Системи підтримки прийняття управлінських рішень(2 год.)

Мета. Ознайомити студентів із поняттям систем підтримки прийняття рішень, компонентами СППУР, архітектурою СППР, поняттям експертних систем, видами та складовими частинами експертних систем.

План

1. Сутність і компоненти системи підтримки прийняття рішень.

2. Аналітичні методи та інструменти підтримки прийняття управлінських рішень.

3. Архітектура системи підтримки прийняття рішень.

4. Види експертних систем.

5. Складові експертних систем. Розвиток експертних систем.

Література: 1, 3, 4, 5, 6, 7, 10, 11, 12, 17.

Хід лекції

1. Сутність і компоненти системи підтримки прийняття рішень.

Система (від грец. systema – ціле, складене з частин, з’єднання) – це сукупність взаємопов’язаних елементів, що становить певну цілісність, єдність. Системи характеризуються такими поняттями.

Елемент системи – частина системи, яка має цілком певне функціональне призначення.

Структура системи – сукупність внутрішніх сталих зв’язків між елементами системи, яка визначає її основні властивості.

За складністю системи поділяються на прості, складні і дуже складні, або великі.

Проста — це така система, яка складається з обмеженої кількості елементів і не має розгалуженої структури (відсутні рівні ієрархії).

Складна — це система з розгалуженою структурою і значною кількістю взаємопов'язаних елементів, які, у свою чергу, є простими системами.

Велика — це складна система, яка має ряд додаткових ознак:

• наявність виділених складових (підсистем), які мають своє призначення, що підпорядковане загальному призначенню всієї системи;

• наявність великої кількості різноманітних (матеріальних, інформаційних, енергетичних) зв'язків між підсистемами і в середині кожної підсистеми; наявність зовнішніх зв'язків даної системи з іншими системами (відкритість системи);

• наявність у системі елементів самоорганізації;

• участь у функціонуванні системи людей, машин та природного середовища.

Поняття “велика система” виникло порівняно недавно. Його було введено для визначення особливої групи систем, що не піддаються точному і докладному описові. При дослідженні великих систем дуже дієвим виявився специфічний науковий метод — системний підхід, притаманний кібернетиці.

Системний підхід — це методологія дослідження важко-спостережуваних і важкозрозумілих об'єктів, яка ґрунтується ось на чому: не ігнорується наявність тісних взаємозв'язків між великою кількістю як внутрішніх, так і зовнішніх факторів, що визначають поводження досліджуваної системи; ураховується існуюча невизначеність поводження системи в цілому і окремих її частин як результат дії випадкових факторів та участь у системі людей; ураховується змінювання з плином часу властивостей системи і зовнішнього середовища. Такий підхід виявився ефективним при розв'язуванні задачі аналізу системи — визначення функцій, які реалізуються системою при відомих елементах та відомій організації системи, і задач її синтезу — визначення елементів і організації системи за заданою їй функцією. Системний підхід — один із найперспективніших наукових напрямків у економіці, оскільки саме до категорії великих систем належать більшість соціально-економічних систем.