До основних процесів планування не відноситься:

1. Планування поставок;

2. оцінка тривалості та обсягів робіт;

3. складання бюджету;

4. структуризація робіт проекту.

Графік руху робітників складається на рівні:

1. концептуального планування;

2. тактичного оперативного планування;

3. стратегічного планування;

4. правильними є відповіді а) та в).

Основною метою планування проекту є:

1. узгодження дій учасників;

2. побудова моделі реалізації проекту;

3. ув’язка ресурсів, необхідних для виконання проекту;

4. встановлення цілей і способів їх досягнення.

Оперативний план:

1. деталізує завдання учасникам на місяць, тиждень, добу по наборах робіт;

2. уточняє терміни виконання робіт, потребу в ресурсах, визначає чіткі межі між учасниками робіт, за виконання яких відповідають різні організації-виконавці, в розрізі року та кварталів;

3. деталізує завдання проекту на весь період його виконання.

Етапи та стадії проекту встановлюються на рівні:

1. Концептуальному;

2. стратегічному;

3. поточному тактичному;

4. оперативному тактичному.

Призначення відповідальних за виконання робіт проекту відбувається на етапі:

1. планування;

2. виконання;

3. контролю;

4. завершення.

Найпоширенішим з видів послідовності робіт є:

1. «початок після початку»;

2. «закінчення після закінчення»;

3. «закінчення після початку»;

4. «початок після закінчення».

Робота в проектному менеджменті – це:

1. час з 8-00 до 17-00;

2. обов’язок кожного громадянина;

3. діяльність, яка необхідна для отримання прибутку;

4. діяльність, яка необхідна для досягнення конкретних результатів;

5. діяльність, яка необхідна для простого відтворення робочої сили.

Елементами бази для розробки календарного плану є:

1. склад інвестиційних витрат;

2. склад операційних витрат;

3. визначення змісту проекту;

4. визначення рівня прибутковості проекту.

Який із перелічених типів оцінки календарного плану не використовується для аналізу можливості реалізації проекту:

1. інтегральна оцінка надійності;

2. екологічна оцінка;

3. ресурсна оцінка;

4. Економічна оцінка.

Тривалість роботи проекту визначається, як :

1. сума витрат часу на виконання кожного елемента проекту;

2. відношення трудомісткості робіт проекту до середньооблікової чисельності працюючих;

3. час. протягом якого доходи від реалізації повністю покрили витрати інвесторів проекту.

На основі розрахунків ранніх та пізніх дат початку (завершення) проектних робіт визначається:

1. загальний резерв;

2. термін виконання проекту;

3. відповідальні виконавці;

4. дата початку фінансування.

Сіткове планування – це:

1. одна з форм графічного відображення змісту робіт і тривалості виконання планів та довгострокових комплексів, проектних, планових, організаційних та інших видів діяльності підприємства, яка забезпечує оптимізацію на основі економіко-математичних методів та комп’ютерної техніки;

2. планування, що передбачає доведення до підрозділів і безпосередніх виконавців тематики та номенклатури робіт із підготовки виробництва, проведення необхідних розрахунків з обсягу робіт, складання графіків виконання останніх;

3. планування комунікацій проекту;

4. планування закупівель у проекті.

Резерв в управлінні проектами – це:

1. перевищення норми ліквідності;

2. запаси на випадок надзвичайних ситуацій;

3. додаткова норма запасу сировини на складі;

4. кількість часу, на яку може бути затримана робота без погрози зміни термінів виконання проекту в цілому;

5. дефіцит бюджету проекту.

Календарне планування – це:

1. укладання й коригування термінів виконання робіт за роками та кварталами і визначення потреби у ресурсах для кожного етапу робіт;

2. укладання й коригування робіт із деталізацією завдань на місяць, тиждень або добу;

3. укладання й коригування розкладу виконання робіт, згідно з яким роботи, які виконуватимуть різні організації, взаємно узгоджуються в часі з урахуванням можливостей їх забезпечення матеріально-технічними та трудовими ресурсами.

Роботи, які лежать на критичному шляху володіють резервом часу:

1. повним;

2. частковим;

3. нульовим;

4. загальним.

Метод критичного шляху – це:

1. метод бюджетування, який призначений для розрахунку резервного фонду проекту;

2. метод структуризації проекту;

3. аналітичний розрахунковий метод, що дозволяє спрогнозувати найоптимістичніші, найпесимістичніші і найбільш вірогідні терміни виконання робіт;

4. метод, який дозволяє визначити максимальну тривалість взаємопов’язаних робіт від початкової до кінцевої дії.

Критичним шляхом називається:

1. найоптимальніший;

2. максимальний за тривалістю повний шлях у сітці;

3. мінімальний за тривалістю повний шлях у сітці;

4. середній за тривалістю повний шлях у сітці.

Методи сіткового планування – це:

1. методи, які описують декомпозицію проекту на ієрархічно підлеглі частини;

2. методи, основна мета яких полягає в тому, щоб зменшити до мінімуму тривалість проекту;

3. набір методів візуалізації управління проектом;

4. методи, основна мета яких полягає в оптимізації комунікації в проекті.

Календарне планування проекту – це:

1. розробка календаря проекту;

2. процес складання й коригування розкладу проекту, що полягає у визначенні календарних дат виконання всіх робіт;

3. планування віх проекту, що визначає основні календарні дати проекту;

4. один з найпопулярніших способів сіткового графічного подання плану проекту.

Графік Ганта визначає:

1. послідовність виконання робіт;

2. послідовність та тривалість виконання робіт;

3. відповідальних за виконання робіт;

4. сітку робіт.

Різниця між тривалістю критичного і будь-якого іншого шляху в сітці називається;

1. повний резерв часу шляху;

2. загальний резерв часу роботи;

3. частковий резерв часу роботи;

4. вільний резерв часу роботи.

Для робіт критичного шляху правильною є рівність:

1. ранній початок = раннє закінчення:

2. ранній початок = пізній початок;

3. раннє закінчення = пізнє закінчення;

4. раннє закінчення =пізній початок.

На основі зворотного аналізу сіткового графіка визначаються:

1. пізній термін початку роботи;

2. ранній термін закінчення роботи;

3. ранній термін початку роботи;

4. пізній термін закінчення роботи.

При прямому проходженні по сітці (зліва-направо) розраховуються:

1. ранні початки робіт;

2. пізні початки робіт;

3. пізні закінчення робіт;

4. резерв часу.

Графіки, що мають зображення у вигляді кіл та поєднані стрілками для визначення логічних зв’язків між роботами називаються:

1. графіки передування;

2. графіки Ганта;

3. стрілчасті;

4. ресурсні гістограми.

Спосіб відображення календарного графіка у вигляді таблиць для відображення перебігу виконання робіт за проектом називається:

1. графічний;

2. сітковий;

3. табличний;

4. наочний.

До робіт з фіксованою тривалістю належать роботи, в яких:

1. відсутня залежність між тривалістю робіт і обсягом ресурсів;

2. має місце залежність між тривалістю робіт і обсягом ресурсів;

3. можливі зміни тривалості залежно від ходу виконання проекту;

4. неможливі зміни тривалості залежно від ходу виконання проекту.

Функціональні календарні плани складаються за:

1. видами робіт;

2. функціями управління;

3. формою подання;

4. за видом відповідальності.

Тривалість виконання проекту може бути зменшена за рахунок:

1. скорочення тривалості некритичних робіт проекту;

2. використання резервів часу;

3. скорочення тривалості робіт критичного шляху;

4. всі відповіді вірні.

Параметрами сіткового графіка не є:

1. тривалість робіт;

2. ранні початки робіт;

3. пізні початки робіт;

4. обсяг робіт.

Діаграма Ганта відноситься до :

1. сіткових діаграм;

2. лінійних діаграм;

3. змішаних діаграм;

4. діаграм типу «вершина – робота».

Найменшу загальну тривалість робіт проекту в цілому визначає:

1. повний резерв часу роботи;

2. тривалість повного шляху;

3. тривалість критичного шляху;

4. вільний резерв часу.

Шляхом віднімання від пізнього закінчення тривалості роботи встановлюють:

1. загальний резерв часу;

2. пізній початок роботи;

3. ранній початок роботи;

4. раннє закінчення роботи.

Графіки, що мають зображення у вигляді прямокутників та поєднані стрілками для визначення логічних зв’язків між роботами називаються:

1. графіки «вершина – подія»;

2. графіки «вершина – робота»;

3. графіки Ганта;

4. змішані графіки.