- •1. Підприємство: поняття, цілі, напрямки діяльності
- •2. Правові основи функціонування підприємств
- •3. Класифікаційна структура підприємства
- •4. Поняття і типи ринків. Взаємозв’язки у ринковій економіці
- •5. Принципи поведінки суб’єктів господарювання на ринку
- •6. Сутність і функції управління підприємством
- •7. Методи управління діяльністю підприємства
- •8. Організаційна структура управління підприємством
- •9. Персонал: поняття, класифікація та структура
- •10. Показники оцінки персоналу
- •11. Методи обчислення персоналу підприємства
- •12. Сучасна кадрова політика підприємств
- •13. Зарубіжний досвід формування та ефективного використання трудового потенціалу фірми
- •14. Економічна сутність і види капіталу
- •15. Виробничі фонди підприємства
- •16. Поняття основних фондів
- •17. Оцінка основних фондів підприємства
- •18. Амортизація основних фондів. Методика розрахунку амортвідрахувань
- •19. Розширене відтворення основних фондів
- •20. Шляхи підвищення ефективності використання основних фондів
- •21. Склад і структура оборотних фондів
- •22. Нормування витрат
- •23. Ефективність використання оборотних фондів
- •24. Джерела формування оборотних коштів
- •25. Ефективність використання оборотних коштів
- •26. Поняття продуктивності праці, методи її розрахунку
- •27. Організація заробітної плати в Україні, система оплати праці
- •28. Поняття калькулювання собівартості продукції
- •29. Методи розрахунку собівартості продукції
- •30. Прогнозування собівартості на етапах рохробки та освоєння нових виробів
- •31. Шляхи зниження собівартості продукції.
- •32. Сутність податкової системи, її функції, принципи та недоліки
- •33. Класифікація податків
- •34. Поняття і види прибутку підприємств
- •35. Вплив факторів на прибуток підприємств
- •36. Поняття, структура та склад інвестицій у підприємство
- •37. Визначення обсягу формування інвестицій
- •38. Формування і регулювання фінансових інвестицій
- •39. Принципи залучення іноземних інвестицій для фінансування підприємницької діяльності
- •40. Оцінка ефективності виробничих і фінансових інвестицій
- •41. Способи підвищення використання фінансових інвестицій
- •42. Цикл, фази та етапи обґрунтування інвестиційного проекту
- •43. Фінансовий план та оцінка ефективності інвестиційного проекту
- •44. Поняття та класифікація інновацій у підпримництві
- •45. Вплив інновацій на виробничий процес підприємства
- •46. Характеристика та складові розвитку техніко-технологічної бази підприємства
- •47. Організаційно-економічне управління технічним розвитком підприємства
- •48. Лізинг: поняття, класифікаційні ознаки та його вплив на діяльність підприємств
- •49. Ціна на продукцію: поняття та види
- •50. Методи ціноутворення
- •51. Створення та діяльність малих підприємств. Сильні та слабкі сторони малого бізнесу
- •52. Фіксальна ефективність оподаткування малого бізнесу
- •53. Бізнес-план як основа діяльності підприємств
- •54. Поняття, види та чинники формування виробничої потужності підприємств
- •55. Принципи розрахунку виробничої потужності підприємства
- •56. Структура виробничого процесу
- •57. Принципи організації виробничого процесу
- •58. Виробничий цикл та його структура
- •59. Науково-технічний прогрес, його загальні та пріоритетні напрями
- •60. Конкурентоспроможність послуг та шляхи підвищення якості продукції
- •61. Поняття і види рентабельності підприємств
- •62. Реструктуризація підприємств та організацій
- •63. Санація підприємств та організацій
- •64. Поняття банкрутства. Стадії й ознаки банкрутства
24. Джерела формування оборотних коштів
Оборотні кошти — це сукупність грошових коштів підприємства, необхідних для формування й забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів та фондів обігу.
Формування й регулювання окремих елементів оборотних коштів має свої особливості. З огляду на це виокремлюють оборотні кошти у сферах виробництва та обігу, а також розподіляють їх на нормовані й ненормовані. Нормування. Необхідний розмір грошових коштів, що вкладаються в мінімальні запаси товарно-матеріальних цінностей для забезпечення безперервного процесу виробництва продукції, найліпше визначати їхнім нормуванням (розрахунком нормативів).
Відомі три методи розрахунку нормативів оборотних коштів: аналітичний, коефіцієнтний і прямого рахунку.
Аналітичний (дослідно-статистичний) метод передбачає ретельний аналіз наявних товарно-матеріальних цінностей з наступним коригуванням фактичних запасів та вилученням з них надлишкових.
Коефіцієнтний метод полягає в уточненні чинних на початок розрахункового періоду нормативів власних оборотних коштів згідно зі змінами в цьому періоді показників виробництва, що впливають на величину цих коштів.
Метод прямого рахунку — це науково обґрунтований розрахунок нормативів за кожним нормованим елементом оборотних коштів (виробничим запасам, незавершеному виробництву, витратам майбутніх періодів, залишкам готової продукції).
У практиці господарювання він є основним, інші методи розрахунків використовуються здебільшого як допоміжні.
Норматив оборотних коштів у виробничих запасах, що їх відносять до оборотних фондів, визначається помноженням середньодобового споживання матеріалів у вартісному виразі на норму їхнього запасу в днях.
Загальними принципами нормування оборотних коштів у малоцінних і швидкозношуваних предметах є такі:
нарізне визначення норм для матеріальних цінностей, що зберігаються на складі підприємства й тих, що використовуються у виробництві;
грошова оцінка складських запасів за повною заготівельною їхньою вартістю, а предметів, що використовуються, — у розмірі 50% первісної їхньої вартості;
відмова від нормування у днях споживання предметів, які експлуатуються, і розрахунок норм для окремих їхніх груп на підставі коефіцієнтів, що характеризують залежність розміру запасу від чисельності персоналу, кількості робочих місць, вартості окремих видів устаткування тощо.
Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві. Величина цього нормативу залежить від обсягу продукції, що виробляється, собівартості окремих її видів і характеру розподілу витрат протягом днів виробничого циклу.
25. Ефективність використання оборотних коштів
Оборотні кошти різногалузевих підприємств країни становлять значну частину їхніх матеріально-грошових активів. Тому раціональне та економне використання оборотних коштів суб’єктів господарювання має неабияке економічне значення. Для оцінки ефективності використання оборотних коштів виробничих підприємств застосовують певні показники, а для підвищення ефективності — відповідні конкретні заходи.
Ефективність використання оборотних коштів характеризується швидкістю їхнього обертання, оборотністю. Прискорення оборотності цих коштів зумовлює: по-перше, збільшення обсягу продукції на кожну грошову одиницю поточних витрат підприємства; по-друге, вивільнення частини коштів і, завдяки цьому, створення додаткових резервів для розширення виробництва.
Коефіцієнт оборотності (кількість оборотів) розраховується діленням вартості реалізованої продукції за діючими оптовими цінами за певний період на середній залишок оборотних коштів за той самий період.
Показник, що є оберненим стосовно коефіцієнта оборотності, заведено називати коефіцієнтом завантаження. Він показує, скільки оборотних коштів (у частках одиниці) припадає на кожну грошову одиницю реалізованої продукції. Тривалість одного обороту в днях (або швидкість обороту) оборотних коштів визначається як співвідношення кількості днів у розрахунковому періоді (для кварталу — 90 днів, року — 360 днів) і коефіцієнта оборотності за той самий період.
Для характеристики економічної ефективності використання оборотних коштів може застосовуватися показник їхньої рентабельності, обчислюваний як відношення прибутку підприємства до суми його оборотних коштів.
Унаслідок прискорення оборотності фінансових (грошових) коштів зменшується потреба в них, відбувається процес вивільнення цих коштів з обороту. Розрізняють абсолютне (зменшення потрібної суми коштів) та відносне (реалізація більшої кількості продукції за фіксованої суми коштів завдяки поліпшенню їхнього використання) вивільнення грошових коштів з обороту.
З-поміж заходів для підвищення ефективності використання оборотних коштів чільне місце належить оптимізації виробничих запасів. Саме з оптимізацією пов’язані найбільші резерви скорочення запасів на підприємствах, особливо з матеріаломістким виробництвом.