2.2. Методичне забезпечення навчання оздоблення виробів із деревини технікою інкрустація

Методичне забезпечення викладання будь-якої дисципліни в школі, зокрема, трудового навчання, невід’ємне від методики її викладання. Тому, питання розробки необхідного навчально-методичного забезпечення варіативного модулю «Інкрустація виробів із деревини» розглянемо паралельно з особливостями методики викладання основних питань цієї теми.

Методика викладання інкрустації на уроках повинна ґрунтуватися на врахуванні інтересу учнів до навчального процесу.

Успіх у роботі залежить від вибору методів, що будуть застосовані. Їх раціональне використання дозволить педагогу сформувати в учнів міцні знання, уміння і навички.

Одним з важливих факторів ефективного засвоєння навчального матеріалу є інтерес учнів до його вивчення.

Визначення інтересу в учнів до вивчення варіативного модулю «Інкрустація виробів із деревини» проводилося на базі 10 класу Полошківського НВК. Для цього учням була запропонована відповідна анкета (додаток Д ). Проаналізувавши результати, можна зазначити, що це нова тема для учнів, вивчення якої буде для них цікавим.

Перш ніж розпочати вивчення нового, треба викликати в учнів інтерес, потребу дізнаватися нове. З цією метою перше заняття з класом необхідно проводити в шкільній виставковій кімнаті, де зібрані кращі вироби школярів. Також на етапі вивчення нового матеріалу учням можна показати відео №1 (додаток Д), з якого вони краще зрозуміють що собою представляє процес інкрустації, а також підвищиться інтерес до вивчення даної теми.

На уроках технології необхідно створити можливості для розвитку в учнів здібностей до складання композиції, а також відчуття матеріалу, лінії, контрасту, світлотіні та ін. У відповідності з цим основними виробами для виготовлення слід обирати прості предмети, як правило, плоскої форми. До методичного забезпечення в такому випадку слід додавати зразки зображень елементів композиції, зразки готових виробів, таблиці з відповідністю різних кольорів, технологічні карти тощо.

У інкрустації, як вже зазначалося, велике значення має матеріал - деревина різних порід. Для того, щоб показати красу дерева в художній обробці, виявити природні якості матеріалу, потрібні знання декоративних і фізичних властивостей деревних порід, що вживаються в інкрустації.

Народні майстри глибоко і тонко відчувають художні особливості матеріалу. Перетворюючи дерево в предмет мистецтва, вони його оживляють, примушують грати всіма властивими йому особливостями.

Отже, навчанню інкрустації передує ознайомлення учнів з різними породами деревини, їх художніми і фізичними властивостями. Розуміння деревини дасть можливість школярам повноцінно виявляти її можливості, щоб досягнути художнього звучання матеріалу. Виявлення природної краси деревини шляхом художньої її обробки і складає основне в майстерності інкрустації [39].

Як сказано вище, деревина, що використовується в інкрустації, повинна мати красиву текстуру, пластичність маси і слабко реагувати на зміни температури. У залежності від складності обробки деревні породи поділяються на тверді (груша, клен, явір, бук), середні (береза, тополя), м'які (липа, осика). Одні породи володіють хорошим природним малюнком волокон, в інших він майже непомітний.

Ознайомлення учнів з породами дерева, що використовуються в інкрустації, необхідно проводити таким чином: під час бесіди вчитель демонструє куски різних порід деревини і вироби народних майстрів, виготовлені з аналогічних порід дерева. Різноманітні заглиблення, що створюють приємну для ока гру світлотіні, особливо ефектно проявляються у матеріалі деяких деревних порід. Школярі наочно переконуються, як народні умільці вміють виявляти красу деревини.

У процесі подання матеріалу з теми необхідно демонструвати учням деревину в різних зрізах - радіальному, тангенціальному, торцевому, звертаючи увагу на текстуру і колір матеріалу. Особливо емоційно сприймають учні тангенціальний розріз бруска, при якому найбільш повно можна виявити малюнок його волокон. Вони, можливо, вперше з’ясовують, що деревині груші притаманні різноманітні кольорові відтінки в залежності від її різновидності, віку, вистояності та ін., їм стає відомо, що груша найбільш часто вживається в інкрустації; хвойні ж породи, що вміщують багато смоли, для інкрустації майже не використовуються; на них добре випалювати. Учні довідуються також, що інкрустацію виконують на твердих породах. При виборі деревини для певного виробу звертають увагу не тільки на декоративні властивості, але й на її фізичні якості, тобто вагу, твердість, пружність, здатність розколюватися вздовж поздовжніх волокон.

Продовженням вивчення художньої обробки виробів з деревини інкрустацією може стати екскурсія до лісу. Учні знайомляться з породами дерев у природних умовах, що збагачує їх уявлення про різноманітну деревину, викликає інтерес до їх вивчення.

Засвоєння учнями різних порід дерев, ознайомлення з їх декоративними властивостями має велике значення, але тільки безпосередня робота з матеріалом (деревиною) сприяє розвитку важливої здібності учнів - відчуття матеріалу. Формування цієї якості починається вже з роботи на тренажних дощечках. І далі продовжується, поглиблюючись і вдосконалюючись, протягом всього періоду навчання.

Для перших вправ бажано обрати липу. М'яка до серцевини, більш щільна і твердіша до кори, вона легко обробляється гострим інструментом. Білого кольору, з легким червонуватим відтінком, ця деревина має досить рівні волокна. Тверді породи дерева важче обробляти, бо вони вимагають затрати значної м'язової сили.

Під час пояснення процесу виконання інкрустації вчитель може використати відео №2 (додаток Е), на якому детально показано, як виконувати даний вид оздоблення.

Отримавши необхідні розміри тренажних дощечок школярі розмічають і розрізують дошку, вибирають частини її без дефектів (сучків, трухлявини, гнилизни та ін.). Гладко і рівно її стругають. Результатом такої праці стають гладенькі красиві дощечки прямокутної форми для тренувальних вправ.

Робота з виготовлення тренажних дощечок викликає інтерес в учнів, бо вони знають й усвідомлюють мету і значення своєї праці: дощечки стануть засобом вивчення техніки виконання інкрустації, а потім будуть збережені як наочні посібники при вивченні композиції візерунків.

Поряд з формуванням технічної майстерності інкрустації дуже важливо розбудити у дітей любов до справи, до народного національного мистецтва, його історії, виховати повагу до таланту, праці, майстерності українських народних художників, розвинути інтерес до творчої роботи.

Вивчення кожного мотиву розпочинається зі зразка виробу. Той чи інший мотив учні виділяють з загальної композиції орнаменту і замальовують у заданому масштабі в своїх зошитах.

Викладач демонструє попередньо зроблені ним на папері замальовки орнаментального мотиву, що вивчався, супроводжуючи показ словесним поясненням. Готовий зразок виробу не дає можливості побачити послідовність зображення мотиву.

Під час замальовки, розмітки на папері певного мотиву, учні використовують лінійку, кутник, циркуль, олівець. Замальовка проводиться з демонстрацією зразка виробу, до композиції орнаменту якого входить мотив, що вивчається. Це необхідно, бо учні бачать і розуміють роль, місце і зв'язок його з іншими елементами в загальній композиції орнаменту. Замальовка мотиву закінчується його аналізом на зразку виробу, що сприяє розвитку розуміння учнями засобів зображення, за допомогою яких він створюється і пов'язується з іншими мотивами й формою предмета.

Таким чином, заняття із засвоєння мотивів будуються на конкретних предметах-зразках, і першим завданням для учнів є відображення їх на папері. При цьому вони вчаться самостійного аналітичного виділення частини (мотиву) із цілого (орнаменту виробу), а в подальшому - розуміння синтетичного об'єднання частин (мотивів) в одне ціле (орнамент).

Допускається збагачення більшості мотивів певними елементами. Можливі способи таких доповнень учні бачать на демонстрованих їм зразках під час замальовки. Окрім того, їм можна показати таблиці з різними варіантами елементів інкрустації.

Добре засвоївши один мотив, учні переходять до другого, більш складного.

Відомо, що усвідомлення практичної мети праці завжди стимулює трудову діяльність, тому відомий психолог Б. Теплов писав, що необхідно, щоб певна частина художньої діяльності дітей була спрямована на створення продукту, який на когось повинен мати вплив, був комусь потрібний, з яким пов'язане усвідомлення його можливої соціальної цінності. Без цього розвиток творчості дітей неодмінно підміняється розвитком деякого формального вміння.

Звичайно, чисто навчальна робота повинна бути присутньою в художньому вихованні, але не повинна бути єдиним видом роботи, особливо на перших етапах художнього виховання, коли закладаються основи ставлення до мистецтва [45].

При переході від тренування до виготовлення предметів, що мають практичне значення, основна складність - у задумі виробу. Учень повинен, опираючись на вивчені мотиви, використовуючи зображувальні засоби, створити оригінальний виріб, в якому художня форма і призначення предмета знаходилися б у єдності. Завдання вчителя - не пригнічувати творчої оригінальності учня, а всебічно заохочувати його пошуки, уважно допомагати долати труднощі. Не варто надто опікати дітей, бо це сковує ініціативу і гальмує їх творче ставлення до роботи.

Щоб посилити інтерес учнів до виготовлення практично потрібних предметів, завдання можна пов'язати з оформленням, скажімо, шкільної кімнати народознавства. Під час її відвідування вчитель може зауважити, що якість рамок для фотографій не відповідає рівню експонатів у кімнаті. Після такого зауваження учні можуть вирішити виготовити нові рамки і оформити ними названу кімнату.

При застосуванні раціональних методів навчання і правильному педагогічному керівництві учні здатні засвоїти композицію узору для простих виробів плоскої форми і їм під силу створення нескладного інкрустованого виробу.

У процесі створення виробу учні виявлять певною мірою ті властиві їм здібності, які сформувались під час роботи на тренажних дощечках, а саме: творчу уяву, відчуття матеріалу, лінії, світлотіні, контрасту та ін. Вони навчаться розуміти єдність естетичної та практичної сторін предметів народного декоративно-ужиткового мистецтва, ознайомляться з засобами її досягнення.

Виготовлення потрібних речей активізує навчальний процес, вносить в нього елемент творчості. Створення простого інкрустованого виробу - це вже творчість. Учні не копіюють зразка, а створюють свій. Ще М.Чернишевський зазначав, що ручна праця має творчий характер, бо в ній народжуються якісно нові предмети, які людина намагається робити якомога краще, враховуючи форму, колір, декор. Діти, звичайно, ще не створюють нового в межах цілого людства, але в процесі роботи вони відкривають нове для себе і в цьому - значення її для їх творчого розвитку.

Виконання більш складних інкрустованих мотивів ґрунтується на знаннях і вміннях, набутих учнями в процесі виготовлення мотивів на першому етапі.

Не зменшується, а зростає значення зразків-виробів народних майстрів - особливо при вивченні розмітки, зарисовки кожного наступного мотиву. Для наочного показу застосування мотиву, який треба засвоїти повинні бути підібрані високохудожні вироби (скриньки, обкладинки книг-альбомів, декоративні тарелі, підставки тощо), (додаток А). Показ мотиву супроводжується коротким словесним аналізом зразка у формі бесіди.

Вивчення мотивів інкрустації теж здійснюється на зразках-виробах народних майстрів, вчителів та учнів.

Мотив "сонечко" нагадує мотив "квітка" (додаток Б). Тому учні засвоюють його легко, працюють з інтересом. Кольорову гаму деревини різних порід вони поєднували як в контрастному співставленні, так і в сполученні однотонних кольорів. Навколо центру підбираються "промені-листки" різноманітної форми, ритмічно чергуючи їх між собою.

Мотив "кучері" складає "трикутник" з "кружечками" (додаток Б). Збагачуючи його іншими елементами, учні можуть виконувати "кучері" подвійними з "квіткою" або "сонечком" у центрі. Колір дерев'яних вставок інкрустації підбирається за своїм смаком згідно ескізу, дотримуючись контрасту їх до основного фону.

Мотив інкрустації "гачки" нагадує різьблений, але учні роблять його не в одну смугу, як в різьбі, а в дві, як мотив "кучері" (додаток Б). У проміжок між смугами мотиву ставлять "прямокутник". Дотримуючись симетрії, доповнюють мотив різноманітними геометричними фігурами: "трикутниками", "квадратами", "кружечками" і замикають вставними лініями.

Вивчення мотивів в інкрустації на тренажних дощечках завершується самостійним компонуванням учнями нескладного орнаменту. Перш ніж підійти до його композиції, вони з допомогою нешироких вставних ліній повинні визначити робоче поле для всього зображення, потім - місце для основного мотиву. Як правило, це "квадрат", "квітка", "сонечко", ускладнені різними елементами. У відповідності до центрального мотиву підбираються другорядні, якими виступають "кучері", "кожушок", "гачки" та ін. ; їх розмішували симетрично стосовно центру. Вчителю важливо бачити чи учні розуміють, як правильно використовувати засвоєні мотиви для композиції орнаменту в смузі, квадраті, колі, як використовують симетрію, ритм, колір.

На цьому завершується підготовка школярів з виконання мотивів інкрустації на тренажних дощечках, на яких було зображено всю її "абетку", тобто найбільш вживані й необхідні у подальшій роботі мотиви інкрустації. Тренажні дощечки слугують своєрідними наочними посібниками в роботі учнів з виготовлення виробів, оздоблених інкрустацією.

Заповнені ними тренажні дощечки можуть знадобитися учням у подальшому при складанні узорів для інкрустації конкретних виробів.

Лише після засвоєння мотивів інкрустації можна розпочинати вивчення орнаменту до композиції на основі засобів зображення у відповідності з формою виробу.

У процесі роботи з учнями зі складання композиції орнаменту вчитель повинен навчити їх виходити з форми виробу, бо вона визначає підбір орнаментальних мотивів, зв'язок їх між собою і розташування на поверхні предмета.

Симетричність - це певна закономірність у розташуванні мотивів орнаменту. Вона не розчленовує поверхню виробу на частини, а служить для зв'язку всіх його частин, створюючи цілісність предмета (додаток Б). Людське око звикло знаходити красу в симетрії, гармонії ліній і форм [41].

Симетрія відіграє велику роль у гуцульському орнаменті інкрустації виробів прямокутної форми, зокрема скриньок, обкладинок та ін. (додаток Б), як основний засіб, що дозволяє пропорційно розмістити на поверхні всі орнаментальні мотиви, привести їх у чітку і ясну систему. Не меншу роль у цьому відіграє лінія, яка служить засобом декоративної організації поверхні таких виробів, підкреслює їх форму, сприяє виявленню декоративних властивостей матеріалу. Тому для виконання виробів прямокутної форми особливо важливим є відчуття симетрії та лінії.

У процесі роботи над декоративними речами в учнів розвивається відчуття міри, уміння знаходити правильне співвідношення величини орнаментальних мотивів з розміром виробу.

Особливу увагу варто звертати на розвиток в учнів відчуття ритму, а також колориту. У відповідності з цим завданням основними об'єктами для проектної діяльності можуть бути вироби круглої плоскої і об'ємної форм.

Засвоївши інкрустацію деревом, учні можуть вивчати інкрустацію металом, пластмасою, перламутром, рогом, бісером тощо. У процесі занять вони можуть знайомитися з обробкою декоративного дроту, кольорової бляхи, пластмас та ін. [41].

Відомо, що декоративне зображення в прикладному мистецтві здатне нести певне ідейне навантаження. У сучасний орнамент інкрустації народні майстри вводять національну символіку. Учні, як і народні умільці, вводять в свої композиції узорів для тарілок п'яти-шестикутні "зірки", "тризуб", написи, силуетне портретне зображення тощо.

Творчість учнів активізується впродовж усіх занять - від роботи на тренажних дощечках, де ставилося завдання доповнення зразка своїми елементами, до створення конкретного виробу, починаючи з простих (рамки, брошки), закінчуючи складними (тарілки, скриньки).

Один із варіантів – це гребінець. Якщо учні працюватимуть над цим виробом, вчитель може використати як роздатковий матеріал послідовність виконання інкрустації у фотографіях (додаток В).

У процесі обдумування виробу і його виготовлення перед учнями завжди ставиться завдання - враховувати відповідність орнаменту до форми, матеріалу і призначення виробу, що і повинно дати потрібні результати.

Навчання учнів варіативному модулю реалізується через проектну діяльність. Результатом роботи має бути творчий продукт - виріб. Вказана діяльність потребує не лише знань, але й умінь критично та творчо мислити.

Проектна робота дуже перспективна, оскільки в ній кожен з учасників не втрачає свого статусу активної діючої особистості, намагається зайняти в групі позицію, що відповідає його можливостям: знанням, умінням, здібностям, мисленню тощо. Результати проектування повинні бути, так би мовити, «відчутними», тобто, якщо проект містив теоретичну проблему, то має бути конкретне її вирішення, якщо практичну - конкретний результат, готовий до використання.

Працювати над проектом можна використовуючи його шаблон-зразок (додатки Е, Ж).

Отже, під час вивчення варіативного модулю «Інкрустація виробів із деревини», вчитель може використовувати різноманітне методичне забезпечення, яке забезпечує ефективне вивчення теми, засвоєння матеріалу, а також підвищує мотивацію до вивчення модулю.