3. Cum concessivum (допустове)

Це тип підрядних допустових речень, який містить твердження, припущення, всупереч якому відбувається дія головного речення. Перекладається словами хоч, незважаючи на те, що. У головному реченні на припущення вказують слова: tamen, attamen, at, certe – однак, але, проте, все таки.

В підрядних допустових реченнях з cum concessivum вживається кон’юнктив відповідно до consecutio temporum.

Послідовність часів кон’юнктива у підрядних допустових реченнях з cum concessivum

Головне речення	Підрядне речення
	одночасна дія	попередня дія	майбутня дія
головні часи: praesens, futurum I, futurum IІ	praesens coniunctivi	perfectum coniunctivi	coniugatio periphrastica activa + sim, sis, sit
історичні часи: imperfectum, perfectum, plusquamperfectum	іmperfectum coniunctivi	рlusquamperfectum coniunctivi	coniugatio periphrastica activa + essem, esses, esset

1. Litterae, cum sint paucae, varie tamen collocatae, innumerabilia verba efficiunt. – Літери, хоч вони є нечисленні, однак, розміщені по-різному, утворюють незліченні слова.

2. Vide, quanta caritas sit patriae: cum homini sit iratus, tamen rei pub-licae causa defendit Antonium. – Дивись, яка велика любов до бать-ківщини: хоч він розгнівався на людину, однак, заради респуб-ліки захищає Антонія.

3. Plato, cum a tyranno Dionysio crudeliter violatus esset, tamen eodem rediit, precibus Dionis adductus. – Платон, хоч був жорстоко обра-жений тираном Діонісієм, однак, спонуканий просьбами Діонісія, повернувся до нього.

4. Cum adversativum (протиставне)

Це тип підрядних часових речень, де дія підрядного протистав-ляється дії головного. Перекладається словами тим часом як, тоді як. У підрядних часових реченнях з cum adversativum вживається кон’-юнктив відповідно до consecutio temporum:

1. Solus homo particeps est rationis, cum cetera animalia sint expertia. – Тільки одна людина володіє розумом, тоді як інші істоти позбавлені його.

2. Nostrorum equitum erat quinque milium numerus, cum hostes non amplius octingentos equites haberent. – Число наших вершників склада-ло п’ять тисяч, тим часом як вороги мали не більше восьмисот верш-ників.

Підрядні речення часу (без сполучника cum)

Підрядні реченя часу виражають:

1. одночасну дію по відношенню до дії головного речення і вводяться сполучниками dum, quoad, donec – під час коли, поки, аж поки;

2. попередню дію по відношенню до дії головного речення і вводяться сполучниками postquam, posteaquam – після того як, cum primum, ut, ut primum, ubi, ubi primum, simulac, simulatque, simul ut – як тільки, коли тільки;

3. майбутню дію по відношенню до дії головного речення і вводяться сполучниками antequam, priusquam – раніше, ніж.

У реченнях зі сполучниками postquam, posteaquam– після того як, cum primum, ut, ut primum, ubi, ubi primum, simulac, simulatque, simul ut – як тільки, коли тільки вживається переважно perfectum або plusquamperfectum indicativі, при повторювальній дії – imperfectum indicativі:

1. Pompeius, ut equitatum suum pulsum vidit, acie excessit. – Помпей, як тільки побачив, що його кіннота розбита, вийшов з поля бою.

2. Ut primum occasio data est, meo pristino more rem publicam defendi. – Як тільки випала нагода, я захистив республіку за своїм старим звичаєм.

3. Postquam in castra nuntius pervenit, plerique dilabuntur. – Після того, коли у військовий табір прибув вісник, більшість розбіглася.

У реченнях зі сполучниками dum, quoad, donec – під час коли, поки, аж поки виступає як індикатив, так і кон’юнктив.

Dum, quoad, donec з індикативом вказують на тривалість і одночасність реальних дій і вживаються в усіх часах індикатива, крім futurum IІ і plusquamperfectum. У головному і в підрядному реченнях стоять одні і ті ж часи індикатива:

1. Dónec erís felíx, multós nuberábis amícos. – Поки буде щасливим, матимеш багато друзів.

2. Aegrotus, dum anima est, spem habet. – Хворий, поки є душа, має надію.

У реченнях зі сполучниками dum, quoad, donec вживається кон’юнктив: praesens coniunctivi – після головних часів і іmperfec-tum coniunctivi – після історичних часів, якщо ці сполучники вказу-ють не тільки на момент тривалості дії, а й на її мету, бажання чи спо-дівання:

1. Scaevola paulum requiescet, dum se calor frangat. – Сцевола дещо відпочине, поки не спаде спека.

2. Thraces nihil se moverunt, donec Romani armati transirent. – Тракій-ці не рухались, поки не прийшли римляни.

У реченнях зі сполучниками antequam, priusquam – раніше, ніж виступає як індикатив, так і кон’юнктив.

Якщо у головному реченні є заперечення, то у підрядному вживається індикатив: perfectum indicativі – для вираження минулої дії, futurum IІ – для вираження майбутньої дії:

1. Epaminondas non prius bellare destitit, quam urbem Lacedaemo-niorum obsidione clausit. – Епамінонд не раніше перестав воювати, ніж замкнув облогою спартанське місто.

2. De Carthagine vereri non ante desinam, quam illam excisam esse cognovero. – Я не раніше перестану боятися Карфагену, ніж дізнаюся, що він зруйнований.

Якщо у головному реченні не має заперечення, то у підрядному реченні зі сполучниками antequam, priusquam вживається як індикатив, так і кон’юнктив.

Індикатив виступає тоді, коли існує часова межа, до якої триває дія головного речення. У підрядному часовому реченні присудок стоїть у perfectum indicativі – для вираження минулої дії, praesens indicativі – для вираження майбутньої дії:

1. Ventidio fui semper amicus, antequam ille rei publicae est factus inimicus. – Я був завжди приятелем для Вентідія раніше, ніж він став ворогом республіки.

2. Qua de re priusquam dicere incipio, perpauca mihi de meo officio verba facienda sunt. – Раніше, ніж почну про це говорити, мені слід сказати дещо про свої обов’язки.

Кон’юнктив виступає тоді, коли існує не тільки межа, до якої триває дія головного речення, а й мета, можливість і бажання дії. Рraesens coniunctivi вживається для вираження майбутньої дії, іmperfectum coniunctivi – минулої:

1. Antequam veniat in Pontum, litteras ad Pompeium mittet. – Раніше, ніж він прибуде в Понт, він пошле листа Помпею.

2. Caesar, priusquam se hostes ex terrore ac fuga reciperent, in fines Suessionum exercitum duxit. – Цезар, раніше, ніж вороги опам’ята-лися від страху і втечі, повів військо в область свессіонів.