Тема 9 в зошиті!!!

24.Підстави припинення права спільної сумісної та спільної часткової власності.

Стаття 365. Припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників

Право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду. 1. Право спільної часткової власності може бути припинене з підстав, передбачених ст. 346 ЦК (див. коментар до вказаної статті). Поряд з загальними підставами припинення права спільної часткової власності існують ще специфічні: 1) поділ майна, що знаходиться в спільній частковій власності (див. коментар до ст. 367 ЦК); 2) виділ частки, що належить кожному з співвласників, із спільного майна (статті 361, 364, 365 ЦК). При цьому виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності, може бути здійснений: 1) в договірному порядку (ст. 364 ЦК); 2) в судовому (ст. 365 ЦК). Коментована стаття передбачає судовий порядок вирішення спорів співвласників, якщо між ними не досягнута домовленість щодо спільного майна. У зв'язку з цим за позовом інших співвласників право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рі­шенням суду, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі. Слід зазначити, що «незначна частка» є оціночним поняттям, тому при вирішенні спору в судовому поряд­ку суд виходить із співвідношення вартості всього майна, часток кожного тощо; 2) річ є неподільною (ст. 183 ЦК); 3) спільне володіння і користування майном є неможливим (на­приклад, у випадку відсутності згоди між співвласниками щодо спільного володіння та користування майном або спільне володіння та користування виключається, виходячи з характеристики майна тощо); 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. При вирішенні спорів про припинення права власності на частку у спільному майні суд повинен надавати оцінку всім переліченим умовам в сукупності. 2. Коментована стаття передбачає підстави й умови припинення права власності на частку у спільному майні, що проводиться в судовому порядку. З метою захисту та гарантування прав та інтересів співвласника, щодо якого виноситься рішення про припинення права власності, ч. 2 коментованої статті встановлена вимога про попереднє внесення позивачем вартості частки у спільному майні на депозитний рахунок суду.

Право власності припиняється також на підставі певних юридичних фактів (відчуження власником свого майна, відмова власника від свого майна, звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника, знищення майна, реквізиція, конфіскація, ліквідація юридичної особи чи смерть власника, викуп пам'яток історії та культури або викуп майна з метою суспільної необхідності). Право власності може припинятися також фізичною чи юридичною загибеллю речі або майна. Фізична загибель речі настає при споживанні (продуктів харчування, сировини, матеріалу), викиданні. Юридична загибель має місце тоді, коли річ вилучається з цивільного обіг.