2. Правові гарантії здійснення народовладдя

Згідно ст. 71 К. виборцям гарантується вільне волевиявлення. Правові гарантії здійснення народовладдя визначено К.У., виборчим законодавством, законодавством про референдуми, іншим конституційним законодавством, адміністративним, фінансовим, кримінальним, трудовим, цивільним, іншими галузями та інститутами законодавства.

Так, однією з гарантій здійснення народовладдя є встановлена законом юридичної відповідальності за порушення виборчого права чи законодавства про референдуми, що має комплексний (часто солідарний) характер і поділяється на види: конституційну, адміністративну, кримінальну, дисциплінарну відповідальність (це, зокрема передбачено ст.117 Закону „Про вибори народних депутатів України”).

Суб’єкти виборчого процесу мають право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність щодо процесу виборів депутатів у позасудовому та судовому порядку. Так після парламентських виборів 2006 р. ряд політичних партій, що не подолали 3% бар’єр, зверталися до суду, але їм було відмовлено в задоволенні позову. Прикладом конституційної санкції за порушення виборчого зак-ва є визнання виборів недійсними. Також ст.43 З-ну „Про всеукраїнський та місцеві референдуми” передбачає проведення у 15-денний строк повторного референдуму, у разі грубих порушень З-ну під час голосування.

Порушення виборчого та референдного законодавства передбачає адміністративну, відповідальність у вигляді штрафу (глава 15-а Кодексу У. про адміністративні правопорушення) чи кримінальну відповідальність у вигляді штрафу, виправних робіт чи позбавлення волі (ст. 157-160 Кримінального кодексу).

Застосовується дисциплінарна відповідальність яка поширюється на членів ЦВК та комісій з референдуму, службових осіб, дії чи бездіяльність яких не є адміністративними проступками чи кримінальними злочинами. Певні порушення є підставою для відповідальності згідно ст.5 закону „Про корупцію”

2. Поняття і форми представницької демократії

Народовладдя – активна участь громадян в управлінні справами держави і суспільства та створення сприятливих умов для надання повноти влади народу. Держава, яка здійснює владу народу з його волі і відповідно волі народу (соціальних груп, спільностей та кожної окремої особи – людини і громадянина) є демократичною.

Згідно ст.5 К.У. носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, який здійснює владу безпосередньо, через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Представницька демократія – спосіб реалізації волі народу через обраних ним представників до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Визначається конституційно визначеним порядком формування органів державної влади та інших інститутів держави, та характером організації діяльності держави.

В Україні Її формами є діяльність ВРУ, Президента, ВР АР Крим, представницьких органів місцевого самоврядування, народних засідателів та присяжних.

Виборним представницьким органом державної влади є – Верховна Рада. Лише вона має право представляти Український народ – громадян України всіх національностей – і виступати від його імені. Верховна Рада є єдиним, загальнонаціональним, колегіальним, постійно діючим органом законодавчої влади України

Виборними представницькими органами місцевого самоврядування є сільські, селищні та міські ради (ст. 140 К) Районні та обласні ради представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, незалежно від порядку їх формування Органом державної влади, який уособлює представницьку демократію в Україні і є головним структурним елементом демократизму держави, визначена Верховна Рада.

В У. більш пріоритетною формою народовладдя є безпосередня демократія – як природне право народу, що з’явилося раніше представницької.