Дієприкметник майбутнього часу активного стану

(Participium futuri activi)

Описова дієвідміна активного стану

(Coniugatio periphrastica activa)

Participium futuri activi утворюється додаванням до основи супіна суфікса –ur і родових закінчень І-ІІ відміни –us (m), -a (f), -um (n):

I laudat-ur-us, a, um – той, та, те, що має намір хвалити

II doct-ur- us, a, um – той, та, те, що має намір навчати

III lect-ur- us, a, um – той, та, те, що має намір читати

IV audit-ur- us, a, um – той, та, те, що має намір слухати

Participium futuri activi відмінюється за І-ІІ відмінами. З дієсло-вом sum, fui, esse – „бути” в усіх часах і способах утворює описову дієвідміну активного стану (сoniugatio periphrastica activa), яка ви-ражає намір, готовність що-небудь здійснити.

Praesens: laudaturus, a, um sum – я маю намір хвалити

Imperfectum: laudaturus, a, um eram – я мав намір хвалити

Perfectum: laudaturus, a, um fui – я мав намір хвалити

Plusquamperfectum: laudaturus, a, um fueram – я мав намір хвалити

Futurum I: laudaturus, a, um ero – я буду мати намір хвалити

Futurum II: laudaturus, a, um fuero – я буду мати намір хвалити

1. Qui iniuriam facturus est, iam facit. – Той, хто має намір здійснювати несправедливість, вже її робить.

2. Irascimur saepe non illis, qui laeserunt, sed iis, qui laesuri sunt. – Ми часто гніваємось не на тих, які пошкодили, а на тих, які мають намір шкодити.

Тексти

1. Перекладіть українською мовою і зробіть граматичний аналіз:

I. De Archimedis morte

Marcellus, Romanorum consul, ad Syracusas, urbem Siciliae nobilissimam, oppugnandas missus est. Marcellus urbem cito occupaturus erat, sed obsidio diuturna fuit. Ea tempestate Syracusis Archimedes fuit. Mathematicus egregius opera Romanorum multis machinis urbis defendendae causa inventis disturbavit. Syracusae a Marcello captae erant. Consul Romanus prudentia Archimedis delectatus capiti illius pepercit. Archimedes discendi causa in pulvere quasdam formas describebat. Archimedes de periculo patriae nescivit. Miles quidam in domum Archimedis praedandi causa irruperat. Cupiditas luxuriae investigandae in militem invaserat. Archimedes militi respondit: “Noli turbare circulos meos!”. Itaque a milite obtruncatus est.

II. De bello cum Belgis gesto

Anno quinquagesimo septimo ante aeram nostram Caesari bellum cum Belgis gerendum erat. Belgae fortissimi omnium hostium fuerunt. Belgae subito omnibus copiis ex silvis procurrerunt impetumque in equites Romanos fecerunt. Caesari omnia uno tempore erant agenda: vexillum proponendum, ab opere revocandi milites, qui paulo longius aggeris petendi causa processerant, arcessendi, acies instruenda, milites monendi, signum tuba dandum.

Milites Romani propter propinquitatem et celeritatem hostium non iam Caesaris imperium exspectant, sed per se – incredibile dictum est – omnia administrabant.

Caesar ad milites monendos decurrit et ad legionem decimam devenit. Militibus signum proelii committendi dedit. Animus militum ad pugnandum paratus erat. Tempus ad galeas induendas defuit. Diu proelium anceps erat. Postremo Caesar ipse in primam aciem processit. Cuius adventu hostium impetus tardatus est. Hostes legatos ad Caesarem pacem petitum miserunt.

ІІІ. De Marco Antonio

M. Antonius, quasi imperator copias suas collocans, omnia verba ponebat in maxime opportunis suae orationis partibus. Gestibus non verborum exprimendorum, sed sententiarum illuminandarum causa utebatur. Etsi vox eius subrauca natura, etiam hoc vitium in bonum ille convertebat. Habebat enim flebile quiddam optumque et ad fidem faciendam et ad misericordiam movendam.

Oratori animorum flectendorum cupido necesse est, ut Demosthenes ait, in dicendo plurimi aestimare.

Antonius aut sedandis animis aut excitandis incredibilem vim habebat. In interpretando, in definiendo, in explicanda aequitate nemo erat melior, quam Antonius.