В ийняток:

«Повзуча інфляція» - (до 10 %) стимулює платоспроможний попит, бо виникає ефект випередження платоспроможного попиту порівняно з пропозицією товарної маси.

• забезпечує зростання ступіня використання виробничих потужностей, ресурсів, забезпечує зростання зайнятості населення;

• відбувається помірний розподіл доходів на користь осіб, які займаються підприємництвом – це сприяє нагромадженню;

• породжується оптимізм підприємців щодо очікуваних прибутків (стимул для підтримування інвестицій на високому рівні);

• дає можливість пристосуватися субєктам ринку до відповідних змін в економіці

= очікувана інфляція – допомогає (чому – дивись вже перераховані пунктипункти);

= непередбачувана інфляція – негативна та небезпечна.

N.B! Інфляцію можна використовувати, як мастильний матеріал !!!

«Гіпер інфляція» - (не більше 100 % на рік) вплив завжди деструктивний, бо веде до руйнування економічної рівноваги, інвестиційного процесу, процесу нагромадження.

• Викликає перелив капіталу з сфери виробництва до сфери обігу, де він обертається швидше, формуючи інфляційний мультиплікатор, який прискорює деструктивні процеси процеси;

• Викликає кризу державних фінансів, бо у держави виникає потреба індексувати доходи населення, а податки та інші надходження до державної скарбниці швидко знецінюються;

• Викликає зниження реальних доходів широких верств населення, звужуючи місткість внутрішнього ринку, що веде до звертання виробництва;

• Викликає натуралізацію обміну (бартер);

• Послаблюються зовнішньоекономічні позиції держави (зниження курсу національної валюти, що веде до виникнення дефіциту платіжного балансу, що призводить до порушень зовнішньоекономічних пропорцій);

• Веде до паралічу політичної системи, загострення соціальних конфліктів та інше…

--------- Питання №10.4. ---------

Розвиток інфляційного процесу в Україні

Інфляційний процесс в Україні пройшов наступні етапи:

1. 1992 рік – інфляція, пов’язана з лібералізацією цінової економіки – самостійне формування цін на основі попиту та пропозиції, але вона не була підкріплена іншиими реформами (приватизація і т.ін). Саме на цьому етапі виник великий бюджетний дефіцит.

2. 1993 – 1995 рр. – період гіперінфляції, спричинений задоволенням необхідності друкування грошей для забезпечення покриття бюджетного дефіциту. На цьому етапі інфляція становила 102 рази.

3. 1995 – 1997 рр. – різке стиснення грошової маси, з-за політика “дорогих грошей” (“рестриктивна політика”).

1995 рік 1996 рік

Коефіціент монетизації: 26 % 13 %

Інфляція: 500 % 10,1 %

ОДНАК! Досягнута стабільність грошей не була природньою, бо не підтримувала головної умови економіки – стабілізації виробництва !!!

1995 рік – спад ВВП – 12 % 

1996 рік – спад ВВП – 10 %  за інформацією Анатолія Степановича

1997 рік – спад ВВП – 3,4 % 

Рік	ВВП, трлн. укр. крб. / млн. грн.	Темпи зростання до відповідного періоду попереднього року, %
1991	0,3	91,3
1992	5	90,1
1993	148	85,8
1994	1204	77,1
1995	5452	87,8
1996	81519	90,0
1997	92481	96,8
9 міс. 1998	70333	99,5

За інформацією з “Бюлєтень НБУ” 9’98

«… Слабка економіка не може мати сильних грошей …»

Нємцов

Стабільність грошей в Україні була досягнута завдяки:

• Високим внутрішнім запозиченням, які йшли на обслуговування державного дефіциту;

• Зовнішнім запозиченням, таким як МВФ;

• Невиплаті заробітної платні та пенсій, отримавши завдяки цьому примусовий, безпроцентний кредит (аморальне явище).

Приклад:

Заборгованість з пенсій та заробітної платні = 8,5 млрд. грн; М3 = 12,5 млрд. грн.  заборгованість складає 68 %.

Наш власний досвід та досвід інших країн свідчить, що існує «поріг жорстокості рестрективної політики країни», тобто після певного терміну та певних показників не можна зменшувати кількість грошей в обігу.

Приклад:

Нині в Україні склалася наступна ситуація:

В промисловості – 42 % розрахунків здійснюється бартером;

В сільскому господарстві – бартерні розрахунки дорівнюють 90 – 95 %.

------------------ Питання № 11 ------------------

Гроші та розвиток економічних циклів

--------- Питання № 11.1 ---------

Циклічність, як загальна закономірність ринкової економіки

Циклічність – загальна закономірність ринкової економіки.

Циклічність проявляється в тому, що спади та піднесення чергуються, і в цьому чергуванні існує певна закономірність.

Цикли бувають:

• Великі - “Хвилі Кондратьєва” = 40 – 50 років = коли відбувається зміна технологічного циклу; зміна приоритетних, базових галузей економіки;

• Середні - найбільш рельєфні хвилі = 7 – 12 років = коли відбувається оновлення основних фондів;

• Короткі - 3 – 4 роки = суто монетарні чинники

--------- Питання № 11.2 ---------

Теорія монетарного циклу

Автор цієї теорії – Мілтон Фрідман, на його думку – циклічність породжується суто монетарними чинниками.

Статистично доведена наявність взаємозв’язку між типами зростання грошової маси і розвитком ділового циклу.

Закономірність:

П оворотні точки динаміки грошової маси (1) передують поворотним точкам економічного циклу (2), тобто зміни пропозиції грошей (1) випереджають зміни в макроекономічній діяльності (2).

Методологія:

М онетарна теорія не торкається процесів, які відбуваються внутрі економіки.

Реальна економіка стабільна, тобто

М  Р – ВВП_{номінальне} (Y_H)

При аналізі цієї взаємозалежності допускається 4 застереження:

1. Важливо, щоб V (швидкість оберту грошової одиниці) була стабільною (MV=PY);

2. Допускається стабільність функції попиту на гроші (Мs=Мd);

3. При зростанні доходів населення співвідношення між споживанням та нагромадженням грошей є незмінним (С-споживання / S-зберігання) – всупереч Кейнсіанцям;

4. Н орма відсотку не впливає співвідношення між Md_t / Md_s (див. малюнок), бо вона є похідною величиною – всупереч Кейнсіанцям.

Основні правила монетаризму

(рекомендації для антициклічної політики):

• Ворог №1 при розвитку економічного циклу – інфляція. Шлях боротьби з нею – збалансований і рівний темп збільшення грошової маси (радять збільшувати грошову масу на 5 – 6 %);

• При розвитку грошово-кредитної політики треба враховувати “ефект запізнення” – часовий лаг між зміною динаміки грошей і динамікою цін. В різних країнах цей лаг різний:

• в розвинутих країнах світу – 6-9 місяців;

• в країнах з перехідною економікою – 2-3 місяці.

• Треба визначити основного суб’єкта інфляційної політики: основний звинувачуваний – держава, тому треба кардинально скорочувати державні витрати.

--------- Питання № 11.3 ---------

Кейнсіанська модель регуляції економічного циклу

«… Економіка – не чорний ящик, тому економічний цикл пов’язаний з процессами, що проходять в реальній економіці …»

Автор цієї теорії – Кейнс

Ця модель побудована на принципах “Stop-Go”

«… Вплив грошей на реальну економіку здійснюється через стимулювання ефективного попиту …»

Структура попиту:

1. Платоспроможний попит населення;

2. Попит виробництва;

3. Споживання (попит) держави;

Породження пропозиції:

1. В економіці завжди існують невикористані виробничі ресурси (матеріальні ресурси – земля, сировина й капітал; людські ресурси – праця і підприємливість);

2. Існує можливість взаємозамінності ресурсів, тому рідкісність ресурсів, що обмежує масштаби виробництва, завжди є відносною;

3. Існує можливість вдосконалення ресурсів.

За Кейнсом попит має дві складові: сукупний попит та ефективний попит.

Ефективний попит – попит, який стимулює виробництво, при збереженні цінової динаміки, враховуючи наявність виробничих ресурсів при максимальній завантаженості виробництва.

Ефективний попит – такий рівень сукупного попиту, який веде до встановлення загальноекономічної рівноваги.

Сенс кейнсіанської концепції динамічної рівноваги полягає в тому, що в системі взаємозв’язку попиту і пропозиції як визначального компонента розглядається ефективний грошовий попит. Його зростання виступає як активний стимул виробництва і навпаки – нестача ефективного попиту може завдати шкоди зростанню виробництва і зайнятості трудових ресурсів.

Платоспроможний попит:

Е =  (С,S) !

Е – попит

С – споживання (Consumption)

S – нагромадження (Saving)

«… Основний психологічний закон, в існуванні якого можемо бути цілком упевненими, не лише виходячи з наших знань людської парироди і з апріорних міркувань, а й завдяки детальному вивченню практичного досвіду, полягає в тому, що люди схильні, як правило, збільшувати відповідно до зростання доходів своє споживання, але не в тій пропорції, в якій зростає доход. Люди з ростом своїх доходів схильні до збільшення споживання, однак при цьому споживання росте меншими темпами, ніж нагромадження …»

Дж.М.Кейнс

Л інія C₁ – характеризує потенційну можливість (граничну норму) в залежності від збільшення доходу (чистого доходу) зростання споживання;

Лінія СС – характерихує фактичну (з урахуванням дії основного психологічного закону) динаміку вказаної залежності;

Точка В, визначена як місце перехрещення ліній C₁ і СС, відображає момент нульового збереження;

Простір, що знаходиться праворуч від точки В, визначає обсяг фактичних збережень (Е,Е₂), а ліворуч – ситуацію від’ємного збереження (Е₁), за якої домашнє господарство, чи навіть держава в цілому споживають більше, ніж заробляють, тобто живуть в борг.

------------------ Питання № 12 ------------------

--------- Питання № 12.1. ---------

Регуляція грошових відносин – пряма, безпосередня функція держави, бо гроші – головний інструмент державного регулювання.

Для того, щоб оцінити розвиненість економіки держави, треба подивитись на стабільність національної грошової одиниці та на рівень розвитку економіки.

За сучасних течій, у які попадають розвинені капіталістичні країни, гроші перестають бути безпосереднім елементом держави.

Цілі грошово-кредитної політики:

• Стратегічні цілі – підпорядковані загальним макро-економічним завданням та спрямовані на:

• Забезпечення стабільних цін;

• Забезпечення ефективного росту та ефективної зайнятості.

• Цілі тактичного порядку – пов’язані з забезпеченням внутрішньої стабільності грошей.

Головне – забезпечення оптимального співвідношення Md/Ms, забезпечення економіки надійними платіжними інструментами в достатній кількості – така ситуація являє собою класність грошово-кредитної політики.

«… Зажати крани – великого розуму не потрібно, треба забезпечити оптимальну достатність при стабільності та надійності …»

А.С. Гальчинський щодо політики В.А. Ющенко