2. Поняття і принципи конституційного ладу у.

Декларація про держ.суверенітет У. визначила, а К.У. закріпила загальні засади конституційного ладу У. Це багатогранна категорія, що має різні аспекти.

Конституційний лад У. – закріплена в К. форма організації держави і система суспільних відносин, яка охоплює різні сторони її соціально-економічного, духовного, політичного розвитку.

за суттю КЛ - це тип конституційно-правових відносин, зумовлених рівнем розвитку суспільства, держави і права. як фактична К. - це цілісна система ос­новних відносин, що встановлюються й захищаються К. та іншими праовими нормами. за формою це певний спосіб організації держави, який закріплено в К. за змістом КЛ- передбачені і гарантовані К. державний і суспільний лад, конституційний статус людини і громадянина, система безпосереднього народовладдя, організація державної влади й місцевого самоврядування, територіальний устрій, основи національної безпеки та інші інститути конституційно-правових відносин

Україна є демократичною, правовою, соціальною унітарною державою з республіканською формою правління (парламентсько-президентська республіка).

Конст. лад У. характеризується рядом загальних принципів: суверенністю (ст.1), демократизмом (1), гуманізмом (11-12), реальністю, системністю, науковою обґрунтованістю, історизмом, наступністю, програмним характером, гарантованістю

Крім того, йому властиві такі особливі принципи як: =народовладдя (5) =розподіл влади (6) =верховенство права, пряма дія норм К. (8) =багатомінтність (плюралізм) (15) =єдине громадянство =єдина держ.мова (10) = пріоритет та прав і свобод людини та їх судовий захист 0=недоторканість території України (17) =непорушність права приватної власності (13); =пріоритет загальнолюдських цінностей і загальновизнаних принципів міжнародного права тощо =взаємозв’язок правової держави і громадянського суспільства = правовий порядок

2. Поняття і властивості суверенітету України

Суверенітет – верховенство і незалежність влади розв’язувати на власний розсуд внутрішні та зовнішні справи. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р. проголосила державний суверенітет як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

Виділяють дві сторони державного суверенітету:

1. Внутрішню–верховенство та повнота держ. влади у політичній системі суспільства, монопольне право на закон-во та управління. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади є народ, який має виключне право визначати й змінювати конституційний лад У., що не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами (статті 1 та 5 К.)

1.Зовнішню – незалежність держави у взаємовідносинах з іншими держави, недопустимість зовнішнього втручання у справи У. Суверенітет У. поширюється на всю територію, яка в межах кордону є цілісною та недоторканною (2). Захист суверенітету і територіальної цілісності є найважливішою функцією держави, справою народу (17).

Державному суверенітету У. властиві такі риси:

=установчий характер державної влади, =територіальна цілісність (2), =єдиний конституційний простір (К. є правовою базою для формування всіх органів держ.влади та розвитку законодавства У.), =легітимність органів державної влади, =єдине громадянство (4), =єдина власна грошово-кредитна система (ст..99 – грошова одиниця – гривня), = власні Збройні Сили, здатні забезпечити внутрішню і зовнішню безпеку (17), =міжнародна правосуб’єктність (18): зовнішньополітична діяльність У. забезпечує національні інтереси і безпеку шляхом підтримки мирного і взаємовигідного співробітництва за загальними нормами та принципами міжнародного права, = офіційний статус державно= мови – української (10), держава має забезпечувати її розвиток та функціонування =наявність державних символів (Державний Прапор, Державний Герб, Державний гімн і столиця – м. київ) (20).