефіцієнтів, яке може бути прогресивним, постійним і регресивним залежно від фінансових можливостей підприємства і професійно-кваліфікаційного складу кадрів.

На основі тарифної сітки і тарифної ставки робітника 1-го розряду визначаються тарифні ставки кожного наступного розряду:

Тп=Т1•Кп,

де Тп — тарифна станка даного розряду;

Т1 — тарифна ставка 1-го розряду;

Кп — тарифний коефіцієнт даного розряду.

Система надбавок і доплат до тарифних ставок є нормативним документом. Більшість з них регламентується трудовим законодавством, деякі встановлюються безпосередньо на підприємстві. Запроваджена на підприємстві система надбавок і доплат до тарифних ставок не повинна створювати для працівників умови гірші, ніж передбачені чинним законодавством, галузевою та генеральною тарифними угодами.

Надбавки пов'язані з якістю роботи працівника і мають чітко виражений стимулюючий характер. Основні їх види такі:

— за високу професійну майстерність робітників;

— за високі досягнення в праці спеціалістів;

— за вислугу років;

— за виконання особливо важливої роботи на термін її виконання.

Доплати пов'язані з характеристикою сфери трудової діяльності й мають компенсаційний характер. Основні з них такі;

— за високу інтенсивність праці;

— за роботу в наднормовий час;

— за суміщення професій (посад), за розширення, порівняно з нормою, зон обслуговування;

— за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників;

— за роботу у вихідні й святкові дні, що є робочими за графіком;

— за роботу в нічний час.

Основним елементом тарифної системи є єдиний тарифна-кваліфікаційний довідник робіт і професій (ЄТКД) — нормативний документ, в якому всі види робіт, що виконуються на тому чи іншому виробництві, розподіляються на групи залежно від їхньої складності. Він слугує для тарифікації робіт і установлення кваліфікаційних розрядів робітникам, а також використовується для визначення:

— кількості розрядів за кожною професією (спеціальністю);

— складності робіт (їх тарифної групи);

— кваліфікаційних розрядів робітникам;

— забезпечення єдності в оплаті праці робітників, які мають однакову кваліфікацію;

— складання програм з підготовки і підвищення кваліфікації робітників.

Останнім часом на підприємствах як виробничої, так і невиробничої сфери замість відокремленого формування тарифних ставок робітників і схем посадових окладів спеціалістів успішно застосовуються єдині тарифні сітки (ЄТС), що містять тарифні коефіцієнти для всіх категорій персоналу. Перевага ЄТС полягає в тому, що вони побудовані на єдиній методичній основі, а тому забезпечують єдиний підхід до оцінки відмінностей у праці всіх працівників.

У сучасних умовах вагомого значення в організації оплати праці набувають "гнучкі тарифи", сутність яких полягає в тому, що в межах кожного кваліфікаційного розряду робітників або посад службовців встановлюється певний діапазон тарифних ставок та посадових окладів. Це сприяє підвищенню ефективності стимулювання працівників у межах одного розряду або посади без переведення до іншого розряду чи на іншу посаду вищої кваліфікації.

Контрольні запитання та завдання

1.Охарактеризуйте заробітну плату як економічну категорію. У чом полягає складність економічного змісту заробітної плати?

2.Які функції виконує заробітна плата в ринковій економіці?

З.Що таке мінімальна заробітна плата?

4.Які основні принципи організації заробітної плати?

5.Хто є суб'єктом організації оплати праці?

6. У чому полягає сутність поняття "доходи населення". Із яких джерел вони формуються?

7. Що таке прожитковий мінімум. Який механізм прожиткового мінімуму?

8. Охарактеризуйте мінімальний споживчий бюджет, його сутність і відмінність від бюджету прожиткового мінімуму?

План семінарського заняття

1. Вартість робочої сили і чинники, що на неї виливають.

2. Доходи населення: види, джерела, структура, принципи та фактори їх формування.

3. Рівень і якість життя населення. Система показників оцінки рівня життя.

4. Показники соціальних гарантій населенню: прожитковий мінімум (бюджет прожиткового мінімуму); мінімальний споживчий бюджет; мінімальний споживчий кошик; межа малозабезпеченості; мінімальна заробітна плата та ін.

5. Заробітна плата як соціально-економічна категорія, її види, структура та функції.

6. Характеристика форм та систем оплати праці.

7. Організація заробітної плати, її елементи і принципи.

8. Тарифна система оплати праці.

9. Роль матеріального стимулювання праці в умовах ринкової економіки.

Теми рефератів

1. Політика доходів та оплата праці в Україні.

2. Оцінка рівня та якості життя населення.

3. Еволюція теорії формування системи оплати праці.

4. Методика використання форм та систем оплати праці окремих категорій персоналу.

5. Механізм організації оплати праці на підприємстві.

6. Зарубіжний досвід застосування новітніх форм та систем оплати праці па підприємствах.