
- •1.Поняття, ознаки та система речових прав
- •2.Поняття власності і права власності
- •3.Зміст суб’єктивного права власності.
- •4.Суб’єкти права власності
- •5.Здійснення права власності
- •6.Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження речі
- •1. Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.
- •7.Первісні та похідні способи набуття права власності
- •8.Створення (переробка) речі як підстава набуття права власності.
- •9.Набуття права власності за договором чи іншим правочином. Момент виникнення права власності у набувача за договором.
- •10.Набуття права власності на безхазяйну річ та бездоглядну домашню тварину.
- •11.Набуття права власності на знахідку.
- •12.Скарб
- •13.Набувальна давність
- •14.Інші підстави набуття права власності
- •15.Відчуження власником свого майна як підстава припинення права власності
- •16.Відмова від права власності та знищення майна як підстави припиненння права власності. Особливості припинення права власності та відмови від права власності на нерухоме майно.
- •17.Припинення права власності особи на майно, яке не може їй належати
- •18.Припинення права власності на земельні ділянки та майно, що на них розташоване, у звязку з їх викупом для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності
- •19.Викуп памятки культурної спадщини як підстава припинення права власності
- •20.Реквізиція та конфіскація як підстави припинення права власності.
- •Тема 9 в зошиті!!!
- •25.Право приватної власності. Суб’єкти права приватної власності.
- •26.Об’єкти права приватної власності.
- •26. Житловий будинок як об’єкт права приватної власності
- •27. Виникнення права приватної власності на квартиру та інше нерухоме майно, надане у користування (дачі, гаражі).
- •28. Цінні папери як об’єкти права приватної власності
- •29. Правовий режим інших видів майна (земельних ділянках, транспортних засобів, зброї тощо) як об’єктів права приватної власності
- •30 Підстави виникнення права приватної власності
- •31 Юридичні особи як суб’єкти права власності
- •Глава 23. Право приватної власності юридичних осіб
- •32 Право власності приватних підприємств
- •33Особливості здійснення права приватної власності господарськими товариствами
- •34 Право власності кооперативів
- •35 Здійснення права власності громадськими та релігійними організаціями
- •36 Право державної власності
- •§ 1. Загальні положення про державну власність
- •38 Об’єкти права державної власності.
- •§ 1. Основні засади захисту права власності
- •§ 2. Система цивільно-правових засобів захисту права власності
- •§ 3. Віндикаційний позов
- •§ 4. Негаторний позов
- •§ 5. Позов про визнання права власності
- •48. Позов про виключення майна з опису (звільнення майна з-під арешту)-
11.Набуття права власності на знахідку.
Знахідка - це виявлення загубленої кимось речі. За українським законодавством, особа, яка знайшла загублену річ, не стає її власником. Відповідно до ст. 337 ЦК України, особа, яка знайшла загублену річ, зобов’язана негайно повідомити про це особу, яка її загубила, або власника речі і повернути знайдену річ цій особі. Особа, яка знайшла загублену річ у приміщенні або транспортному засобі, зобов’язана передати її особі, яка представляє володільця цього приміщення чи транспортного засобу. Особа, якій передана знахідка, набуває прав та обов’язків особи, яка знайшла загублену річ. Якщо особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі, або місце її перебування невідомі, то особа, яка знайшла загублену річ, зобов’язана заявити про знахідку міліції або органові місцевого самоврядування. Особа, яка знайшла загублену річ, має право зберігати її у себе або здати на зберігання міліції, або органові місцевого самоврядування, або передати знахідку особі, яку вони вказали. Річ, що швидко псується, або річ, витрати на зберігання якої є непропорційно великими порівняно з її вартістю, може бути продана особою, яка її знайшла, з одержанням письмових доказів, що підтверджують суму виторгу. Сума грошей, одержана від продажу знайденої речі, підлягає поверненню особі, яка має право вимагати її повернення. Особа, яка знайшла загублену річ, відповідає за її втрату, знищення або пошкодження в межах її вартості лише в разі свого умислу або грубої необережності. Особа, яка знайшла загублену річ, набуває право власності на неї після спливу шести місяців з моменту заявления про знахідку міліції або органові місцевого самоврядування, якщо: • не буде встановлено власника або іншу особу, яка має право вимагати повернення загубленої речі; • власник або інша особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі, не заявить про своє право на річ особі, яка її знайшла, міліції або органові місцевого самоврядування. Якщо особа, яка знайшла загублену річ, подасть органові місцевого самоврядування письмову заяву про відмову від набуття права власності на неї, ця річ переходить у власність територіальної громади. Знайдені транспортні засоби передаються на зберігання міліції, про що робиться оголошення в друкованих засобах масової інформації. Якщо протягом шести місяців від дня опублікування цього оголошення власник або інша особа, яка має право вимагати повернення транспортного засобу, не будуть виявлені або вони не заявлять про свої права на транспортний засіб, міліція має право продати його, а суму виторгу внести на спеціальний рахунок у банку. Якщо протягом трьох років колишній власник транспортного засобу не вимагатиме передання йому суми виторгу, ця сума переходить у власність територіальної громади, на території якої було знайдено транспортний засіб (ст. 338 ЦК України). Особа, яка знайшла загублену річ, має право вимагати від особи, якій вона повернута, або особи, яка набула право власності на неї, відшкодування необхідних витрат, пов’язаних із знахідкою (зберігання, розшук власника, продаж речі тощо). Особа, яка знайшла загублену річ, має право вимагати від її власника (володільця) винагороду за знахідку в розмірі до двадцяти відсотків вартості речі. Якщо власник (володілець) публічно обіцяв винагороду за знахідку, винагорода виплачується на умовах публічної обіцянки. Право на одержання винагороди не виникає, якщо особа, яка знайшла загублену річ, не заявила про знахідку або вчинила спробу приховати її (ст. 339 ЦК України).