Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Робочий зошит (3 розділи неповна).docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.48 Mб
Скачать

Функціонально повні системи логічних елементів

Цифрові схеми проектуються для того, щоб генерувати вихідну напругу, яка потрапляє в діапазони, які визначені для „0” і „1”, це означає, що цифрова схема реагує однаково на усі вхідні напруги, які потрапляють в діапазон „0” або „1” значень, а не на фактичні значення напруги.

Цей принцип можна представити так:

Цифрова схема є повністю цифровою якщо вхідні та вихідні сигнали відображаються «лог 1» або «лог 0», тобто одним з двох можливих рівнів напруги. В залежності від розв’язування задачі будь-якому заданому набору вхідних сигналів повинен відповідати цілком визначений набір вихідних сигналів. Залежність між вхідними і вихідними сигналами може бути визначатися також і станом цифрового пристрою, в якому він знаходився в попередній момент часу.

Таким чином задачу проектування корисно розчленувати на дві частини: проектування комбінаційних цифрових схем (КЦП або КЛС) і послідовнісних (ПЦП).

Комбінаційні логічні схеми (КЛС, КЦП) – не містить елементів пам’яті і тому значення її вихідних сигналів повністю визначаються теперішніми (поточними) значеннями її вхідних сигналів тому аналіз і проектування КЛС значно простіше.

Структурна схема таких пристроїв має вигляд

Послідовний пристрій

Паралельно-послідовний пристрій

П ослідовно-паралельний пристрій

Послідовністні логічні схеми (ПЛС або ПЦП) це схеми з пам’яттю (запам’ятовуючим пристроєм). Значення вихідного сигналу f1…fn, цього пристрою залежить від визначених кодів (значень) вхідних сигналів х1…хm y поточний момент часу і від стану елементів пам’яті z1…zk, в якому вони були на попередніх тактах.

(синхронізація) – може бути

В усіх комп’ютерах використовують генератор тактових імпульсів (ГТІ), що виробляє періодичну послідовність прямокутних імпульсів, які називаються тактовими (С). На початок кожного імпульсу С відбувається зміна інформації на входах елементів і вузлів цифрових пристроїв. Принцип подачі інформації на входи елементів і вузлів у тактові моменти називається дискретизацією сигналів у часі.

Тактовий сигнал – це є серія імпульсів фіксованої ширини зі фіксованою частотою повторення. Тактові імпульси називають синхронізуючими або синхроімпульсами (t1 = t2).

Часова діаграма тактового сигналу

І комбінаційні пристрої і пристрої з пам’яттю реалізуються на основі логічних (булевих) функцій.

Булеву функцію можна задати трьома способами:

  • змістовно ( словесний опис);

  • таблично (таблиця істинності);

  • алгебраїчно.

Алгебраїчний спосіб задання булевої функції представляє собою формулу зв'язану простішими логічними операціями І, АБО, НЕ, І-НЕ, АБО-НЕ (табл. 1).

Таблиця 1. Елементарні логічні функції.

Логічна операція

(назва функції)

Задання функції формулою

Таблиця істинності

входи

виходи

Х2

Х1

f(х12)

І (кон’юнкція, логічне множення)

f(х12)= х1х2

f(х12)= х1х2

f(х12...хn)= х1х2... хn

0

0

1

1

0

1

0

1

0

0

0

1

АБО (диз’юнкція, логічне додавання)

f(х12)= х12

f(х12)= х1х2

f(х12...хn)= х1х2...хn

0

0

1

1

0

1

0

1

0

1

1

1

НЕ (інверсія, заперечення)

0

1

1

0

І-НЕ (функція Шеффера)

0

0

1

1

0

1

0

1

1

1

1

0

АБО-НЕ (функція Пирса)

0

0

1

1

0

1

0

1

1

0

0

0

Будь-яку логічну функцію можна записати з допомогою елементарних логічних функцій. Відповідні схеми цифрової техніки, які реалізують ці функції, називаються логічними елементами цифрових схем. З їх допомогою можна описувати роботу і проектувати структури цифрових пристроїв. Вони перетворюють вхідні сигнали, які з’являються на їх входах, в вихідні.

Серед логічних елементів виділяють універсальні набори, з допомогою яких можна реалізувати логічну функцію будь-якої складності. Такі набори називають функціонально-повними логічними базисами. До цих базисів відноситься набір логічних елементів, який складається з елементів НЕ, І, АБО, а також констант 0 і 1. Він на сьогодні є найбільш поширеним.

Цей базис називається булевим, тому що його вперше дослідив англійський вчений Буль. Розглянемо нижче цей базис. В більшості випадків константа 1 реалізуються в ньому з допомогою деякого значення фізичного параметру, а константа 0 – відсутністю цього значення, хоча можливе й зворотне кодування.