2. Поняття права притулку

Відповідно до Конституції та законодавства України іноземцям та особам без громадянства може надаватися притулок.

Право притулку – право держави дозволити вїзд і проживання на своїй території іноземцю, який зазнає утисків на батьківщині за політичну, наукову або релігійну діяльність.

Іноземці, які отримали право притулку є політемігрантами

Іноземці не можуть бути вислані або примусово повернуті до країн, де їх життю або свободі загрожує небезпека через расу, віросповідання (релігію), національність, громадянство (підданство), належність до певної соціальної групи або політичні переконання.

Вони не можуть бути вислані або примусово повернуті до країн, де можуть зазнати катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання.

Цей принцип отримав у міжнародному праві назву «non refoulement» і є основним елементом притулку (без нього притулок втрачає будь-який сенс), він закріплений у ст. З Закону України «Про біженців» відповідно до вимог ст. 33 Конвенції ООН про статус біженців: «Країни, що домовляються, не будуть жодним чином висилати чи повертати біженців на кор­дон країни, де їхньому життю чи свободі загрожує небезпека через їхню расу, релігію, громадянство, належність до певної соціальної групи чи політичні переконання».

Цей принцип не поширюється на іноземців, засуджених в Україні за вчинення тяжкого злочину.

2. Статус біженця в Україні

Біженець - особа, яка не є громадянином У. і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства, політичних переконань, перебуває за межами своєї країни, не може чи не бажає користуватися її захистом унаслідок побоювань, або, не маючи громадянства не може чи не бажає повернутися до країни свого попереднього постійного проживання.

Їх статус визначено Законом «Про біженців» та міжнародними угодами (Конвенція ООН про статус біженців, Протокол щодо статусу біженців, ратифікованими у 2002 р. Правовий статус біженців має особливості:

1. вони не можуть бути вислані або примусово повернуті до країни, з якої вони прибули та де їхньому життю або свободі за­грожує небезпека (основний принцип притулку)

2. У. сприяє збереженню єдності сімей біженців

3. Біженці мають рівні з громадянами У., зокрема на: пересування, вільний вибір місця проживання (за винятком обмежень); на працю, сімейні відносини, підприємницьку діяльність, охорону здоров'я, відпочинок; освіту; свободу віросповідання; право на власність та ре­зультатами інтелектуальної, творчої діяльності; судовий захист та звернення до Уповноваженого ВРУ з прав людини.

4.  Право на соціальний захист у визначеному законодавством порядку та користування житлом, наданим у місці проживання.

5. Статус надається на період дії обставин, що стали під­ставою для його отримання, його підтвердженням є посвідчення біженця, що видається згідно рішення Держкомнацміграції. Закон встановлює підстави для заборони надання статусу біженця. Біженці мають у встановленому порядку ставати на облік в органі міграційної служби за місцем проживання, щорічно реєструватися, повідомляти про зміни прізвища, складу сім'ї, сімейного стану, місця проживання чи їх статусу.