15. Відносна біологічна ефективність(вбе) іонізуючих випромінювань(зв'язок вбе з лінійною передачею енергії)

• Лінійне передавання енергії (ЛПЕ)число пар іонів, що утворюються в місці проходження зарядженої частинки з розрахунку на одиницю її пробігу (м, см, мм) в середовищі;

• ЛПЕ = Дж/м (позасистемна одиниця еВ/нм)

• використовується для характеристики іонізуючого випромінювання

• Значення ЛПЕ залежить від енергії фотонів або частинок

• Випромінювання з низькою ЛПЕ – рідкоіонізуючих (гамма-промені)

• Випромінювання із високими значеннями ЛПЕ – щільноіонізуючі (альфа-частинки)

• ВБЕ(відносна біологічна ефектиивністьть) – коефіцієнт, який характеризує відносну ефективність дії радіації з різними значеннями ЛПЕ щодо певного біологічного ефекту

• ВБЕ=D_st\D_r

• Коефіцієнт якості іонізуючого випромінювання (КЯ): на яке число слід помножити значення поглинутої дози, аби врахувати ефективність дії різних типів випромінювань

16. Джерела опромінення людини:

А)внутрішні

Б)зовнішні

В)природні

Г)штучні

Космічні промені: Радіаційний фон, створюваний космічними променями, дає трохи менше половини зовнішнього опромінення, одержуваного населенням природних джерел радіації. Космічні проміння на основному приходить до нас із глибин Всесвіту, але деяка частина їх народжується на Сонце під час сонячних спалахів.

Космогенні радіонукліди виникають унаслідок ядерної реакції між ядрами хімічних елементів земного походження й частинками космічних променів

Сонячна радіація на 99% є короткохвильовою. Довгохвильову радіацію з довжиною хвиль від 4 до 100...120 мкм випромінюють земна поверхня і атмосфера

17. Пряма і непряма дія іонізуючих випромінювань і їх етапи

Іонізуюче випромінювання — це будь-яке електромагнітне або корпускулярне випромінювання, взаємодія якого з речовиною призводить до виникнення елект­ричних зарядів протилежних знаків. 

Пряма дія – це випадок, коли іонізуючий промінь безпосередньо викликає зміни: іонізацію, збудження, радіоліз і утворення радикалів. Непряма дія – це випадок, коли фрагменти цих молекул, радикали, іони вступають у взаємодію з неушкодженими молекулами, приєднуючись до них і змінюючи їх структуру і властивості, що приводить до їх розпаду не в місті приєднання, а в іншому і утворюються нові активні радикали. Ця реакція протікає по ланцюговому, самоприскорюючому типу. Ось розпалася одна молекула, утворилося два радикали, вони взаємодіють з двома інтактними молекулами, які в свою чергу розпались на чотири радикали і так далі. Тому незначна кількість первинної енергії спричиняє настільки великі наслідки в організмі, які можуть призвести до загибелі організму або утворення вад розвитку і різних захворювань. 

18. Теорії біологічної дії іонізуючих випромінювань (принцип потрапляння та теорія мішені)

Принцип попадання і мішені - формальне пояснення первинних механізмів біологічної дії іонізуючих випромінювань, у тому числі, і радіобіологічного парадоксу. Сформульований в 20-30-х рр.. 20 в. Згідно з цим принципом, в біологічних об'єктах є особливо чутливі ділянки - «мішені», ураження яких призводить до враження всього об'єкта. При застосовуваних в радіобіології дозах опромінення вірогідність попадання частинки або фотона в рідкісну, але життєво важливу внутрішньоклітинну «мішень» (макромолекулярную і біологічно активну структуру) невелика. Однак в результаті рідкісних попадань в таку «мішень» навіть невеликі дози іонізуючих випромінювань можуть викликати загибель клітини або які-небудь рідкісні специфічні реакції в ній (наприклад, мутації окремих генів), частота яких буде зростати з дозою опромінення.

Класичне застосування принципу «потрапляння» зводиться до аналізу залежності (від дози випромінювання з даним значенням ЛПЕ) частоти попадань в дане число ефективних обсягів даного розміру. Виходячи з принципів класичної теорії мішені, кількість попадань має бути прямо пропорційним дозі опромінення. Тому в певному діапазоні доз число уражених мішеней строго пропорційно дозі, або числа влучень, так як уражається лише невелика їх частина із загальної кількості.кількість життєздатних одиниць із збільшенням дози зменшується в експоненційної залежності від дози. Теорія мішені не є універсальною і не пояснює всіх біологічних ефектів, що виникають під дією іонізуючих випромінювань