Кредитний мультиплікатор:

	Депозити, які поступили на рахунок комерційному банку	Обовязковий Резерв (нахай 20%)	Кредитні ресурси
Банк 1	1000 гр	200 гр	800 гр
Банк 2	800 гр	160 гр	640 гр
Банк 3	640 гр	128 гр	512 гр
Банк 4	512 гр	102,4 гр	409,6 гр
Банк 5	409,6 гр	81,92 гр	327,68 гр
Банк 6	327,68 гр	65,54 гр	262,14 гр
Банк 7	262,14 гр	52,43 гр	209,71 гр
Банк 8	209,71 гр	41,94 гр	167,77 гр
Банк 9	167,77 гр	33,55 гр	134,22 гр
Банк 10	134,22 гр	26,85 гр	107,37 гр
Всього:	4463,12 гр	787,77 гр	3570,49 гр

Кредитний мультиплікатор може дати ефект по відношенню до всієї банківської системи, бо те, що не може зробити один банк, може зробити вся банківська система !!!

Банки продають гроші один одному на міжбанківському фінансовому ринку.

Навіть через такий ланцюг зпрацьовує механізм кредитного мультиплікатора.

В

еличина кредитного мультиплікатора (“кредитної експансії”) є оберненою величиною норми обовязкового відсотку. Величина кредитного мультиплікатора

m – величина кредитного мультиплікатора;

MR – норма обовязкового резерву.

m – вказує на максимальну кількість нових грошей, яку може утворити кожна одиниця зверхнормативного резерву через механізм кредитного мультиплікатора.

Грошова база (В) – це обєднавчий показник резервних грошей наявної в країні банківської системи, на підвалинах якої через ефект кредитного мультиплікатора формується загальна маса грошей, що знаходяться в обігу.

Складові грошової бази:

• Обовязкові банківські резерви (касова готівка та депозити в ЦБ):

• сума обовязкових банківських резервів по вкладам до запитання (Rd);

• сума обовязкових резервів по строковим депозитам (Rt);

• сума наднормативних резервів (Rc);

• Готівкові гроші, що знаходяться в обігу поза банківською системою.

Елементи, що формують грошову базу (В), можна представити і формулою:

N

.B! депозити як в національній, так і в іноземній валюті.

M₃ - загальна маса грошей в обігу;

M3 = Bm B - база грошей;

m - кредитний мультиплікатор.

------------------ Питання №7 ------------------

Відносна вартість грошей

Визначальна функція будь-якого ринку – формування відносної вартості (ціни) товарів через механізм попиту та пропозиції. Цю функцію виконує і ринок грошей.

Відносна вартість грошей складається взаємодією на монетарному ринку їх попиту і пропозиції.

Механізм формування вартості грошей:

• Гроші – товар. Такі гроші мали власну внутрішню вартість (золото, срібло …);

• Розмінні золото-паперові гроші, які не мали власної вартості, але виступали як знаки вартості монетарного товару;

• Паперові гроші – нерозмінні на срібло.

Теорія граничної корисності:

1. Вартість не має обєктивної основи;

2. Вартість формується на основанії субєктивної корисності;

3. Корисність певного товару не є константою;

4. Вартість оборнено пропорційна кількості запропонованих одиниць данного товару.

Основна ознака вартості нерозмінних паперових грошей:

• Вартість паперових грошей носить представницький характер, бо в залежності від кількості грошей в обігу, кожна грошова одиниця представляла певну частку вартості загальної маси товарів та послуг, що обертаються в економіці та обслуговуються данною грошовою массою.

• Вартість паперових грошей формується на грошовому ринку стихійно:

• Номінальна вартість грошей – декларується державою, бо саме держава регламентує юридичну чинність данної грошової одиниці. Держава декларує номінальну вартість грошей, намагаючись приблизити її якомого щільніше до потреб економіки;

• Реальна вартість грошей відносна. Необхіден диференційований підхід при визначенні реальної вартості грошей, бо вона залежить від функцій, які вони виконують та формуюється на грошовому ринку.

Слід розрізняти:

 Вартість трансакційних грошей;

 Вартість грошей, що виконують засіб нагромадження.

Вартість грошей визначається як їх купівельна спроможність через показник купівельної спроможності грошей, а ціна грошей визначається через валютний курс, бо ціна грошей – грошовий вираз вартості.

Гроші продаються та купуються за валютним курсом.

Валютний курс – ціна однієї грошової одиниці, що визначається через ціну грошової одиниці іноземного походження, яка в данному разі виступає як еталон вартості.

Купівельна спроможність грошей визначає вартість трансакційних грошей, або відносна вартість трансакційних грошей визначається через показник купівельної спроможності грошей. (Т₁ – Т₂ = бартер; Т₁ – Г – Т₂ = грошові відносини).

«… під вартістю грошей я завжди маю на увазі споживчу вартість, а під поняттям “гроші” – засіб обігу. Вартість грошей – є тим, на що мають бути обмінені гроші, це купівельна спроможність грошей …»

Дж. С. Милль

Динаміка вартості грошей у функції засобу обігу виражається динамікою цін.