
- •1. Підприємство: поняття, цілі, напрямки діяльності
- •2. Правові основи функціонування підприємств
- •3. Класифікаційна структура підприємства
- •4. Поняття і типи ринків. Взаємозв’язки у ринковій економіці
- •5. Принципи поведінки суб’єктів господарювання на ринку
- •6. Сутність і функції управління підприємством
- •7. Методи управління діяльністю підприємства
- •8. Організаційна структура управління підприємством
- •9. Персонал: поняття, класифікація та структура
- •10. Показники оцінки персоналу
- •11. Методи обчислення персоналу підприємства
- •12. Сучасна кадрова політика підприємств
- •13. Зарубіжний досвід формування та ефективного використання трудового потенціалу фірми
- •14. Економічна сутність і види капіталу
- •15. Виробничі фонди підприємства
- •16. Поняття основних фондів
- •17. Оцінка основних фондів підприємства
- •18. Амортизація основних фондів. Методика розрахунку амортвідрахувань
- •19. Розширене відтворення основних фондів
- •20. Шляхи підвищення ефективності використання основних фондів
- •21. Склад і структура оборотних фондів
- •22. Нормування витрат
- •23. Ефективність використання оборотних фондів
- •24. Джерела формування оборотних коштів
- •25. Ефективність використання оборотних коштів
- •26. Поняття продуктивності праці, методи її розрахунку
- •27. Організація заробітної плати в Україні, система оплати праці
- •28. Поняття калькулювання собівартості продукції
- •29. Методи розрахунку собівартості продукції
- •30. Прогнозування собівартості на етапах рохробки та освоєння нових виробів
- •31. Шляхи зниження собівартості продукції.
- •32. Сутність податкової системи, її функції, принципи та недоліки
- •33. Класифікація податків
- •34. Поняття і види прибутку підприємств
- •35. Вплив факторів на прибуток підприємств
- •36. Поняття, структура та склад інвестицій у підприємство
- •37. Визначення обсягу формування інвестицій
- •38. Формування і регулювання фінансових інвестицій
- •39. Принципи залучення іноземних інвестицій для фінансування підприємницької діяльності
- •40. Оцінка ефективності виробничих і фінансових інвестицій
- •41. Способи підвищення використання фінансових інвестицій
- •42. Цикл, фази та етапи обґрунтування інвестиційного проекту
- •43. Фінансовий план та оцінка ефективності інвестиційного проекту
- •44. Поняття та класифікація інновацій у підпримництві
- •45. Вплив інновацій на виробничий процес підприємства
- •46. Характеристика та складові розвитку техніко-технологічної бази підприємства
- •47. Організаційно-економічне управління технічним розвитком підприємства
- •48. Лізинг: поняття, класифікаційні ознаки та його вплив на діяльність підприємств
- •49. Ціна на продукцію: поняття та види
- •50. Методи ціноутворення
- •51. Створення та діяльність малих підприємств. Сильні та слабкі сторони малого бізнесу
- •52. Фіксальна ефективність оподаткування малого бізнесу
- •53. Бізнес-план як основа діяльності підприємств
- •54. Поняття, види та чинники формування виробничої потужності підприємств
- •55. Принципи розрахунку виробничої потужності підприємства
- •56. Структура виробничого процесу
- •57. Принципи організації виробничого процесу
- •58. Виробничий цикл та його структура
- •59. Науково-технічний прогрес, його загальні та пріоритетні напрями
- •60. Конкурентоспроможність послуг та шляхи підвищення якості продукції
- •61. Поняття і види рентабельності підприємств
- •62. Реструктуризація підприємств та організацій
- •63. Санація підприємств та організацій
- •64. Поняття банкрутства. Стадії й ознаки банкрутства
20. Шляхи підвищення ефективності використання основних фондів
Показники, що характеризують рівень ефективності використання основних фондів, об’єднуються в окремі групи за ознаками узагальнення й охоплення елементів засобів праці:
коефіцієнт змінності роботи устаткування — відношення загальної кількості відпрацьованих машинозмін за добу до кількості одиниць встановленого устаткування;
напруженість використання устаткування (виробничих площ) — випуск продукції в розрахунку на одиницю устаткування (загальної або виробничої площі);
коефіцієнт інтенсивного навантаження устаткування — відношення кількості виготовлених виробів за одиницю часу до технічної (паспортної) продуктивності відповідного устаткування.
За сучасних умов слід запровадити і реалізувати такі головні напрямки інтенсифікації відтворення основних фондів:
усебічне прискорення розвитку машинобудівного комплексу України, радикальна перебудова його структури з метою максимально можливого задоволення народногосподарського попиту на достатньо широку номенклатуру різних видів машин та устаткування, забезпечення виготовлення нових поколінь техніки і закінчених систем машин, розробка та організація виробництва тих знарядь праці, які раніше взагалі не виготовлялись або імпортувались з інших країн;
зосередження зусиль різних галузей науки на пріоритетних напрямках науково-технічного прогресу, форсованому розвитку передовсім наукомістких виробництв, істотному підвищенні техніко-організаційного рівня та соціально-економічної ефективності виробництва на підприємствах різних галузей народного господарства;
докорінне поліпшення всієї організації робіт та економічного її обґрунтування на всіх стадіях відтворювального процесу (проектування — виробництво — розподіл — запровадження — експлуатація нової техніки);
дотримання кожним підприємством власної стратегії технічного, організаційного та економічного розвитку; переорієнтація інвестиційної політики на максимальне технічне переозброєння й реконструкцію діючих виробничих об’єктів; різке збільшення масштабів вилучення з виробництва технічно застарілих і економічно малоефективних машин та устаткування, перехід від практики одиничної заміни спрацьованих знарядь праці до систематичного комплексного оновлення техніко-технологічної бази взаємозв’язаних виробничих ланок підприємств;
створення ринкового економічного механізму країни, спроможного забезпечити постійну заінтересованість усіх ланок управління виробництвом у здійсненні найбільш ефективних відтворювальних процесів і сприйнятті науково-технічних та організаційних новацій.
Усю сукупність технічних, організаційних та економічних заходів щодо ліпшого використання основних фондів підприємства можна умовно поділити на дві групи:
збільшення екстенсивного завантаження;
підвищення інтенсивного навантаження.
21. Склад і структура оборотних фондів
Оборотні фонди підприємства мають матеріально-речову й вартісну форми. У практиці планування та обліку господарської діяльності до складу оборотних фондів включають: виробничі запаси; незавершене виробництво та напівфабрикати власного виготовлення; витрати майбутніх періодів.
Виробничі запаси становлять найбільшу частину оборотних фондів. До них належать запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, покупних напівфабрикатів, палива й пального, тари, ремонтних деталей і вузлів, малоцінних інструментів, господарського інвентарю (реманенту) та інших предметів, а також аналогічних предметів, що швидко зношуються.
Незавершене виробництво — це предмети праці, обробку (переробку) яких не завершено підприємством. Вони перебувають безпосередньо на робочих місцях або в процесі транспортування від одного робочого місця до іншого. До напівфабрикатів власного виготовлення відносять ті предмети праці, що їх повністю оброблено (перероблено) у даному виробничому підрозділі підприємства, але які потребують дальшої обробки в інших підрозділах (наприклад, поковки, штамповки, відливки та інша продукція заготовочного виробництва).
Витрати майбутніх періодів — це грошові витрати, які зроблено в даний період, але які буде відшкодовано за рахунок собівартості продукції (роботи, послуг) у наступні періоди. До них належать витрати на підготовку виробництва, освоєння випуску нових виробів, раціоналізацію і винахідництво, придбання науково-технічної та економічної інформації, передплату періодичних видань тощо.
Співвідношення оборотних фондів у розрізі окремих елементів і стадій функціонування (запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів) характеризує їхню виробничо-технологічну (стадійну) структуру. Вона формується під впливом низки факторів (тип виробництва, особливості продукції та технології її виготовлення, умови забезпечення підприємства матеріальними ресурсами тощо) і змінюється в часі повільно, без різких коливань.
Структура оборотних фондів на підприємствах різних галузей має значні відмінності, зумовлені конкретними технологіями і формами організації виробництва, умовами забезпечення матеріальними ресурсами, цінами на них тощо. Так, найбільшу частку в загальному обсязі оборотних фондів становлять: виробничі запаси — на електростанціях та підприємствах легкої промисловості (до 90%); незавершене виробництво — на підприємствах машинобудування (близько 40%, у зв’язку з великою тривалістю виробничого циклу); витрати майбутніх періодів — на підприємствах добувної індустрії (40—50% і більше).