Наявна грошова маса в обігу України

	1992	1993	1994	1995 (липень)
Готівка. Гроші поза банками (М0)	491	12790	79311	262265
Кошти на рахунках і поточних депо-зитах (М1)	1518 2009	20813 33603	106688 185999	206114 468379
Строкові депозити. Грошова маса (М2)	557 2566	13600 47203	132496 318495	217059 685437

(млрд. укр. крб.)

Грошові агрегати банківської системи України

Банківською статистикою України при визначенні агрегатних блоків застосовується дещо інша класифікація функціональних форм грошей. На початок 1996 р. до складу агрегату М₂ включалися:

1. Гроші у субєктів господарювання, в тому числі: строкові депозити, депозити до запитання;

2. Гроші у домашніх господарствах, з них заощадження, в тому числі: строкові депозити, депозити до запитання;

3. Валютні заощадження.

Ринок грошей

------------------ Питання №4 ------------------

Сутність ринку грошей

Ринок – це живий організм, який розвивається за власною логікою. Він здатний самостійно забезпечити економічну рівновагу (за тлумаченням класичної школи). Кейнсіанці не відкидали функції ринку, бо вважали, що держава таки має втручатися в риночні відносини, але на принципах максимальної достаточності. Тобто держава повинна добудовувати те, що не здатний зробити ринок.

Ринок має такі ознаки:

1. Економічна вільність субєктів ринку;

2. Інституціональні механізми:

• Ринкова інфраструктура;

• Нормативні регулятори.

Функції ринку (любого):

• Встановлення відносної вартості товарів;

• Врівноваження попиту та пропозиції.

Грошовий ринок – це цілісна система фінансово-банківських інститутів, яка регулюється чинним законодавством, забезпечує реалізацію попиту та пропозиції грошей, формує їх відносну рівновагу, а також відносну вартість грошей.

Функції грошового ринку:

• Реалізація попиту та пропозиції грошей;

• Формування рівноваги між попитом та пропозицією грошей;

Md = Ms Md = Demand for money (попит грошей)

Ms = Money supply (пропозиція грошей)

• Формування відносної вартості грошей.

Обєкт купівлі-продажу:

1. Тимчасові вільні кошти підприємств та організацій, які знаходяться на рахунках банків;

2. Тимчасово вільні грошові ресурси фінінсово-кредитних установ та організацій;

3. Тимчасово вільні кошти державного бюджету;

4. Тимчасово вільні кошти громадських організацій;

5. Тимчасово вільні кошти домашніх господарств.

Тип маси \ У кого	Вільні кошти у 1997 році	Підприємства та організації	Домашні господарства	Решта субєктів ринк. відносин
М3	12,4 млр. гр.	2,9 млр. гр. (23,7 %)	7,8 млр. гр. (63,4 %)	1,7 млр. гр. (13,4 %)

Теорія грошей розрізняє:

• Загальний грошовий ринок – який обслуговує потреби в грошах, що формуються в небанківських установах;

• Спеціальний грошовий ринок – який розділяється на:

• Міжбанківський грошовий ринок – його обєктом є вільні фінансові ресурси лише банківських установ, які він використовує для довго, середньо та короткострокових кредитів;

• Валютний ринок – його обєкт – валюта (на Україні існують тільки дві структури, які виконують функції валютного ринку, це: Валютна біржа та Міжбанківський валютний ринок).

Методологічною основою аналітики теорії грошового ринку є Теорія гроничної корисності, тому що вартість будь-якого товару має субєктивну основу, бо залежить від кількості товарів та грошей, які знаходяться в обігу.

Ціна грошового товару є позичковий відсоток. Норма відсотку (облікова ставка) для комерційних банків встановлюється Національним Банком України (НБУ).

Ставка рефінансування – це облікова ставка НБУ, тобто та ціна, за якою НБУ продає гроші комерційним банкам (зараз ця ставка становить 82 %).

Еластичність економіки – це здатність економіки змінювати свої параметри, залежно від зміни базових економічних величин.

М  Р М – кількість грошей,  впливає на, Р – ціну грошей !!!

М > 10 %; Якщо кількість грошей збільшується на 10 %,

P > 5 %; то й ціна грошей зростає, але на 5 %.

 = 5/10 = 0,5 Тому еластичність економіки дорівнює 0,5.

Ступінь еластичності економіки визначає ступінь зрілості економіки !!!

------------------ Питання №5 ------------------

Попит на гроші

Попит на гроші – це та кількість грошей, яка необхідна для обслуговування потреб економіки вцілому, а також потреб окремих субєктів фізичних та юридичних осіб. Попит на гроші розрізняють на макро та мікро рівнях.

Макро рівень визначає загальні особливості еміссії грошей.

Негативні риси грошей:

• Якщо грошей забагато – інфляція;

• Нестача грошей – невиплати (за висновком вчених, велика депресія 1929 року в США була спровокована недостатньою кількістю грошей, з-за нечіткої економічної політики Федерального резерву США).

Н

а макро рівні, потреба в грошах визначається простим рівнянням обігу або формулою Фішера:

MV = PY

Попит на гроші залежить від:

• Рівня зростання цін;

• Рівня виробництва та рівня реальних доходів;

• Швидкого обороту однієї грошової одиниці.

1997 рік.

ВВП України = 92,5 млр. гр.

Агрегат М₃ = 12,5 млр. гр.

------------------ ------------------

Швидкість = ВВП \ М₃ = 7,4 оберта

Формула Маркса:

СЦТ = Сума Цін Товарів

К = товари, продані в Кредит

П = платежі за товари, Продані в кредит

ПП = товари, які не Потребують Платежів

Мікро рівень – попит на гроші субєктів грошового ринку: фізичних та юридичних осіб.

Загальні положення:

1. Попит на гроші, на мікро рівні, виходить з двох функцій: гроші – це засіб обігу та нагромадження;

2. Попит на гроші – це попит на одну з альтернативних форм багатства, тобто форма багатства, яка має абсолютну ліквідність;

3. При аналізі грошей на мікро рівні, використовується термін «Портфельний підхід»: тобто власник грошей, формуючи свій портфель, прагне досягти максимальної вигоди від реалізації свого багатства. Таким чином, «Портфельний підхід» розглядає особу в момент прийняття рішення щодо визначення форми зберігання існуючого на данний момент у цієї особи багатства.

Wa = багатства особи “а”

M = строкові депозити

B = облігації

Теорія грошей виходить з того, що розглядає попит на гроші, як попит на певний запас грошей, та попит на грошовий доход.

Альфред Маршал та Артур Пігул розробили “Теорію касових залишків” (див. нище),

MV = PY

та ввели новий коефіціент касових залишків k  коефіціент

Пігул. Цей коефіціент є співвідношенням між номінальними

доходами тієї чи іншої особи, та тією кількістю грошей, що становять на даний момент касові залишки.

Приклад: Доход = $1000, Залишки = $100  k = 0,1

K – V  K = 1 / V або V = 1 / K (зворотня залежність)

 звідси 

M / K = PY  Md = KPY де K = рух грошей, як засіб нагромадження;

PY = обіг.

Довідка: У 1994 р поза банками знаходилось 24 % готівки; 1997 р – 49,3 %; зараз – 49,6 %.