
- •1.Поняття, ознаки та система речових прав
- •2.Поняття власності і права власності
- •3.Зміст суб’єктивного права власності.
- •4.Суб’єкти права власності
- •5.Здійснення права власності
- •6.Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження речі
- •1. Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.
- •7.Первісні та похідні способи набуття права власності
- •8.Створення (переробка) речі як підстава набуття права власності.
- •9.Набуття права власності за договором чи іншим правочином. Момент виникнення права власності у набувача за договором.
- •10.Набуття права власності на безхазяйну річ та бездоглядну домашню тварину.
- •11.Набуття права власності на знахідку.
- •12.Скарб
- •13.Набувальна давність
- •14.Інші підстави набуття права власності
- •15.Відчуження власником свого майна як підстава припинення права власності
- •16.Відмова від права власності та знищення майна як підстави припиненння права власності. Особливості припинення права власності та відмови від права власності на нерухоме майно.
- •17.Припинення права власності особи на майно, яке не може їй належати
- •18.Припинення права власності на земельні ділянки та майно, що на них розташоване, у звязку з їх викупом для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності
- •19.Викуп памятки культурної спадщини як підстава припинення права власності
- •20.Реквізиція та конфіскація як підстави припинення права власності.
- •Тема 9 в зошиті!!!
- •25.Право приватної власності. Суб’єкти права приватної власності.
- •26.Об’єкти права приватної власності.
- •26. Житловий будинок як об’єкт права приватної власності
- •27. Виникнення права приватної власності на квартиру та інше нерухоме майно, надане у користування (дачі, гаражі).
- •28. Цінні папери як об’єкти права приватної власності
- •29. Правовий режим інших видів майна (земельних ділянках, транспортних засобів, зброї тощо) як об’єктів права приватної власності
- •30 Підстави виникнення права приватної власності
- •31 Юридичні особи як суб’єкти права власності
- •Глава 23. Право приватної власності юридичних осіб
- •32 Право власності приватних підприємств
- •33Особливості здійснення права приватної власності господарськими товариствами
- •34 Право власності кооперативів
- •35 Здійснення права власності громадськими та релігійними організаціями
- •36 Право державної власності
- •§ 1. Загальні положення про державну власність
- •38 Об’єкти права державної власності.
- •§ 1. Основні засади захисту права власності
- •§ 2. Система цивільно-правових засобів захисту права власності
- •§ 3. Віндикаційний позов
- •§ 4. Негаторний позов
- •§ 5. Позов про визнання права власності
- •48. Позов про виключення майна з опису (звільнення майна з-під арешту)-
30 Підстави виникнення права приватної власності
Віддаючи належне проблемі класифікації підстав виникнення права власності, все-таки необхідно визнати пріоритетність питання змісту цих підстав, їх впливу на формування правового статусу власника. Законодавство про особисту власність не містило ні вичерпного, ні орієнтовного переліку підстав виникнення у громадян права власності, а лише узагальнено визначило коло можливих його об'єктів та межі їх використання. По-іншому вирішено цю проблему в Законі України «Про власність», в якому законодавець визнав за доцільне в окремій статті сформулювати орієнтовний перелік таких підстав. Відповідно до ст. 12 цього Закону громадянин набуває права власності на доходи від участі у суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом. Звичайно, перелічені підстави виникнення у громадян права власності не є вичерпними. Громадяни можуть набувати право власності також у порядку приватизації державного майна, у вигляді лотерейних та інших виграшів, внаслідок правомірного заволодіння дарами природи тощо.
У новому ЦК України немає норми, яка спеціально визначала б перелік підстав виникнення у фізичних осіб права власності. У главі 24 «Набуття права власності» встановлюються лише загальні засади набуття права власності усіма суб'єктами цивільних правовідносин, якими і потрібно керуватися.
Загальною умовою визнання громадянина власником набутого майна є правомірність його одержання. Одержання громадянином майна без достатньої юридичної підстави або з порушенням відповідних правил його придбання не породжує у такого громадянина права приватної власності. Отже, для виникнення у громадянина права власності потрібно, щоб мали місце певні умови, дії, юридичні факти, які визнаються нормами цивільного законодавства, а в деяких випадках також нормами інших галузей законодавства (сімейного, земельного тощо). Тому кожна з підстав виникнення у громадянина права власності має свої особливості правового й економічного характеру, які потребують їх детального розгляду.
Виникнення у громадян права власності на доходи від участі в суспільному виробництві. Юридичною підставою виникнення права власності на такі доходи є факт одержання працівником матеріальних благ (у грошовому вираженні або іншим майном у натурі) у формі заробітної плати чи іншої форми оплати праці за виконану роботу відповідно до умов трудового договору (контракту) або у вигляді поділеної між працівниками підприємства частини прибутку. Трудові відносини регулюються Кодексом законів про працю України та іншими законодавчими актами. Законодавство про працю не поширюється на осіб, які здійснюють індивідуальну трудову чи підприємницьку діяльність. Отже, за зазначеною підставою право власності виникає у того громадянина-працівника, який уклав трудовий договір (контракт) з власником підприємства або уповноваженим ним органом відповідно до вимог трудового законодавства.
Саме момент видачі-одержання заробітної плати є юридичною підставою поширення на неї режиму права приватної власності. За домовленістю з адміністрацією організації заробітна плата може також перераховуватися на депозитний рахунок працівника у кредитній установі.
Як уже зазначалося, заробітна плата не є єдиною формою доходів громадян від участі в суспільному виробництві. Законом України «Про власність» були передбачені й інші форми можливих доходів громадян, формування яких поставлено в залежність від організаційно-правової форми утворення юридичної особи. Так, відповідно до ст. 24 цього Закону член кооперативу, який може і не бути його працівником, має право на частку доходу, одержану на його пай. В особливому порядку може формуватися доход членів трудового колективу державного підприємства, працівників орендних та деяких інших підприємств. Все це свідчить про те, що законодавством передбачено багато видів доходів, одержуваних громадянами від їх участі працею в суспільному виробництві, які в умовах ринкової економіки становитимуть основу добробуту переважної більшості працездатного населення України (особливо працівників установ, які перебувають на бюджетному утриманні).
Виникнення права власності на доходи громадян від індивідуальної праці та підприємницької діяльності. Чинне законодавство не зобов'язує громадян працювати в суспільному секторіекономіки за трудовим договором. Вони мають право на свій розсуд обрати ті чи інші не заборонені законом форми індивідуальної праці або підприємницької діяльності відповідно до Закону України «Про підприємництво». Положення цього Закону дають можливість визначити види діяльності, які можна здійснювати вільно, а які — лише за наявності спеціального дозволу, одержавши статус підприємця.
Відповідно до нового ЦК України фізична або юридична особа можуть бути засновниками та учасниками господарського товариства того чи іншого виду (акціонерного, з обмеженою відповідальністю, з додатковою відповідальністю, повного або командит-ного товариства) (статті 113-114). Вони мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь у розподілі прибутку товариства й одержувати його частину (дивіденди) (ст. 116 ЦК України).
Виникнення у громадян права власності за договорами та іншими правочинами. За цією похідною правовою підставою формується переважна частина власності громадян. Нове законодавство надало фізичним особам з юридичними майже однакові, за незначними винятками, можливості в одержанні майна у приватну власність на основі угод. Головною умовою виникнення у громадян права приватної власності на основі угод є додержання ними та їх контрагентами загальних і спеціальних правил щодо здійснення правочинів, оскільки за угодами, визнаними недійсними, право власності на одержане за ними майно не виникає.
Виникнення у громадян права приватної власності внаслідок успадкування майна. Умови переходу майна у власність заданою юридичною підставою визначаються нормами інституту спадкового права. Ними, зокрема, передбачається, що спадкування здійснюється за заповітом і за законом особами (як фізичними, а в певних випадках і юридичними), визнаними спадкоємцями. Право на успадкування майна виникає лише у разі смерті громадянина-спадкодавця за умови прийняття спадщини спадкоємцем..
Одержання майна громадянами може здійснюватися і в результаті приватизації державного житлового фонду. Відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду — це відчуження квартир (будинків) та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв тощо) державного житлового фонду на користь громадян України. Здійснюється вона шляхом безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 кв. м загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 кв. м на сім'ю і продажу надлишків загальної площі квартир (будинків) громадянам, які мешкають у них або перебувають у черзі на поліпшення житлових умов. УсІ громадяни України мають право одержати житлові чеки і використати їх при приватизації державного житлового фонду. Важливо те, що громадяни, які мають житло на праві власності, мають право використати такі чеки для придбання частки майна державних підприємств, земельного фонду.
Серед інших підстав виникнення у громадян права власності слід зазначити такі:
1) отримання дивідендів від цінних паперів і вкладів у фінансово-кредитних установах;
2) отримання пенсій, різних державних допомог, стипендій тощо;
3) отримання грошових сум чи іншого майна в порядку відшкодування заподіяної шкоди; 4) отримання коштів за аліментними зобов'язаннями;
5) правомірне заволодіння дарами природи;
6) отримання різних премій (наприклад, за досягнення у галузі науки, культури, мистецтва), виграшів (наприклад, лотерейних), призів (наприклад, від участі в конкурсах, спортивних та інших змаганнях).