Римські міри і грошові одиниці

Міри

а) міри довжини:

pes (римський фут, стопа)  29,57 см

cubitus (лікоть) = 44,4 см

passus (подвійний крок) = 5 стопам 147,85 см

mille passus (римська миля) = 1478,5 м.

Основною одиницею довжини була стопа (римський фут).

б) міри поверхні:

pes quadratus (квадратний фут) = 0,087 м²

scrupulum (скрупул) = 8,75 м²

actus (акт) = 1259,44 м²

iugerum (югер) = 2519 м²

Найменшою одиницею виміру площі був квадратний фут. Часто вживаною одиницею виміру площі був скрупул, що дорівнював 100 квадратним футам; акт = 144 скрупулам, а юґер = 2 актам.

в) міри об’єму:

congius (конґій) = 3,275 л

sextarius (секстарій) = 0,547 л

quartarius (квартарій) = 0,137 л

urna (урна) = 13,13 л

modius (модій) = 8,754 л

Одиницею об’єму був конґій. Його шоста частина називалась секстарій, а четверта – квартарій, 24 секстарії становили урну, що використовувалися для виміру рідин. 16 секстаріїв дорівнювали одному модієві, який використовувався для сипучих речовин.

Ваги

scrupulum (скрупул) = 1,137 г

drachma (драхма) = 3,411 г

uncia (унція) = 27,3 г

libra (фунт) = 327,45 г.

Часто вживаною одиницею ваги був фунт, який ділився на 12 унцій.

Найменшою ваговою одиницею був скрупул.

Libra (лібра), pondus (римський фунт), as (ас) дорівнювали  327,45 г. Половина цієї ваги називалась semis. Кратні унції мали назву sextans, antis, m = 1/6 аса або 2 унції;

triens, entis, m = 1/3 аса або 4 унції

quadrans, antis, m = 1/4 аса або 3 унції.

Монети

а) мідні монети:

аs (ас), фунт міді = 327,45 г

1/6 фунта = 54,575 г

1/12 фунта = 27,287 г

1/24 фунта = 13,643 г;

б) срібні монети:

denarius (денарій), спочатку = 10 асам, пізніше = 16 асам = 218,28 г (1 ас = 13,643 г)

quinarius (квінарій, південарія), спочатку = 5 асам, пізніше = 8 асам

sestertius (сестерцій, чверть денарія), спочатку = 2,5 аса, а пізніше = 4 асам;

в) золоті монети:

aurеus (золотий) = 25 денаріям = 100 сестерціям = 5457 г.

Пізніше замість aurеus була введена в обіг золота монета (солід), яка дорівнювала 25 денаріям.

Важко порівняти вартість античних монет з монетами іншої епохи. У Ціцерона зустрічаємо, що модій пшениці ( 6,6 кг) коштував 4 сестерції (218,28 г срібла).

Тексти

1. Перекладіть українською мовою і зробіть граматичний аналіз:

І. De Romae descriptione

In antiqua descriptione urbis Romae, orbis terrarum capitis, omnia aedificia enumerantur. Romae erant octo pontes, duodecim fora, octo campi, triginta septem portae, inter quas clarissima Porta Appia, quadringenti viginti tres vici, mille nongentae domus, multae insulae, duo macella in Coelio et Esquilino sita, ducenta horrea, decem thermae, viginti aquaeductus, octoginta balnea, mille putei, duo Capitolia, alterum in monte Capitolio, alterum in colle Quirinali, quadraginta templa, duo amphitheatra, tria theatra, duo circi, quinque naumachiae, triginta arcus e marmore.

ІІ. Calendarium Romanorum

Apud Romanos initio Martius primus anni mensis erat, Aprilis alter, Maius tertius, Iunius quartus. Quintili, quinto mensi, postea, quod G.Iulius Caesar hoc mense natus erat, nomen erat Iulius, Sextilis, sextus, ex imperatore Augusto Augustus nominabatur. Menses proximi olim, ut nomina ipsa docent, erant menses septimus, octavus, nonus, decimus. Primo mensis diei nomen erat Kalendae, septimo diei mensium Martii, Maii, Iulii, Octobris nomen Nonae, quinto decimo diei eorundem mensium nomen Idus. Ceterorum mensium Nonae erant quinto mensis die, Idus tertio decimo. Anno ante aeram nostram quadragesimo sexto temporibus G.Iulii Caesaris annus trecentos sexaginta quinque dies habebat, quarto autem cuique anno dies trecentesimus sexagesimus sextus adiciebatur. Hoc ordine annorum Romani atque gentes Christianae utebantur usque ad aetatem Papae Gregorii tertii decimi. Qui anno millesimo quingentesimo octogesimo altero ordinem annorum confusum corrigebat.

ІІІ. De diebus

Annus est longa series dierum. Causa diei et noctis motus terrae est. In regionibus nostris aestate sunt dies longi, noctes breves; hieme dies breves, noctes longae. Meridie tempus in omnibus terrae partibus diversum est.

Nomina dierum apud Romanos erant: dies Solis, dies Lunae, dies Martis, dies Mercurii, dies Iovis, dies Veneris, dies Saturni.Primum diem mensis Romani Kalendas appellabant. In serie dierum dies festi sunt. Populi antiqui Diem natalem Solis invicti celebrabant. Diebus festis homines pompis intersunt. Aspectus pompae mirabilis est.