
- •1. Підприємство: поняття, цілі, напрямки діяльності
- •2. Правові основи функціонування підприємств
- •3. Класифікаційна структура підприємства
- •4. Поняття і типи ринків. Взаємозв’язки у ринковій економіці
- •5. Принципи поведінки суб’єктів господарювання на ринку
- •6. Сутність і функції управління підприємством
- •7. Методи управління діяльністю підприємства
- •8. Організаційна структура управління підприємством
- •9. Персонал: поняття, класифікація та структура
- •10. Показники оцінки персоналу
- •11. Методи обчислення персоналу підприємства
- •12. Сучасна кадрова політика підприємств
- •13. Зарубіжний досвід формування та ефективного використання трудового потенціалу фірми
- •14. Економічна сутність і види капіталу
- •15. Виробничі фонди підприємства
- •16. Поняття основних фондів
- •17. Оцінка основних фондів підприємства
- •18. Амортизація основних фондів. Методика розрахунку амортвідрахувань
- •19. Розширене відтворення основних фондів
- •20. Шляхи підвищення ефективності використання основних фондів
- •21. Склад і структура оборотних фондів
- •22. Нормування витрат
- •23. Ефективність використання оборотних фондів
- •24. Джерела формування оборотних коштів
- •25. Ефективність використання оборотних коштів
- •26. Поняття продуктивності праці, методи її розрахунку
- •27. Організація заробітної плати в Україні, система оплати праці
- •28. Поняття калькулювання собівартості продукції
- •29. Методи розрахунку собівартості продукції
- •30. Прогнозування собівартості на етапах рохробки та освоєння нових виробів
- •31. Шляхи зниження собівартості продукції.
- •32. Сутність податкової системи, її функції, принципи та недоліки
- •33. Класифікація податків
- •34. Поняття і види прибутку підприємств
- •35. Вплив факторів на прибуток підприємств
- •36. Поняття, структура та склад інвестицій у підприємство
- •37. Визначення обсягу формування інвестицій
- •38. Формування і регулювання фінансових інвестицій
- •39. Принципи залучення іноземних інвестицій для фінансування підприємницької діяльності
- •40. Оцінка ефективності виробничих і фінансових інвестицій
- •41. Способи підвищення використання фінансових інвестицій
- •42. Цикл, фази та етапи обґрунтування інвестиційного проекту
- •43. Фінансовий план та оцінка ефективності інвестиційного проекту
- •44. Поняття та класифікація інновацій у підпримництві
- •45. Вплив інновацій на виробничий процес підприємства
- •46. Характеристика та складові розвитку техніко-технологічної бази підприємства
- •47. Організаційно-економічне управління технічним розвитком підприємства
- •48. Лізинг: поняття, класифікаційні ознаки та його вплив на діяльність підприємств
- •49. Ціна на продукцію: поняття та види
- •50. Методи ціноутворення
- •51. Створення та діяльність малих підприємств. Сильні та слабкі сторони малого бізнесу
- •52. Фіксальна ефективність оподаткування малого бізнесу
- •53. Бізнес-план як основа діяльності підприємств
- •54. Поняття, види та чинники формування виробничої потужності підприємств
- •55. Принципи розрахунку виробничої потужності підприємства
- •56. Структура виробничого процесу
- •57. Принципи організації виробничого процесу
- •58. Виробничий цикл та його структура
- •59. Науково-технічний прогрес, його загальні та пріоритетні напрями
- •60. Конкурентоспроможність послуг та шляхи підвищення якості продукції
- •61. Поняття і види рентабельності підприємств
- •62. Реструктуризація підприємств та організацій
- •63. Санація підприємств та організацій
- •64. Поняття банкрутства. Стадії й ознаки банкрутства
9. Персонал: поняття, класифікація та структура
Персонал підприємства — це сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та мають досвід практичної діяльності.
Окрім постійних працівників, у діяльності підприємства можуть брати участь інші працездатні особи на підставі тимчасового трудового договору (контракту).
Згідно з характером функцій, що виконуються, персонал підприємства поділяється здебільшого на чотири категорії: керівники, спеціалісти, службовці, робітники.
Керівники — це працівники, що займають посади керівників підприємств та їхніх структурних підрозділів.
Спеціалістами вважаються працівники, що виконують спеціальні інженерно-технічні, економічні та інші роботи: інженери, економісти, бухгалтери, нормувальники, адміністратори, юрисконсульти, соціологи тощо.
До службовців належать працівники, що здійснюють підготовку та оформлення документації, облік та контроль тощо.
Робітники — це персонал, безпосередньо зайнятий у процесі створення матеріальних цінностей, а також зайнятий ремонтом, переміщенням вантажів, перевезенням пасажирів, наданням матеріальних послуг та ін.
В аналітичних цілях усіх робітників можна поділити на основних — тих, що безпосередньо беруть участь у процесі створення продукції, та допоміжних — тих, які виконують функції обслуговування основного виробництва.
Важливим напрямом класифікації персоналу підприємства є його розподіл за професіями та спеціальностями.
Професія — це вид трудової діяльності, здійснювання якої потребує відповідного комплексу спеціальних знань та практичних навичок.
Спеціальність — це більш-менш вузький різновид трудової діяльності в межах професії.
Кваліфікація — це сукупність спеціальних знань та практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій відповідної складності.
Рівень кваліфікації керівників, спеціалістів та службовців характеризується рівнем освіти, досвідом роботи на тій чи тій посаді; вирізняють спеціалістів найвищої кваліфікації, спеціалістів вищої кваліфікації, спеціалістів середньої кваліфікації, спеціалістів-практиків.
За рівнем кваліфікації робітників поділяють на чотири групи: висококваліфіковані, кваліфіковані, малокваліфіковані й некваліфіковані.
Управління трудовими ресурсами, забезпечення їхнього ефективного використання потребує обов’язкового формування системи оцінки трудового потенціалу підприємства.
Розрізняють явочну, облікову та середньооблікову чисельність працівників підприємства.
Явочна чисельність включає всіх працівників, що з’явилися на роботу.
Облікова чисельність включає всіх постійних, тимчасових і сезонних працівників, котрих прийнято на роботу терміном на один і більше днів, незалежно від того, перебувають вони на роботі, знаходяться у відпустках, відрядженнях, на лікарняному листку тощо.
Середньооблікова чисельність працівників за певний період визначається як сума середньомісячної чисельності, поділена на кількість місяців у розрахунковому періоді.
Різниця між обліковою та явочною чисельністю характеризує резерв (в основному, робітників), що має використовуватись для заміни тих, хто не виходить на роботу з поважних причин.