2. Суть і зміст народовладдя в Україні

Демократія з грецької - народовладдя – активна участь громадян в управлінні справами держави і суспільства та створення сприятливих умов для надання повноти влади народу. Держава, яка здійснює владу народу з його волі і відповідно волі народу (соціальних груп, спільностей та кожної окремої особи – людини і громадянина) є демократичною.

Згідно ст.5 К.У. носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, який здійснює владу безпосередньо, через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Народовладдя: за суттю – народне воєвиявлення шляхом таємного голосування чи волевиявлення, вираження волі громадян через політичні партії, засоби масової інформації, тощо (5, 36, 69 тощо).

За змістом – це формування органів державної влади та місцевого самоврядування (71), прийняття законів, інших рішень загальнонаціонального чи місцевого значення (72-74), гарантування (охорона) конституційного ладу (5), захист суверенітету і територіальної цілісності У., питання внутрішньої і зовнішньої політики, економічні, соціальні, культурні, екологічні тощо

Народовладдя в Україні здійснюється у двох формах, пріоритетнишою з яких є безпосередня демократія – як природне право народу, що з’явилося раніше представницької.

1. пряма безпосередня демократії – пряме волевиявлення народу при прийнятті загально-державних рішень у визначених К. і законами процесуальних формах. Забезпечує прийняття усіма громадянами рішень обов’язкового, імперативного характеру через вибори, референдуми, інші форми безпосередьої демократії (69 К.У)

2. представницька демократія –реалізація волі народу шляхом та через обрання ними представників до органів державної влади та місцевого самоврядування. При цьому питання вирішуються не всіма громадянами, а їх певними групами (діяльність ВРУ, Президента, ВР АР Крим, представницьких органів місцевого самоврядування, народних засідателів та присяжних).

2. Форми здійснення прямого народовладдя в у.

Народовладдя – активна участь громадян в управлінні справами держави і суспільства та створення сприятливих умов для надання повноти влади народу. Згідно ст.5 К.У. носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, який здійснює владу безпосередньо, через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Тобто, в У. дві форми народовладдя, пріоритетніша безпосередня демократія – як природне право народу, що з’явилося раніше представницької.

Пряма безпосередня демократія – волевиявлення народу шляхом його прямої участі у прийнятті з передбачених К. та законами У. загально-державних рішень у визначених законами процесуальних формах.

К.У. містить окремий III розділ „Вибори. Референдум”

Безпосередня демократія забезпечує прийняття усіма правоздатними громадянами рішень обов’язкового характеру через вибори, референдуми, інші форми безпосередьої демократії (69 К.У), зокрема: відкликання депутатів, народні законодавчі ініціативи: плебісцити (опитування населення), народні обговорення нормативних актів, народні петиції, опитування громадської думки, громадські слухання: звіти депутатів і виконавчих органів перед населенням, загальні збори громадян за місцем проживання, наради загальнодержавного і місцевого значення, місцеві ініціативи, накази виборців, демонстрації, мітинги, голодування, революції (Померанчева 2004 р.)

Форми безпосередньої демократії можна класифікувати: = за правовими підставами: конституцйні й законодавчі, легітимні й нелигітимні, обовязкові й факультативні; = за умовами: -за місцем: національні та місцеві, -за часом: чергові, позачергові, періодичні, разові =за змістом питань конституційні, законодавчі, адміністративно-територіальні міжнародно-правові =за наслідками дійсні і недійсні, імперативні, консультативні, комплексні, правотворчі й ті, що не створюють норми права за суб’єктами – всенародні, групові, індивідуальні