Лабораторна робота 4 Кваліметрічні методи розрахунку показників якості продукції

Мета роботи:

навчитися застосовувати методи кваліметрії для розрахунку показників якості друкованої та мультимедiйної продукції

Навчальний матеріал

1. Поняття кваліметрії

Кваліметрія – наука про способи виміру та кількісну оцінку якості продук­ції й послуг.

Основним завданням кваліметрії є обґрунтування номенклатури показників якості продукції та розроблення методів і засобів їх розрахунку.

Показник якості продукції – це кількісна характеристика однієї або декількох властивостей продукції, що характеризують її якість у певних умовах створення, експлуатації або споживання (наприклад, безвідмовність роботи, трудомісткість, собівартість, маса, розмір виробу і тому подібне).

2. Кваліметрічні методи розрахунку показників якості продукції

Метод попарного порівняння. Метод попарного порівняння застосовується на практиці в основному для оцінки якості продукції (наприклад, відбитків) за одним показником (на­приклад, характером зміни оптичної щільності відбитків у процесі друкування). Метод дозволяє якісно оцінити найкращий виріб вибірки, а відповідно, й діапазон зміни якості виробів у вибірці.

Алгоритм методу попарного порівняння:

1. Здійснюється вибірка виробів

2. Кожний виріб послідовно порівнюється з усіма іншими відібраними для контролю одиницями продукції. При кожному порівнянні той виріб, який має більш високу якість, отримує 2 бали; той виріб, який має нижчу якість, отримує 0 балів; якщо якість виробів однакова, вони обидва отримують по 1 балу. Результати порівняння заносяться в таблицю (табл. 16).

3. Потім підраховується сума оцінок для кожного виробу. Сумарна оцінка визначає якість виробу.

Таблиця 16

Таблиця для обліку результатів попарного порівняння

	Кількість балів
Порядковий номер виробу	1	2	3	4	…	n	Загальна сума балів
1
2
3
4
…
n

Диференційний метод. Диференційний метод визначення рівня якості продукції полягає у порів­нянні множини абсолютних одиничних показників її якості із відповідною множиною значень базових показників якості. В результаті отримують n значень відносних показників якості (оцінок), за якими судять про відповідність оцінюваних показників еталонним (базовим) значенням, взятим з нормативних документів.

Відносні одиничні показники якості визначають за формулами:

a) для бажаних показників:

,

(20)

b) для небажаних показників

,

(21)

де: P – фактичне значення абсолютного показника якості оцінюваної продукції;

P^баз – базове значення даного абсолютного показника якості;

q – значення відповідного відносного показника якості.

Одиничний показник вважається бажаним, якщо при його збільшенні збільшується комплексний показник якості, тобто якість покращується. Із збільшенням неба­жаного показника комплексний показник якості зменшується, тобто якість погіршується.

Наприклад, глибину вимивання фотополімерних форм (бажаний показник) оцінюють за формулою (20), тому що зі зростанням глибини вимивання прин­ципово підвищується якість форми, а величину зменшення ширини друкувальних елементів (небажаний показник) – за формулою (21) [1].

Отримані значення показників рівня якості виробів мають бути у межах до­пускних відхилень. Нижнє відхилення встановлюють відповідно до технічно-експлуатаційних вимог, а верхнє – за економічною доцільністю, що диктується ринком реалізації виробів.

Слід пам'ятати, що у випадку виходу фактичного значення абсолютного показника P за допустимі межі в бік погіршення якості, значення відповідного відносного показника якості q має дорівнювати нулю. Те саме стосується комплексної оцінки якості.

Диференційний метод має обмеження, тому що не дає змоги отримати узагальнену оцінку, виражену одним числом. Внаслідок диференційного оцінювання можливі ситуації, коли частина відносних одиничних показників має високі значення, а частина – низькі. У таких випадках для отримання узагальненої оцінки необхідно користуватися комплексним методом.

Комплексний метод. Комплексний метод визначення рівня якості продукції полягає у порівнянні комплексних узагальнених показників рівня якості замість одиничних, як у диференційному методі.

Узагальнений показник – це показник, на основі якого прийняте рішення оцінювати загальну якість продукції.

Узагальнений показник є функцією від одиничних (а також групових, комплекс­них) показників якості продукції і може бути виражений:

1) головним показником, який відображає основне призначення продукції (це найбільш бажано)

Наприклад, головним показ­ником для друкарської машини є її продуктивність в аркушах-відбитках за термін служби, який визначається за формулою.

2) інтегральним показником, який відображає економічний ефект від експлуатації або споживання продукції

3) середнім зваженим показником (використовується, якщо комплексний показник якості продукції не вдається виразити за допомогою одиничних показників чи об'єктивною функціональною залежністю)

Існують такі види середніх зважених показників:

1. Середньозважене арифметичне

,

(22)

де: q_i — відносне значення і-го показника якості продукції;

n — кількість показників якості продукції;

a_i — коефіцієнт вагомості (важливості) і-го показника ( ).

Середньозважене арифметичне використовують:

- переважно для об'єднання в комплексний показник однорідних одиничних показників з невели­ким розсіянням їх значень.

- тільки тоді, коли показники всі бажані або всі не­бажані. Крім того, вони мають бути близькими за значеннями.

2. Середньозважене геометричне (позначення аналогічні позначенням у формулі 20):

,

(23)

Середньозважене геометричне використовують:

- для аналізу неоднорідних показників якості продукції (якщо продукція є різнотипною, з різними умо­вами використання, а також зі значними величинами розсіяння значень параметрів);

- коли частина одиничних показ­ників відноситься до бажаних, а частина – до небажаних, і вони значно відрізняються за значен­нями.

ЗАВДАННЯ

Завдання 1

При проведенні попарного порівняння якості шести друкованих відбитків виявлені такі результати:

• перший і другий відбитки мають приблизно однакову якість;

• третій відбиток має вищу якість, ніж четвертий;

• п’ятий відбиток має таку ж якість, що і відбиток №6;

• другий відбиток якісніше, ніж п'ятий;

• якість другого відбиток нижче, ніж якість відбитку №4;

• четвертий відбиток має кращу якість, ніж шостий;

• якість першого відбитку перевершує якість відбитку №3;

• другий відбиток має вищу якість в порівнянні з відбитком №6;

• четвертий відбиток має приблизно таку ж якість, що і п'ятий;

• якість п'ятого відбитку гірша, ніж якість відбитку №1;

• третій відбиток має таку ж якість, що і п'ятий;

• шостий відбиток якісніше, ніж третій;

• якість першого відбитку гірша, ніж у четвертого;

• якість першого та шостого відбитків приблизно однакова;

• другий відбиток має приблизно таку ж якість, що і відбиток №3.

Необхідно визначити найкращий та найгірший за якістю відбиток.

Проаналізуйте, чи узгоджені оцінки експертів.

Завдання 2

Розрахувати узагальнений показник якості книги, використовуючи інформацію, наведену в табл. 17.

Таблиця 17

Початкові дані для розрахунку узагальненого показника якості книги

Показники якості книги	Значення одиничних показників		Коефіцієнти вагомості показників
	фактичне Pij	базо­ве Pijбаз	одиничних аij	комп­лексних Аi
1. Якість друку книги:				0,3
1.1. Градація тонових зображень	1,25	1,50	0,2
1.2. Рівномірність	0,85	1,0	0,2
1.3. Чіткість	0,9	1,0	0,3
1.4. Графічні спотворення зображень, %	1,5	1,2	0,3
2. Міцність скріплення книжкового блоку:				0,4
2.1. Зусилля розриву блоку, кН/м	1,15	1,8	0,6
2.2. Зусилля виривання аркуша, Н/см	8,8	10,0	0,4
3. Ергономічні показники:				0,3
3.1. Зручність у користування, бали	7	8	0,4
3.2. Кут розкриття книжкового блоку, 	120	160	0,6

Позначення у таблиці: і – номер групи показників, j - номер показника в групі.

Алгоритм розрахунків:

1. Обчислити значення відносних одиничних показників якості.

2. Оцінити групові показники якості за допомогою середньозваженого арифметичного.

3. Оцінити якість книги в цілому, також використовуючи середньозважене арифметичне.