Орфографічні помилки

Назви вулиць

Леся Українка – псевдонім відомої української поетеси Лариси Косач-Квітки, який походить від слова «Україна». В перекладі з російської «Украина» після голосного А треба писати Ї – «Україна». Так само мозаика – мозаїка, руина – руїна, героїзм – героїзм. Саме тому назва вулиці написана неправильно. Назви вулиць, бульварів, провулків, проспектів, шляхів, каналів, а також майданів, площ пишуться з великої літери, а їх родові назви – з малої. Наприклад: Андріївський узвіз, бульвар Тараса Шевченка, Львівська площа, Стрийський парк. Саме тому слово «площа» в назві «Червона площа» потрібно писати з малої літери.

Правопис сумнівних приголосних.

Виправляючи цю помилку, потрібно пояснити правопис сумнівного приголосного Д. Слово «Вітчизна» - це іменник, спільнокореневі до нього слова «вітчим», «отець» пишуться з літерою Т. Тому прикметник «вітчизняний » потрібно писати з літерою Т. Вітчизна – отець - Отечество – Батьківщина – батько. Цю помилку ми зустрічаємо на вивісці магазину по вулиці Миру.

Правопис голосних.

В українських словах на місці голосного О перед постійно наголошеним А(Я) маємо у вимові й на письмі А. Наприклад: багатий, багатство, багаття, багач, гарячий, гаразд, кажан, калач, качан, хазяїн, а також у деяких похідних з іншим наголосом – багатир (багач). Саме тому в словосполученні «гаряча лінія» прикметник «гарячий» треба писати через А. У родовому відмінку множини в іменниках у закритому складі треба писати І: «брів», а не «бров». Наведемо подібні приклади: болото – боліт, корова – корів, ворота – воріт.

Правопис префіксів.

Давайте звернемо увагу на правопис префіксів. Префікси роз-, без- в українській мові потрібно писати з літерою З, тому слово «розпис» написане неправильно. Префікс з- в українській мові перед глухими приголосними к, п, т, ф, х переходить у с-. Наприклад: сказати, спалахнути, ствердити, сфотографувати.

Правопис суфіксів.

При додаванні прикметникового суфікса –ськ- відбувається чергування приголосних: г, ж, з -ськ-, -зьк- к, ч, ц -ськ-, -цьк- х, ш, с -ськ-, -ськ- Наприклад: Париж – паризький, козак – козацький, товариш – товариський. Тому слово «французький» треба писати із суфіксом –зьк-

На вулиці Набережній річки Стрілки зустрічаємо інформацію про надання послуг. Певна фірма обіцяє організувати СВЯТКОВЕ ВЕСІЛЛЯ. Подивіться, це слово написане з апострофом. Проте нам відомо, що апострофом позначається роздільність вимови я, ю, є, ї та попереднього твердого губного приголосного б, п, в, м, ф та р. Але коли перед губним приголосним є інший кореневий приголосний (крім р), то апостроф не пишеться. Наприклад: свято, тьмяний, мавпячий, цвях. Це оголошення ми читаємо при вході на ринок СКД. Силами редакторів цього оголошення з назви вулиці Нижньосироватської зробили дві назви. Але ми точно знаємо, що географічні назви, утворені від словосполучення, до складу якого входять іменник та прикметник, пишуться разом. Наприклад: Великий Бобрик – Великобобрицький, Нижня Сироватка – Нижньосироватський. Прийменник ОКРІМ існує для того, щоб приєднувати відокремлені додатки. Пишеться він разом, як і синонімічний до нього прийменник ОПРІЧ. Слово ЩОДО також пишеться разом, і це слід пам’ятати авторам реклами косметичних засобів. «Дитячий» - це прикметник твердої групи, а в Н.в. однини чоловічого роду такі прикметники мають закінчення –ий: який? вовчий, заячий, телячий, гіркий, величний, світлий, семирічний. Тому слово «дитячий» треба писати із закінченням –ий. Слово «джинси» - це іменник, що вживається лише в множині, бо позначає парний предмет. У Р.в. іменники, що вживаються лише в множині, можуть мати закінчення –ей (дверей, саней, гусей) та –ів (вершків, окулярів, сходів). У даному випадку розуміємо, що треба вживати ДЖИНСІВ, як і ШТАНІВ. Зверніть увагу також на правопис слово «кишень». Це слово іншомовного походження, його написання слід запам’ятати.

Агентство. В українській мові спрощення приголосних відбувається у вимові й на письмі, проте це правило не стосується слів іншомовного походження. А слово «агентство» іншомовного походження. У ньому спрощення відбувається у вимові, але ні в якому разі не на письмі. Ми вимовляємо АГЕНСТВО, а пишемо АГЕНТСТВО.

Бойлер. Щоб написати це слово правильно, авторам реклами потрібно було просто заглянути в словник. Бойлер (з англ. котел, кип’ятильник) – це пристрій для нагрівання води. Потрібно писати БОЙЛЕР, а не так, як бачимо на вивісці.

Педикюр, пірсинг, депіляція, ліцензія. Чимала кількість помилок в словах іншомовного походження саме на правило «дев’ятки», яке формулюється так: після дев’яти приголосних д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (усім відоме «де ти з’їси цю чашу жиру») перед наступною літерою, що позначає приголосний звук, треба писати літеру И, а після інших приголосних – І. Тож слова «педикюр», «пірсинг» треба писати з літерою И, а слова «депіляція», «ліцензія» - з літерою І.

Брошуровка. У словах, запозичених з французької мови, після шиплячих ж,ш пишеться літера У, а не Ю. Прикладами є слова «парашут», «журі», «брошура», а також «парфум» та «парфумерія». Тож і слово «брошуровка» слід писати з літерою У.

Піца. Дитячий парк «Казка» пропонує малечі скуштувати смачні тістечка, морозиво та піцу. Звернемо увагу на написання останнього слова. У загальних назвах іншомовного походження приголосні звичайно не подвоюються. Прикладом є слова колектив, клас, сума, шосе, лібрето тощо. Тільки в окремих загальних назвах подвоєння зберігається: тонна, ванна, панна, нетто, брутто, вілла та ін. Отже, слово «піца» пишеться без подвоєння.