9.4. Структура заробітної плати.
Грошова винагорода, що виплачується працівнику, за виконай ним роботу не однорідна за своєю природою і складається з декілька частин. Заробітна плата працівників складається з трьох частин:
— основної заробітної плати;
— додаткової заробітної плати;
— інших компенсаційних та заохочувальних виплат.
Основна заробітна плата — це винагорода за виконану працю відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку обслуговування, посадові обов'язки). Встановлюється вона у вигляд тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням завдань і функцій. Виділяють такі види додаткової заробітної плати: за роботу в надурочний час; сумісництво професій; за роботу в нічний час тощо. Крім того, до додаткової заробітної плати відносять надбавки і доплати за тарифними ставками і окладами. Вони встановлюються, їж правило, кваліфікованим працівникам, зайнятим на особливо відповідальній роботі, за високу кваліфікаційну майстерність.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати — це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені чинним законодавством або які проводяться понад встановлені чинним законодавством норми.
Структура заробітної плати — це співвідношення окремих частин заробітної плати в загальному її обсязі. В економічно розвинутих країнах основна заробітна плата складає 85-90% в структурі заробітної плати. В Україні через економічну кризу питома вага тарифних ставок в заробітній платі в середньому коливається в межах 65—70%, що є одним із проявів кризи в організації оплати праці.
На підставі названих принципів створюється організація заробітної плати на підприємстві. Під організацією зарплати розуміють її побудову, приведення її елементів у певну систему, що забезпечує взаємозв'язок кількості і якості праці з розмірами заробітної плати.
Механізм організації праці складається з таких елементів:
а)ринкового регулювання;
б)державного регулювання;
в)колективно-договірного регулювання;
г)механізму визначення індивідуальної заробітної плати безпосередньо на підприємстві з використанням таких елементів, тарифна система або безтарифна модель, нормування праці і т. ін. Безпосередньо робота з організації заробітної плати на підприємстві полягає у виборі моделі формування заробітної плати (тарифної і безтарифної), виборі форм і систем заробітної плати, розробці умов правил преміювання.
9.5. Форми і системи заробітної плати
Форми і системи оплати праці — це механізм встановлення розміру заробітку залежно від кількості та якості праці та її результатів.
Вони визначаються підприємствами та організаціями самостійно й фіксуються в колективному договорі з дотриманням вимог і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами,
Найчастіше застосовують дві основні форми заробітної плати: відрядну й погодинну (почасову)
При відрядній формі мірою праці є вироблена працівником продукція (або виконаний обсяг робіт), а розмір заробітку прямо пропорційно залежить від її кількості та якості, відповідно до встановленої відрядної розцінки. Основою відрядної оплати праці є норма виробітку (часу) і тарифна ставка. Системами відрядної форми оплати праці є:
— пряма відрядна;
— непряма відрядна;
— відрядно-преміальна;
— відрядно-прогресивна;
— акордна.
Пряма відрядна система оплати праці. Згідно з цією системою розмір заробітної плати прямо залежить від результатів роботи кожного робітника. Виготовлена робітником продукція або виконана ним робота оплачується за індивідуальними розцінками.
Відрядну розцінку визначаємо за формулою:
де Т — погодинна або денна тарифна ставка, яка відповідає розряду даної роботи;
Нвир — норма виробітку за одиницю часу.
Загальний відрядний заробіток робітника за прямою відрядною системою оплати визначаємо за формулою:
Зв=Рв•В,
де В — виробіток робітником продукції належної якості за розрахунковий період.
Непряма відрядна система заробітної плати. її застосовують для оплати праці допоміжних робітників, зайнятих обслуговуванням основних робітників-відрядників. При цьому заробіток допоміжних робітників залежить від результатів роботи робітників-відрядників, яких вони обслуговують.
Загальний заробіток може визначатися двома способами:
— множенням непрямої відрядної розцінки на фактичне виконання завдання за робочими об'єктами обслуговування; непряма відрядна розцінка визначається за формулою:
де Тден.доп — денна тарифна ставка допоміжного робітника, праця якого оплачується за непрямою відрядною системою, грн;
Но6ел — кількість робочих місць, які обслуговуються за установленими нормами;
Вп — планова норма виробітку;
— множенням тарифної ставки допоміжного робітника на середній відсоток виконання норм виробітку робітників, яких він обслуговує за даний період часу.
Відрядно-преміальна система оплати праці. Сутність її полягає в тому, що робітникові нараховується, крім заробітку за прямою відрядною системою, премія за виконання і перевиконання певних кількісних і якісних показників. Розмір премії встановлюється у відсотках до заробітку, визначеному за відрядними розцінками.
Загальний заробіток робітника за відрядно-преміальною системою оплати праці можна розрахувати за формулою:
де Зв — заробіток за відрядними розцінками, гри; П1, П2 — відсоток премії за виконання плану і технічно обґрунтованих норм, а також за кожний відсоток перевиконання плану або норм; Ппл — відсоток перевиконання плану виробництва або норм.
Відрядно-прогресивна система оплати праці. За цієї системи оплати праці виробіток робітників у межах завдання виплачується за розцінками в межах норми, а виробіток понад норму — за підвищеними розцінками, причому розцінки збільшуються прогресивно зі збільшенням кількості продукції, виробленої понад завдання.
Загальний заробіток за відрядно-прогресивною системою оплати праці розраховується за формулою:
де Зв — відрядний заробіток за прямими розцінками;
Зпр — відрядний заробіток за прямими розцінками за роботу, яка оплачується за відрядно-прогресивною системою;
Пв — відсоток виконання норм виробітку;
Пн — вихідна база для нарахування прогресивних доплат, яка виражена у відсотках виконання норм виробітку;
Кр — коефіцієнт збільшення прямої відрядної розцінки за шкалою прогресивних доплат.
Акордна система оплати праці застосовується для окремих груп робітників і полягає в тому, що відрядна розцінка встановлюється не на окрему виробничу операцію, а на весь комплекс робіт загалом, виходячи із чинних норм часу і розцінок. За акордної системи найбільше виявляється зв'язок оплати праці з кінцевими результатами. У межах цієї системи застосовують і акордно-преміальну систему, яка передбачає премії за якісне або дострокове виконання робіт.
На підприємствах, окрім відрядної оплати, використовується погодинна (почасова) оплата, тобто оплата праці за фактично відпрацьований час (годину, день, місяць).
При погодинній формі мірою праці є відпрацьований час, а заробіток працівнику нараховується згідно з його тарифною ставкою чи посадовим окладом за фактично відпрацьований час.
Системами погодинної форми оплати праці є:
— проста погодинна;
— погодинно-преміальна.
За простої погодинної системи розмір заробітку залежить від тарифної ставки, що відповідає наданому працівникові тарифному розряду, та відпрацьованого ним часу.
Загальний заробіток за простою погодинною системою оплати праці розраховують за формулою:
Зп.п=С∙Ч
де С — величина тарифної ставки;
Ч — відпрацьований час.
Ефективнішою є погодинно-преміальна система, за якою оплачується праця як основних, так і допоміжних робітників. За цією системою заробіток робітникові нараховується не тільки за відпрацьований час, а й за досягнення певних кількісних і якісних показників.
За погодинно-преміальної системи заробіток залежить від тарифної ставки, відпрацьованого часу та премії за досягнення певних кількісних або якісних показників.
Загальний заробіток за погодинно-преміальною системою оплати праці розраховують за формулою:
Зп.прем=С∙Ч+П
де П — відсоток премії за виконання плану і технічно обґрунтованих норм, а також за кожний відсоток перевиконання плану або норм.