Українські слова

Цицерон – Cicero, onis, m, римський письменник, оратор, філософ (106-43 рр. до н.е.)

Афіни – Athenae, arum, f

Тарквій Гордий – Tarquinius Superbus, останній римський цар, який був вигнаний із Риму 509 р.

Тантал – Tantalus, i, m, цар Фригії

Фригія – Phrygia, ae, f

Фокіон – Phocion, onis, m, афінський полководець і політик, ворог Демостена, прихильник Македонії, був страчений 318 р. до н.е.

часто – frequenter

оратор – orator, oris, m

філософ – philosophus, i, m

останній, а, є – ultimus, a, um

цар – rex, regis, m

виганяти – expello, puli, pulsum, ere

консул – consul, ulis, m

обирати – creo, avi, atum, are

багатий, а, е – opulentus, a, um

бенкет – convivium, ii, n

запрошувати – voco, avi, atum, are

військовий табір – castra, orum, n

укріплювати – munio, ivi, itum, ire

рів – fossa, ae, f

вал – vallus, i, m

ворог – hostis, is, m

могти – possum, potui, posse

здобувати – expugno, avi, atum, are

приятель – amicus, i, m

хворий, а, е – aeger, gra, grum

брати участь – intersum, fui, esse (+Dat.)

заняття – studium, ii, n

весь – omnis, e

завжди – perpetuo

бідний, а, е – pauper, eris

багатий, а, е – dives, itis

слабкий, а, е – infirmus, a, um

здоров’я – vаletudo, inis, f

багато – multus, a, um

працювати – laboro, avi, atum, are

Вправи

1. Випишіть із текстів складнопідрядні речення, що вводяться сполучником cum. Визначіть тип складнопідрядних речень і перекладіть.

2. Поясніть вживання кон’юнктива у складнопідрядних реченнях зі сполучником cum.

3. Провідміняйте словосполучення:

is iuvenis ferox (m) – цей відважний юнак;

quae gens nobilis (f) – який славний нарід;

hoc periculum commune (n) – ця спільна небезпека.

4. Провідміняйте відкладні дієслова в усіх часах дійсного та умовного способу:

admiror, atus sum, ari – дивуватися;

potior, titus sum, iri – володіти.

5. Перекладіть і поясніть конструкції:

а) Cum bellum Gallicum confectum esset, Caesar in Italia venit.

б) Bello Gallico confecto Caesar in Italia venit.

в) Amicus meus, cum aegrotus esset, non venit.

г) Amicus meus, cum aegrotus esset, tamen venit.

6. Визначіть корінь у кожній групі слів:

sto, statua, status, distantia, constanter, institutum; habeo, habitus, adhibeo, prohibitivus, habito.

7. Від яких латинських слів походять:

постулат, орнамент, темперамент, дезертир, перфектний, сервітут, аспект, арбітр, студія, спектакль, колекція, інтервал.

Сімнадцяте заняття (lectio septIma decIma)

Pecunia est ancilla, si scis uti,

si nescis, domina

Гроші є слугами, якщо вмієш ними користуватися,

якщо не вмієш, панами будуть

Підрядні умовні речення

Підрядне умовне речення вказує на умову, від якої залежить здійснення дії головного речення. Складнопідрядне речення, що складається з умовного підрядного і головного, називається умовним періодом. Умовне речення називається протасис (попередник, передумова) від грецького слова η πρότασις, εως (передумова, положення, підрядність). Головне речення називається аподозис (наступник) від грецького η απόδοσις, εως (головне, повернення, виклад).

Протасис і аподозис утворюють умовний період. За значенням і за формою умовні періоди діляться на три види:

1. реальний або індикативний;

2. можливий або потенціальний;

3. нереальний або ірреальний.

Протасис	Аподозис
1. Si з індикативом всіх часів	1. Індикатив усіх часів або imperativus
2. Si з coniunctivus praesentis чи perfecti	2. Coniunctivus praesentis чи perfecti
3. Si з coniunctivus imperfecti чи plusquamperfecti	3. Coniunctivus imperfecti чи plusquamperfecti

Умовні речення вводяться сполучниками:

1. si – якщо, якщо б, коли, коли б;

2. nisi, ni, si non (при запереченні) – якщо не, якби не

nisi, ni вживаються тоді, коли заперечення відноситься до умови в цілому.

Si non вживається тоді, коли заперечення відноситься лише до окремого слова в реченні;

3. sin autem – якщо ж;

4. sin minus – а якщо не;

5. dum, dummodo, modo (аби, аби тільки).

Залежно від сполучників розрізняють 3 види умовних речень: