2.4. Аналіз умов праці в майстерні з обробки деревини

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

В якості об’єкту дослідження умови охорони праці було обрано майстерню Полошківського НВК, що відповідає темі та загальному спрямуванню дипломної роботи. Визначення відповідності умов техніки безпеки нормативним вимогам проводиться за наступними нормативними актами:

• Державні нормативні акти про охорону праці (ДНАОП);

• СНиП 2.04.05-91;

• санітарних норм (СН 245-71);

• будівельних норм і правил (СНиП 11-65-73);

• «Санітарно-гігієнічним вимогам до організації трудового навчання учнів I-VII і VIII -Х (ХІ) класів »(№ 3215 і 3216).

Майстерня знаходиться в одноповерховій будівлі. Габаритні розміри майстерні:

довжина: 12,7 м;

ширина: 5,8 м;

висота: 2,8 м;

площа: 73,66 м².

Додаткові розміри:

розмір кватирки: F_кв=0,65 м²;

розмір дверей S_дв=1,98 м²;

кількість працюючих: 17;

вид джерела світла: лампа розжарювання;

система освітлення: загальна в системі комбінованого;

висота від центру дверей до центру кватирки: 1,05 м;

кількість світильників: 8;

кількість ламп у світильнику: 1;

потужність однієї лампи: 100 Вт;

кількість вікон: 4;

вікна розташовані вздовж меншої стіни;

висота від підлоги до підвіконня: 0,7 м;

найбільша відстань від вікна до робочого місця: 5,3 м;

площа приміщення, що припадає на одну особу: 73,66/17=4,33 м².

Джерела збиткового тепла, електромагнітного чи іонізуючого випромінювання відсутні.

Підлога дерев’яна, пофарбована, не має значних дефектів. Підлога майстерні гладка, що забезпечує гарне вологе прибирання ганчіркою, і неслизька, при експлуатації не утворюється додатковий пилу.

Працюючі забезпечені санітарно-побутовими приміщеннями.

Нами було проведено аналіз санітарно-гігієнічних умов.

Великий вплив на самопочуття і працездатність людини чинить мікроклімат виробничих приміщень, який визначається температурою повітря, його складом, тиском, відносною вологістю, швидкістю руху повітряних потоків.

Дослідження умов повітрообміну

Для підтримки в навчально-виробничих приміщеннях нормального, відповідаючого гігієнічним вимогам складу повітря, видалення з них шкідливих газів, парів і пилу використовують вентиляцію.

Рис. 2.1. Схема розрахунку природної вентиляції

Визначимо ефективність природної вентиляції приміщення.

Об’єм майстерні:

V=a∙b∙c

де a – довжина приміщення, м, b – ширина приміщення, м, c - висота приміщення, м.

V = 12,7·5,8·2,8=206,25

Об’єм майстерні, що припадає на одного працюючого:

L = = = 12,13 ,

де n – кількість працюючих.

Виходячи з розрахунків, нормований об’єму приміщення на одного працюючого (L') повинен становити не менше 30 м³/год.

Таким чином, необхідний повітрообмін L_н обчислюється за формулою

= 30·17=510 м³/год,

Фактичний повітрообмін здійснюється за допомогою природної вентиляції як неорганізовано – через різні нещільності у віконних і дверних прорізах, так і організовано - через кватирку у віконному прорізі.

Фактичний повітрообмін L_ф, м³/год, обчислюється за формулою:

_{Lф=Fкв vп µ 3600}

де F_кв - площа кватирки, через яку буде виходити повітря, м²;

v_n - швидкість виходу повітря через кватирку, м/с. Її можна розрахувати за формулою:

v_n ,

де g - прискорення вільного падіння, g =9,8 м/с²;

∆Н₂ - тепловий напір, під дією якого буде виходити повітря з кватирки, кг/м²:

,

де h₂ - висота від площини рівних тисків до центру кватирки;

γ_з та γ_вс - відповідно об'ємна вага повітря зовні та всередині приміщення, кгс/м³.

Її можна визначити з наступного співвідношення: відстані від площини рівних тисків до центрів нижніх і верхніх прорізів відповідно h₁ та h₂ (рис.2.1), обернено пропорційні квадратам площ цих прорізів S_дв та F_кв, тобто:

.

З геометричних розмірів приміщення h₁+h₂=h,

де h – висота між центрами нижніх та верхніх прорізів.

Таким чином, з системи двох рівнянь з двома невідомими знаходимо h₂:

=

Об'ємна вага повітря визначається за формулою:

,

де Р_б - барометричний тиск, мм рт. ст., в розрахунках береться таким: Р_б = 750 мм рт.ст.;

Т - температура повітря у градусах Кельвіна.

Відповідно до ГОСТу 12.1.005-88 для теплого періоду року, температура повітря повинна бути не вище +28˚С, або T=301 К, для холодного періоду року відповідно t=17˚С, або T=290 К.

Для повітря зовні приміщення температура визначається за СНиП 2.04.05-91:

для теплого періоду: t = 24˚С, T = 297 К;

для холодного періоду: t = -11˚С, T = 262 К.

=1,174 кгс/м³;

=1,332 кгс/м³;

γ_вс(т)=1,159 кгс/м³;

γ_вс(х)=1,203 кгс/м³;

ΔH_2(т)= =0,95(1,174-1,159)=0,0143 кг/м²;

ΔH_2(х) = = 0,95(1,332 -1,203)=0,1226 кг/м²;

v_п(т)= = м/с;

v_п(х)= = м/с;

L_ф(т) = F_кв v_п(т) 3600 = 0,65 0,5 3600 = 573,4 м³/год

L_ф(х) = F_кв v_п(х) 3600 = 0,65 0,5 3600 =1653,6 м³/год

Визначивши фактичний повітрообмін і порівнявши його з необхідним, можна зробити висновок:

В холодний період року фактичний повітрообмін перевищує нормований у 3 рази, що може викликати переохолодження працюючих. Для покращення умов праці можна рекомендувати скорочення часу провітрювання приміщення пропорційно перевищенню фактичного повітрообміну над необхідним, тобто до 20 хвилин на годину.

В теплий період року фактичний повітрообмін відповідає нормі.