Орудний незалежний (самостійний)

Ablativus absolutus

Ablativus absolutus (орудний незалежний або самостійний) – це незалежний виокремлений дієприкметниковий зворот, який виконує у реченні функцію розгорнутої обставини часу, причини, допусту, умови, способу дії.

Він складається з двох частин, узгоджених між собою в орудному відмінку: іменника (субстантивованого прикметника чи займенника), який виконує функцію логічного підмета звороту, та дієприкметника, що є логічним присудком звороту. Зворот називається незалежним (absolutus) тому, що іменник, з яким узгоджується дієприкметник, не залежить від жодного члена речення. У звороті вживаються два види дієприкметників: participium praesentis activi (дієприкметник теперішнього часу активного стану) для вираження одночасної дії з дією дієслова-присудка та participium perfecti passivi (дієприкметник минулого часу доконаного виду пасивного стану) – для попередньої дії.

1. Рarticipium praesentis activi:

Romulo regnante bellum cum Sabinis fuit. – Коли царював Ромул, була війна із сабінянами (За царювання Ромула була війна із сабінянами).

2. Рarticipium perfecti passivi:

Imperator hostibus victis in castra properavit. – Коли вороги були переможені, полководець поспішив до військового табору (Після перемоги над ворогами полководець поспішив до військового табору. – Перемігши ворогів, полководець поспішив до військового табору).

Зворот аblativus absolutus може вживатися без дієприкметника. В такому випадку до його складу входять:

1. два іменники: Cicerone consule, coniuratio Сatilinae reperta est. – За консульства Цицерона була розкрита змова Катіліни;

2. іменник та прикметник: Caesare vivo Romani multas victorias paraverunt. – За життя Цезаря римляни здобули багато перемог;

3. займенник та іменник (прикметник): Te auctore hoc feci-mus. – Ми зробили це під твоїм керівництвом;

4. тільки іменник або субстантивований дієприкметник: Auspicato tribuni creati sunt. – Після ворожби з лету птахів вибрали трибунів.

Перше слово виконує роль логічного підмета, друге – виступає іменною частиною логічного присудка звороту. Дієслівна частина складеного присудка відсутня, оскільки, дієслово “sum, fui, esse” не утворює дієприкметників, що входять до складу звороту.

Ablativus absolutus перекладається:

1. підрядними обставинними реченнями (часу, причини, допус-ту, умови, способу дії);

2. віддієслівним іменником із прийменником;

3. дієприслівниковим зворотом, коли до складу звороту входить рarticipium perfecti passivi та граматичний підмет в основній частині речення і логічний підмет у звороті один і той.

1. Bello Helvetiorum confecto, totius Galliae legati ad Caesarem con-venerunt. – Після того, коли війна з гельветами закінчилась, посли всієї Ґаллії зійшлися до Цезаря (перекладається підрядним реченням часу);

2. Galli, nec portis urbis clausis, nec stationibus pro muris et portis dispositis, in urbem intraverunt. – Так як ворота міста не були зачинені і не були розміщені вартові перед стінами і воротами, ґалли увійшли в місто (перекладається підрядним реченням причини) ;

3. Omnibus rebus amissis, vir sapiens non desperavit. – Хоч все майно було втрачене, розумна людина не зневірилась (перекладається підрядним допустовим реченням);

4. Te adiuvante opus celeriter finiam. – Якщо ти допомагатимеш, я швидко закінчу роботу (перекладається підрядним умовним речен-ням).