2. Порядок набуття громадянства України

Стаття 6 Закону України «Про громадянство України» встановлює, що громадян­ство У. набувається за такими підставами = за народженням, = за територіальним походженням, = внаслідок усиновлення, = внаслідок прийняття до громадянства, = внаслідок поновлення у громадянстві, = внаслідок установлення над дитиною опіки чи піклування, = внаслідок установлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки, = внаслідок установлення батьківства, = на підставі з перебування у громадянстві У. одного чи обох батьків дитини, = за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами У.

Вирішення питань громадянства здійснюється системою органів: Президентом, Комісією при Президентові, спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади з питань громадянства, МЗС, дипломатичними та консульськими установами.

Іноземні особи та особи без громадянства що бажають набути громадянство У. з власної волі, подають клопотання. Рішення з питань прийняття, поновлення і виходу з громадянства У. приймаються Указами Президентами. Оформлення документів щодо осіб, які постійно проживають в У., провадиться органами внутрішніх справ, щодо осіб, що проживають за кордоном – відповідними дипломатичними чи консульськими установами У.

Умовами надання громадянства У. є: визнання і дотримання К. та законів; зобов'язання припинити чи не перебувати в іноземному громадянстві; безперервне проживання на законних підставах в У. протягом останніх 5 років; отримання дозволу на постійне проживання в У.; наявність законних джерел існування; володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування. Обставини, що полегшують прийняття до громадянства У. отримання статусу біженця чи притулку в У.; перебування у шлюбі з громадянином України; наявність фізичних вад (сліпі, глухі, німі); визначні заслуги перед У., державний інтерес для У. Обставини, що перешкоджають прийняттю до громадянства У. вчинення злочину проти людства чи здійснення геноциду; засудження в У. до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину; вчинення на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким злочин

2. Порядок припинення громадянства України

Припинення громадянства – припинення постійного правового зв’язку особи з державою, що полягало в їх взаємних правах та обов’язках.

Стаття 17 За­кону України «Про громадянство України» передбачає такі підста­ви припинення громадянства України

= внаслідок виходу з громадянства України (за ініціативою особи, яка виїхала на постійне проживання за кордон і подала відповідне клопотання на ім'я Президента України за умови набуття громадянства іншої держави. Не допускається, якщо особу притягнуто до кримінальної відповідальності в У.),

= внаслідок втрати громадянства України (ст.19 Закону):

якщо громадянин У. після досягнення повноліття добровільно набув громадянство іншої держави.

якщо особа набула громадянство У. внаслідок обману, подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів;

якщо громадянин У. без згоди державних органів Украї­ни добровільно вступив на військову службу (яка відповідно до законодавства цієї держави не є загальним військовим обов'язком чи альтернативною), роботу в службу безпеки, правоохоронні органи, органи юстиції або органи держав­ної влади чи органи місцевого самоврядування іншої держави.

якщо іноземець набув громадянство У., і не подав у встановленому порядку документ про припинення іноземного громадянства, або декларацію про відмову від нього

якщо іноземець набув громадянство У., і скористався правами або виконав обов’язки, які надає чи покладає на нього іноземне громадянство

= за підставами, передбаченими міжнародними договорами України (оптація або трансферт).

За громадянами У. не визнається належність до іноземного громадянства до прийняття рішення про втрату громадянства У. Датою припинення громадянства У є дата видання відповідного указу Президента У.