- •Розділ 1. Основи двійкової арифметики
- •Тема 1.1. Подання чисел з фіксованою комою в розрядній сітці Подання чисел в еом
- •Завдання для самоконтролю
- •Завдання для самоконтролю
- •Представлення чисел з фіксованою комою
- •Завдання для самоконтролю
- •Кодування знаків і від’ємних чисел
- •Тема для самостійного опрацювання (Лекція №1с): Виконання операцій додавання та віднімання чисел з фк
- •Алгоритми множення в еом
- •Виконання операцій зсуву
- •Завдання для самоконтролю
- •Перший основний алгоритм множення
- •Другий основний алгоритм множення
- •Третій основний алгоритм множення
- •Четвертий основний алгоритм
- •Завдання для самоконтролю
- •Тема для самостійного опрацювання (Лекція №2с): Алгоритми ділення в еом
- •Тема 1.2. Виконання арифметичних операцій над числами з плаваючою комою (пк) Подання чисел з плаваючою (блукаючою) комою
- •Завдання для самоконтролю
- •Виконання операцій додавання та віднімання чисел з плаваючою комою
- •Завдання для самоконтролю
- •Тема для самостійного опрацювання (Лекція №3с): Множення, ділення чисел з пк
- •Тема 2.1 Основні функції та теореми алгебри логіки
- •Основні поняття і закони алгебри логіки
- •Булеві теореми та закони
- •Завдання для самоконтролю
- •Тема для самостійного опрацювання (Лекція №4с): Цифровий сигнал та способи його передачі
- •Функціонально повні системи логічних елементів
- •Структурна схема таких пристроїв має вигляд
- •Часова діаграма тактового сигналу
- •Базові логічні елементи
- •Завдання для самоконтролю
- •Тема для самостійного опрацювання (Лекція №5с): Допоміжні логічні функції
- •Завдання для самоконтролю
- •Тема 2.2. Мінімізація логічних функцій Форми представлення логічних функцій
- •Завдання для самоконтролю
- •Мінімізація логічних функцій
- •Тема для самостійного опрацювання (Лекція №6с): Мінімізація логічних функцій аналітичним способом
- •Мінімізація логічних функцій методом Карно – Вейча
- •Закріплення матеріалу лекції
- •Підготовка до виконання лабораторної роботи №4
- •Розділ 3. Схемотехніка комбінаційних схем
- •Тема 3.1 Дешифратори (dc), шифратори (cd), мультиплексори (ms), демультиплексори-селектори (dm) Дешифратор (Decoder)
- •Тема для самостійного опрацювання (Лекції №8,9с): Лінійні та каскадні дешифратори Дешифратори на сіс
- •Шифратор (Coder)
- •Мультиплексор
- •Демультиплексор
- •Тема для самостійного опрацювання (Лекція №10с): Комбінаційні пристрої на імс
- •Підготовка до виконання лабораторної роботи №5
- •Завдання для самоконтролю
- •Тема 3.2. Перетворювачі кодів Перетворювачі кодів, робота, призначення
- •Тема для самостійного опрацювання (Лекція №11с): Перетворювач двійкового коду в семи сегментний для цифрової індикації
- •Перетворювач прямого коду в додатковий
- •Завдання для самоконтролю
- •Підготовка до виконання лабораторної роботи №6
Тема 2.1 Основні функції та теореми алгебри логіки
Елементи математичної логіки
Теоретичною основою комп’ютерної схемотехніки є алгебра логіки – наука, яка використовує математичні методи для розв’язання логічних задач.
Розробка основ алгебри логіки пов'язана з ім'ям ірландського математика Дж. Буля (1815-1864), тому існують і інші назви: алгебра Буля або булева алгебра.
Булева алгебра – найкращий засіб опису, аналізу, проектування і реалізації цифрових систем.
В алгебрі логіки змінні приймають тільки два значення «0» або «1».
Таким чином, булеві 0 і 1 представляють стани змінної напруги, або так звані логічні рівні. Будемо користуватися позначеннями «0» – низький рівень напруги (Low), а «1» – високий рівень напруги (High). Булева алгебра – це відмінний спосіб вираження зв’язків між входами і виходами схем.
Основні поняття і закони алгебри логіки
Логічна (двійкова) зміна характеризує простий вислів, який містить одну закінчену думку. Вона позначається символом «х» і може приймати значення 0 або 1.
Логічна функція – це складний
вислів, що складається з декількох
простих, зв’язних між собою сполучними
союзами. Вона записується аналітично
у вигляді
де хn, -
двійкова змінна,
;
.
Вхідний набір – це певна
комбінація значень двійкових змінних
в логічній функції. Максимальне число
вхідних наборів визначається виразом
m=2n,
де n – число змінних.
Максимальне число логічних функцій n
змінних визначається виразом
.
Таблиця істинності – це представлення логічної функції у вигляді таблиці, в лівій частині якої записуються вхідні набори, а в правій – відповідні їм значення функції. Повністю визначена функція – це логічна функція, що має визначені значення 0 або 1 на всіх вхідних наборах.
Не повністю визначена функція – це логічна функція, значення якої визначені не на всіх вхідних наборах.
Робочі набори – це вхідні набори, для яких логічна функція повністю визначена.
Байдужі набори – це вхідні набори, для яких логічна функція не визначена. Частково визначену функцію можна зробити повністю визначеною (довизначити), приписавши байдужим наборам які-небудь значення функції (0 або 1).
Функції однієї змінної. Оскільки
n=1 і m=2 то
максимальне число функцій однієї змінної
N=4, а саме: f0=0
нульова функція; f1=1
– одинична функція; f2=х1
– функція повторення х1;
- функція заперечення.
Функції двох змінних є основними функціями алгебри логіки. Для запису будь-якої функції досить мати: заперечення, кон’юнкцію і диз’юнкцію, які утворюють функціонально повну систему функцій. Мінімально функціонально повні системи мають одну функцію (І-НЕ АБО-НЕ) чи дві [(НЕ,І) (НЕ, АБО)].
У алгебрі логіки існують поняття: елементарна кон'юнкція/диз'юнкція, констатуента одиниці/нуля, ранг елементарної кон'юнкції/диз'юнкції, сусідні елементарні кон'юнкції/диз'юнкції.
Елементарна кон'юнкція/диз'юнкція - це кон'юнкція/диз'юнкція вхідних змінних та їх заперечення. Будь-який символ змінної в елементарній кон'юнкції/диз'юнкції може зустрічатися один раз.
Констатуента одиниці/нуля -
елементарна кон'юнкція/диз'юнкція, в
яку входять всі n змінних
в прямому або інверсному вигляді.
Констатуенту одиниці/нуля часто
називають мінтермом/макстермом. Ранг
елементарної кон'юнкції/диз'юнкції -
число вхідних змінних в елементарної
кон'юнкції/диз'юнкції. Так
- це елементарна кон'юнкція третього
рангу;
- диз'юнкція четвертого рангу.
