Міністерство
освіти і науки України
Національний технічний університет України
"Київський політехнічний інститут"
Кафедра нарисної геометрії, інженерної
та комп'ютерної графіки
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
з дисципліни «Інженерна графіка»
тема : «Загальні правила оформлення креслеників. Розробка основних видів конструкторської документації на деталі, з’єднання та складанні одиниці»
Керівник: Баскова Г. В.
Допущений до захисту
«_______» 2013 р
Виконав
Вощенко Богдан
студент І курсу
групи ПБ-21
Захищено з оцінкою
________________________
залікова книжка
№ ПБ-2104
2013
З
МІСТ
Вступ
Вивчення та використання стандартів ЄСКД на прикладі розробки
навчальної конструкторської документації, складальних креслень, специфікацій та окремих деталей.
1.1. Загальні вимоги до складального кресленика та особливості його виконання.
1.2. Розрахунок пружини. (ГОСТ 2.401-68*)
2. Особливості оформлення складального кресленика
2.1. Розробка складального кресленика рейтера оптичного
2.2. Складання специфікації
2.3. Розробка складального кресленика об'єктива.
2.4. Розробка складального кресленика лави оптичної.
2.5. Розробка складального кресленика стояка.
2.6. Розрахунок різьбових з’єднань рейтера
3. Розрахунок зубчастих з’єднань та їх деталей. (ГОСТ 2.402-68*, ГОСТ 2.403-68*)
Висновок
Список посилань.
Додатки
ВСТУП
Вивчення інженерної графіки полягає в засвоєнні правил виконання та оформлення креслень відповідно до правил ортогонального проеціювання та діючих стандартів єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД).
Зараз у промисловості України діють системи стандартів ЄСКД і ДСТУ.
Додержання вимог цих систем буде забезпечувати належний рівень виробництва
конкурентоздатної продукції, що випускається.
Курсовий проект з дисципліни «інженерна графіка» (з латинської слово «інженер» перекладається, як той, що думає, мислить) є творчим проектом студента з метою здобути знання, вміння і навички з розробки і оформлення основних видів конструкторської документації у відповідності з вимогами стандартів (ЄСКД). Одна з цілей проекту – це вивчення технічної термінології студентами в процесі виконання графічних робіт [1,2].
У процесі проектування ставляться наступні основні завдання:
засвоїти методику виконання зображень на кресленні й конструювання окремих деталей і з'єднань пристроїв або приладів;
навчитися використовувати в процесі навчальної роботи технічну літературу, довідники й держстандарти;
- набути навичок виконання й оформлення розрахунково-пояснювальної записки, деталей, складальних креслень, схем.
Зважаючи на те, що навчальне проектування значно відрізняється від виробничого і є процесом вивчення суттєвих аналогів, у завданні на курсову роботу обрані аналоги (типові елементи), які знайшли широке застосування в різних приладах і пристроях.
1.Вивчення та використання стандартів єскд на прикладі розробки
навчальної конструкторської документації, складаних креслень, специфікацій та окремих деталей.
1.1 3агальні вимоги до складального креслення та особливості його виконання.
Складальне креслення – це креслення, що містить зображення виробу й інші дані, необхідні для його складання, виготовлення й контролю. Складальне креслення повинно містити:
зображення виробу, що дає відомості про розташування й взаємний зв'язок його складових частин;
розміри з певними відхиленнями й інші параметри й вимоги здійснені й контрольовані в процесі зборки;
вказівки про характер сполучення роз'ємних частин виробів;
номери позицій, складових частин, що входять у виріб;
габаритні, настановні, параметричні, приєднувальні й необхідні довідкові розміри;
основні характеристики виробу.
Складальні креслення призначені для виробів, що складаються з деталей,
виготовлених за робочими кресленнями. Навчальні складальне креслення дає
представлення про взаємозв'язок і способи з'єднання деталей між собою у виробах, про конструкцію кожної деталі окремо.
Згідно з ГОСТ 2.109-2006 складальне креслення дає:
уявлення про розташування й взаємний зв'язок його складових частин.
Допускається поміщати на кресленні схему з'єднань або розташування складових частин виробу;
- розміри з певними відхиленнями й інші параметри і вимоги, виконувані й контрольовані в процесі зборки;
- вказівки про характер сполучення деталей і методах його виконання, якщо точність його сполучення забезпечено в процесі зборки; вказівки про спосіб з'єднання нерознімних з'єднань;
- номера позицій складових частин виробу, основні характеристики виробу;
габаритні, настановні, приєднувальні й необхідні довідкові розміри.
Зображення
навчальної складанної одиниці (СО)
включають всі необхідні види, розміри,
виносні елементи й написи. Лінії винесення
проводять так, щоб вони не перетиналися
між собою, не були паралельні лініям
штрихування й не перетинали зображення
інших складових частин креслення. Номера
позицій (Г0СТ 2.108-68) указуються на
лініях-винесеннях, які закінчуються
полицями. Номера групують у колонку
або рядок на одній прямій. Цифри номерів
позицій більше на один - два розміри від
розмірів шрифту на кресленні. (ГОСТ
2.109-2006 Умовності й спрощення на
складальних кресленнях).
Умовності й спрощення:
- шпильки, шайби, гайки, гвинти, болти в повздовжньому розрізі, показують
нерозсіченими;
- такі елементи як зубці зубчастого колеса, ребра жорсткості розсікаються, але показуються незаштрихованими;
- штрихування деталей СО виконують відповідно до ГОСТ 2.305-68;
- на видах і розрізах пружин обмежуються 2-3 витками по обидва боки пружини;
- частини виробу, що лежать за пружиною, зображуються лише за зоною, обмеженою осьовими лініями витків;
Допускається на складальних кресленнях не показувати:
- фаски, округлення, проточки, виступи, поглиблення, рифлення, ухили и інші дрібні елементи;
- проміжки між нарізевим стрижнем й отвором;
- написи на табличках, шкалах і т.п., зображуючи тільки контур планки, таблички; видимі частини виробу, що розташовані за сітками або частково закриті розташованими перед ними деталями.
До складального креслення додається специфікація, у яку заносяться всі частини ви робу. Специфікація – основний документ складанної одиниці, що виконується на особливому бланку формату А4 і має основний напис 2-х видів: для першого аркуша висота рамки дорівнює 40 мм (форма 1), для всіх наступних аркушів 15 мм (форма 2). Загалом специфікація містить таку послідовність розділів:
- документація,
- складанної одиниці,
- деталі,
- стандартні вироби,
- інші вироби,
- матеріали.
Розділи визначають складом виробу.
Найменування кожного розділу зазначають у графі «Найменування» і підкреслюють тонкою лінією. Під кожним заголовком залишають вільний рядок, а в кінці кожного розділу – не менше ніж один рядок для додаткових записів.
Документація
– основний комплект СО (складальне
креслення, схема структурна, тощо).
Складанні одиниці – елементи, що входять у специфікований виріб.
Деталі – нестандартні деталі, що безпосередньо входять у виріб.
Складанні одиниці та деталі записують у порядку зростання цифр їхніх позначень.
Стандартні вироби – вироби, регламентовані державними, галузевими стандартами підприємства.
Графи специфікації заповнюють зверху вниз:
«Формат» – формат документу (аркуша, на якому виконане креслення), позначення його записано в графі «Позначення».
«Зона» – позначення зони, в якій є номер позиції частини виробу.
«Позиція» – порядкові номера складових частин виробів - послідовності запису їх у специфікацію.
«Найменування» для документів основного комплекту складального креслення.
«Кількість» – кількість складових частин на один виріб.
Після кожного розділу специфікації слід лишати кілька вільних рядків та резервувати номер позиції.
Специфікацію можна суміщувати з кресленням складанної одиниці за умови розміщення їх на аркуші формату А4, а для виробів допоміжного та одиничного виробництва – на аркушах довільного формату. Такому документу надають статус основного конструкторського документа, а код складанної одиниці не записують.