12. Дозиметричні величини і одиниці вимірювання

Очікувана еквівалентна доза-результат сумації еквівалентних доз опромінення, які людина отримає за певний період її життя. Ця величина є інтегралом по часу від потужності еквівалентної дози.Якщо не вказано інтервал часу, на якому обчислюється інтеграл, то мають на увазі 50 років для дорослих і 70 років для дітей

Очікувана ефективна доза- результат сумації потужності ефективної дози по часу з тими самими часовими інтервалами, що й у випадку очікуваної еквівалентної дози.Ця величина є інтегралом по часу від потужності ефективної дози.Одиницею цих доз є зіверт.1Зв=100 бер.

Для кількісної оцінки опромінення певної популяції людей, усього населення або окремих його груп застосовують спеціальні величини — колективну еквівалентну та колективну ефективну дози.

Сумарна колективна доза для населення становить арифметичну суму колективних доз, які отримали окремі групи, що зазнали опромінення.

13. Величини, що характеризують іонізуючі випромвнювання

Ексопзиційна доза-Визначається як відношення сумарного заряду ΔQ усіх іонів одного знаку у повітрі до маси повітря Δm в зазначеному об’єміОдиниця експозиційної дози Кулон на кілограм 1Кл/кг. Експозиційна доза дає змогу тільки орієнтовно оцінити ступінь пошкоджень об’єктів, бо пошкодження викликаються тільки енергією поглинутою об’єктом, а не тільки загальною дозою опромінення

Поглинута доза-Кількість енергії, поглиненої опромінюваним об’єктом.Визначається як середня енергія ΔE, передана опроміненням речовині в деякому елементарному об’ємі, поділена на масу речовини Δm в цьому об’ємі.Одиниця поглинутої дози визначається в Греях.

Еквівалентна доза-Поглинута доза, в якій враховано поправку на якість випромінювання.

Коефіцієнт зважування на тип випромінювання.Одиницею еквівалентної дози є зіверт (Зв)

Ефективна доза-Це поглинута доза, в якій ураховано поправку на тканину.Коефіцієнт зважування на тканину.Одиницею ефективної дози є зіверт (Зв).Визначає відносний внесок того чи іншого органа або тканини у формування радіобіологічних реакцій усього організму.

14. Методи виявлення та реєстрації іонізуючх випромінювань (іонізаційні детектори випромінювання, сцинтиляційні методи реєстрації випромінювання)

Сцинтиляційний метод реєстрації базується на реєстрації спалахів світла, які виникають у сцинтиляторі (люмінофорі) під дією іонізуючих випромінювань . Для виготовлення люмінофорів використовують багато неорганічних і органічних сполук . Існують також рідкі і газоподібні сцинтилятори, які використовуються для реєстрації альфа-, бета-часток, а також низькоенергетичного фотонного випромінювання за допомогою фотоелектронного помножувача (ФЕП). Там сцинтиляції  перетворюються на електричний струм, величина якого і швидкість лічення пропорційні рівню радіації. ФЕП являє собою вакуумний прилад, який має фотокатод, декілька дінодів, розміщених у скляній трубці під певним кутом один до другого і до аноду.

Іонізаційний метод грунтується на вимірювані іонізації активного об'єму детектора (іонізаційної камери) шляхом виміру електричного струму або газових розрядів, що відбуваються в детекторі під впливом іонізуючого випромінювання. Найпростіша іонізаційна камера являє собою наповнену повітрям колбу з двома електродами, яка живиться від джерела постійного струму. Струм вимірюється чутливим гальванометром. Електродами можуть бути стінки камери та стержень, закріплений на ізоляторі.