1. Обсягами - кількістю записів, символів , байтів.

2. Стабільністю інформаційного масиву, яка у кількісному відношенні характеризується коефіцієнтом стабільності.

3. Ступені активності (використання даних). Кількісне вираження активності даних описується коефіцієнтом активності. Це число даних Які приймають участь у процесі обробки як початкові для отримання результатної інформації до загальної кількості даних.

Всі масиви по стадіях їх створення можна поділити на первинні, основні, робочі та результатні.

Первинні (вхідні) - це проміжна ланка між вхідними документами та основними масивами. Вони містять образи вхідних документів тому склад і розташування інформації у цих масивах частіше за все аналогічне складу і розташуванню реквізитів у цих документах.

Первинні масиви вміщують зібрану та зареєстровану інформацію. Такі масиви можна поділити на оперативні (умовно-змінні) та нормативно-довідкові (умовно-постійні). Розрізняють їх по стабільності інформації, яка в них зберігається. У масивах нормативно-довідкової інформації (НДІ) інформація, що зберігається, змінюється рідко і у невеликій кількості. У оперативних масивах інформація змінюється практично повністю по закінченні чергового планового або облікового періоду, або змінюється по мірі виконання нових господарських операцій. Наприклад, НДІ - норми часу на виробництво деталей, оперативна інформація - табель відпрацьованого часу.

Основні масиви створюються на підставі вхідних, постійно зберігаються та містять основні дані про об’єкт управління у процесах виробництва. (наприклад масиви основних засобів, матеріальних та трудових ресурсів)

Кожен основний масив може формуватися на підставі декількох вхідних масивів, які отримані з різних первинних документів.

Робочі масиви створюються підчас роботи програм, включають обмежене коло реквізитів одного або декількох масивів. Робочі масиви створюються підчас роботи програми у якій вони використовуються, після роботи програми вони знищуються.

Результатні масиви Створюються на підставі основних або робочих. Вони містять інформацію для друку. Результатні масиви створюються автоматично в процесі обробки інформації на ЕОМ

Якщо одна й таж інформація використовується на різних ПК у мережі зберігання інформації може бути з використанням наступних підходів: централізованого, розподіленого, з копіюванням, з дублюванням.

Тема 4. Основні принципи побудови технологічного процесу оброблення інформації

Технологічний процес обробки інформації - це сукупність взаємопов'язаних технологічних операцій, які виконуються над інформацією та її носіями у певній послідовності.

Технологiчнi операції у технологічному процесі можуть поєднуватись порiзному. Варіант поєднання обумовлює тип техпроцесу:

• операцiйний;

• предметний;

• змiшаний.

У операцiйному технологічному процесi за окремими працівниками закрiплюються одна або декiлька спорiднених операцiй (частiше одна) по обробцi будь-яких видiв iнформацiї.

Наприклад, за працівником закрiплюється операцiя переносу iнформацiї на "вінчестер" ПЕОМ та операція контролю такого переносу. Цей працівник буде вводити в ПЕОМ iнформацiю iз всiх документiв, якi використовуються.

Наприклад, він буде працювати із прибутковими та видатковими касовими та складськими ордерами, нарядами на відрядну роботу, табелями обліку відпрацьованого часу, тощо.

У предметному технологічному процесi за окремими працівниками закрiплюється одна або декiлька (частiше декiлька) операцiй по обробцi iнформацiї одного виду, або з одного документу.

Наприклад, за працівником закрiплюються операцiї по вводу в ПЕОМ, контролю вводу, обробцi та видачi результату по облiку видачi матерiалiв зi складу.

Такий тип технологічного процесу притаманний АРМ.

При змiшаному типi побудови технологічного процесу процесу частина операцiй виконується по операційному типу, а частина – по предметному.

Наприклад, на АРМ бухгалтера введення інформації про рух матеріалів на складі виконує один працівник, про нарахування заробітної плати - другий, а обробку інформації i видачу результатів по всіх ділянках бухгалтерського обліку - третій.

Кожен з цих типів організації технологічного процесу має свої недоліки i свої переваги.

Операційний тип дозволяє підвищити продуктивність праці; предметний тип дозволяє підвищити достовірність даних.

Змішаний технологічний процес має недоліки i переваги обох типів.

Вибір типу ТП залежить:

• від обсягів інформації, яка переробляється;

• квалiфiкацiї працівників;

• організаційної структури;

• наявних інформаційних ресурсів.

Операції у технологічному процесі можуть виконуватись:

а) послідовно

б) паралельно.

При послідовному виконання операцій наступна не почнеться поки не закінчиться попередня.

При паралельному виконання операцій декілька з них можуть виконуватись одночасно.

Наприклад, не можна перевіряти як була введена інформація у ЕОМ доти, доки ця інформація набирається на клавіатурі ЕОМ. Але можна набирати на клавіатурі інформацію і приймати машинні носії та копіювати з них на ЕОМ інформацію.

Одну операцію одночасно можуть виконувати декілька операторів, якщо це дозволяють технічні пристрої.

Типовий технологічний процес має три етапи: