Керівництво здійснює лінійний керівник через групу підпорядкованих йому функціональних керівників, кожний з яких керує відповідними підрозділами в межах доручених функцій;

Функціональна структура управління передбачає:

1. прямий вплив на керований об’єкт і зосередження в одних руках всіх управлінських функцій;

2. дроблення функцій управління не за об’єктами, а за їх видами;

3. орієнтацію на прискорену реалізацію складних проектів, комплексних програм, рішення складних проблем.

Організаційна структура проекту:

1. типова для всіх проектів;

2. залежить від замовника;

3. залежить від масштабу, типу, виду проекту;

4. типова для предметної сфери.

Якщо команда учасників проекту формується з фахівців однієї спеціальності (професії) та за відповідним принципом об’єднується у функціональні підрозділи, то такий підхід має назву:

1. функціональний;

2. цільовий;

3. демократичний;

4. дивізіональний.

ПАТ “Львівміськбуд” планує реалізувати великий проект із будівництва об’єкту, необхідне сукупне управління трудовими. фінансовими, матеріальними та енергетичними ресурсами, оперативне виконання у встановлені строки. Яка із перелічених організаційних структур найбільше відповідає вихідним даним:

1. функціональна;

2. матрична;

3. проектна.

Згідно з проектною структурою управління:

1. Керівництво здійснює лінійний керівник через групу підпорядкованих йому функціональних керівників, кожний з яких керує відповідними підрозділами в межах доручених функцій;

2. взаємовідносини будуються на прямих вертикальних зв’язках. Створюються тимчасові проекті групи, які очолюють керівники проектів. Ці групи формують зі спеціалістів відповідних функціональних відділів;

3. для розв’язання конкретного завдання створюють спеціальну робочу групу, яку після реалізації проекту розпускають.

Горизонтальними організаційними структурами управління проектами є:

1. матричні;

2. функціональні;

3. проектні.

Для якої організаційної структури характерна проста система планування та звітності, у якій всі члени команди тісно взаємодіють:

1. функціональної;

2. матричної;

3. проектної.

Якщо в складній ієрархічній структурі керівники проміжних ланок спеціалізуються за предметною ознакою, то організаційна структура формується:

1. по функціях проектування, планування, контролю, тощо;

2. на основі виконання спеціальних розділів проекту або спеціальних видів робіт;

3. на основі керівництва об’єктів, розташованих у різних районах.

Якщо зацікавлені сторони спільно формують команду проекту та несуть солідарну відповідальність за її дії, то вона є:

1. Виділеною;

2. структурою «загального управління проектами»;

3. двоїстою;

4. складною.

В організаціях. де виконання проектів є сутністю підприємницької діяльності, реалізується структура:

1. загального управління проектами;

2. виділена;

3. складна;

4. двоїста.

Для функціональної організаційної структури управління проектами є характерним:

1. пряме підпорядкування співробітників керівникові проекту;

2. проблема розподілу повноважень між керівниками проектів і керівниками функціональних підрозділів;

3. ділова і професійна спеціалізація;

4. дублювання функціональних областей і зниження ефективності використання ресурсів;

5. простота і гнучкість в управлінні проектом.