4. Предмет та завдання курсу «Історія української культури».

Об’єктом вивчення курсу є світова культура. Предметом – історія культури України, яка є складовою частиною світової культури. Курс історії української культури спрямований на збагачення і розширення гуманітарної підготовки студентів, формування творчості активності майбутніх фахівців; ця навчальна дисципліна дає уявлення про етапи історичного розвитку культури, забезпечує розуміння зв’язку всіх складових культури – мистецтва, етнографії, матеріальної культури, наукового знання, усіх форм духовних цінностей, формує світогляд. Завданням курсу є розвинути у студентів почуття патріотизму, національної свідомості, високого рівня духовності, адже саме навернення людей до культури у її глибокому розумінні сприяє утвердження загальнолюдських цінностей. При цьому не ставиться завдання зробити студентів професіоналами у царині літератури, мистецтва, музики, моралі тощо. Однак не може бути кваліфікований фахівець, який не має поняття про справжню культуру виробництва, дизайн, культуру управління, мовлення тощо. Кожна культурна людина повинна знати історію і сучасність того народу, серед якого живе.

Національна культура тісно пов'язана з поняттями «нація», «етнос» і становить сукупність економічних, політичних, побутових, мовних, обрядових, моральних та інших чинників. Українська культура охоплює всю сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених українським народом на терені України та за її межами (діаспорою) протягом усієї його історії.

5. Періодизація історії української культури.

В історії української культури можна виділити кілька періодів, які у цілому будуть відповідати порядку лекційних занять:

1. Дослов`янський період української культури. Це культура населення, яке мешкало на території сучасної України до приходу східнослов’янських племен. Хронологічні межі: від появи першої людини на території України (близько 1 млн. років тому) до появи тут слов’ян (V ‑ VI cт. н.е.).

2. Давньоруський період української культури. Культура східних слов’ян у додержавний період (V – IX ст. ) та культура першої держави східних слов’ян Київської Русі. Хронологічні межі: від появи східних слов’ян на території України (V-VI cт. н.е.) до захоплення роздрібненої Русі Литвою та Польщею (сер. XIV ст.).

3. Культура періоду входження України до складу Литви та Польщі. Хронологічні межі: сер. XIV ст. – сер. XVII ст.

4. У сер. XVII ст. у наслідок повстання козаків та селян, яке очолив Б. Хмельницький України вдалося утворити власну державу – Гетьманщину, яка у 1654 р. на правах автономії увійшла до складу Московського царства. Ця автономія у різних формах проіснувала до кінця XVIIІ ст. Отже, четвертим етапом розвитку української культури є період Гетьманщини (сер. XVII ст. ‑ кінець XVIIІ ст.)

5. З кінця XVIIІ ст. Україна перетворюється у провінцію Російської імперії, українська культура розвивається у руслі загальноросійської культури, помітний пресинг на культуру України зі сторони офіційної імперської влади. Цей період тривав з кінця XVIIІ ст. до революційних подій 1917 р.

6. Культура періоду української революції: 1917 – 1922 рр. Це період існування самостійної української держави (у різних формах). Українська культура отримала нові імпульси до розвитку.

7. Культура Радянської України, яка була складовою частиною СРСР (1922 – 1991 рр.)

8. Культура незалежної України (з 1991 р.)