Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Tsivilne_rozvyaz-1_1.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
15.01.2020
Размер:
167.58 Кб
Скачать

31 Юридичні особи як суб’єкти права власності

Поняття юридичної особи розкривається у ст. 80 нового ЦК України, де юридичні особи — це організації, створені і зареєстро­вані у встановленому законом порядку, наділені цивільною право­здатністю і дієздатністю, які можуть бути позивачами та відповіда­чами у суді.

Юридична особа, за визначенням Я. М. Шевченко, є «певним структурним утворенням, спеціально розрахованим на те, щоб воло-304

Глава 23. Право приватної власності юридичних осіб

діти, користуватися і розпоряджатися майном, вступати в угоди у цивільному обороті і мати своє обличчя у вказаному обороті».

Згідно із Законом України «Про власність» усі види власності не­державних юридичних осіб віднесені до колективної форми власнос­ті, хоча в новому ЦК України ця форма власності не знайшла свого відображення. Законодавчу конструкцію права колективної власнос­ті та її суб'єктного складу піддано гострій критиці переважною біль­шістю юристів (О. А. Пушкін, Я. М. Шевченко, В. І. Семчик та ін.). На їхню думку, конструкція колективної власності дає підстави для її ототожнювання із спільною власністю, оскільки, з одного боку, власником майна визначається юридична особа, а з іншого, — колек­тив, засновники, учасники чи інші особи, які утворили цю юридичну особу або є ЇЇ членами. Фактично такою конструкцією утверджується концепція подвійного і навіть потрійного власника, що неприпусти­мо. Колектив — це сукупність осіб, які створюють органи управлін­ня певною організаційно-правовою формою (господарським товарис­твом, колективним підприємством тощо). Тобто фактично особи, які становлять колектив, діють самі по собі, а колектив як сукупність осіб виконує управлінські функції, що аж ніяк не збігається з функ­ціями присвоєння (належності), вираженими у володінні, користу­ванні і розпорядженні. Саме такі правомочності здійснює юридична особа створеного окремими людьми господарського товариства, ко­лективного підприємства та ін. Отже, так звана колективна влас­ність — це власність окремих юридичних осіб.

Як суб'єкти права власності, приватні юридичні особи мають певні права щодо формування, володіння, використання та розпо­ряджання майном. Це залежить від організаційно-правової форми юридичної особи та прав її учасників, акціонерів або членів.

Разом з тим можна назвати спільні закономірності, що характе­ризують право власності юридичних осіб:

1. Юридична особа є єдиним власником належного їй майна. Засновники (учасники) юридичної особи мають на її майно лише зобов'язальні права, якщо йдеться про господарські товариства чи кооперативи, або взагалі не мають майнових прав, якщо йдеть­ся про громадські об'єднання, релігійні організації, фонди тощо.

2. Власністю юридичної особи є майно, передане їй як вклад (внесок) засновниками (учасниками, членами), а також майно, ви­роблене і набуте юридичною особою на інших підставах у процесі діяльності.

3. Юридичні особи, як і інші власники, мають право здійснювати щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону і не порушу­ють охоронювані законом інтереси інших осіб. Зміст права власнос­ті, межі і способи здійснення права власності юридичних осіб зале­жать від обсягу їх правоздатності.

4. Юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивіль­ні зобов'язання через органи, що діють відповідно до закону, інших правових актів та установчих документів. Порядок призначення чи обрання органів юридичної особи визначається установчими доку­ментами. У передбачених законом випадках юридична особа може набувати цивільні права та брати на себе цивільні обов'язки через своїх учасників.

5. В установчих документах визначаються джерела формування майна юридичної особи, порядок розпорядження майном, поділу прибутків і збитків тощо.

6. Юридичні особи відповідають за своїми зобов'язаннями усім належним їм майном. Засновник (учасник) юридичної особи не від­повідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями засновника (учасника), за винятками, передбаченими законодавством чи установчими документами юри­дичної особи.

Перелік майнових об'єктів, джерела формування власності юри­дичних осіб (господарських товариств, кооперативів, громадських і релігійних організацій, об'єднань тощо) передбачені в новому ЦК України, законах України «Про власність», «Про господарські то­вариства», «Про споживчу кооперацію», «Про сільськогосподарсь­ку кооперацію», «Про об'єднання громадян» та ін.

Право власності на землю юридичних осіб закріплено в ст. 82 ЗК України.

Відповідно до вказаної статті юридичні особи (засновані грома­дянами України або юридичними особами України) можуть набу­вати у власність земельні ділянки для здійснення підприємниць­кої діяльності, тобто для здійснення безпосередньої самостійної, систематичної, на власний ризик діяльності для виробництва про­дукції, виконання робіт, надання послуг з метою отримання при­бутку. Способами набуття у власність земельних ділянок юридич­ними особами є:

— придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

— внесення земельних ділянок її засновниками до статутного фонду;

— прийняття спадщини;

— інші підстави, передбачені законом.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]