3.5. Порядок виконання роботи
3.5.1. За заданою кількістю інформаційних символів і кодовою відстанню знайти кількість перевірочних символів і довжину коду.
3.5.2. Вибрати
утворюючий многочлен циклічного коду
за методикою, викладеною в розд. 3.1, 3.2.
Для
використати табл. 3.1, для непарних
– табл. 3.2‑3.4. Якщо задане парне
,
необхідно включити
співмножником в утворюючий многочлен.
3.5.3. Задавшись інформаційними символами кодової комбінації, знайти перевірочні символи й побудувати кодову комбінацію циклічного коду за методикою, викладеною в розд. 3.3.
3.5.4. Внести помилку в кодову комбінацію, змінивши один із символів на протилежний. Знайти остачу від ділення комбінації з помилкою на утворюючий многочлен. Виконати такі ж операції для двох і трьох помилок у кодовій комбінації. Проаналізувати результати.
3.5.5. Встановити в макеті ручний режим, відтиснувши клавішу ГПІ; клавіша "Зовнішн." повинна бути натиснута (внутрішня синхронізація). Зібрати схему кодера, аналогічну схемі рис. 3.4. Як елементи затримки використати елементи регістра 2. При цьому регістр 2 повинен знаходитися в стані паралельного запису інформації, для чого в гніздо 216 необхідно подати логічну "1". Як ключ S2 використовується елемент макета SW1.
3.5.6. Для керування ключами кодера S1 та S2 необхідно зібрати схему керування на базі лічильника CT, дешифратора DC1 та тригера T. Коефіцієнт перерахування лічильника за допомогою з'єднання входу "Вст. 0" з виходом дешифратора DC1 встановлюється рівним довжині кодової комбінації. Входи тригера T з'єднують із відповідними виходами дешифратора DC1, а виходи – з керуючими входами ключів.
3.5.7. Для послідовного введення в кодер інформаційних символів кодової комбінації використовується регістр 1. Із цією метою вихід останнього елемента регістра 1 (гніздо 33) з'єднати зі входом кодера. Інформаційна частина кодової комбінації набирається за допомогою перемикачів S1…S11 і записується в регістр 1 у режимі паралельного запису, для чого в гніздо 215 необхідно подати логічну "1" і виробити один тактовий імпульс подвійним натисканням клавіші ГОІ.
3.5.8. Перевести регістр 1 у режим зсуву вправо, для чого подати в гніздо 215 логічний "0". Натискаючи клавішу ГОІ, подавати одиночні тактові імпульси й спостерігати процес зміни стану елементів схеми в процесі кодування за індикаторними лампочками. Кодова комбінація циклічного коду буде виводитися з кодера через гніздо 199 ключа SW1 протягом тактових інтервалів. Побудувати таблицю станів елементів схеми.
3.5.9. Підключити гніздо 215 до схеми керування для забезпечення переводу регістра 1 у режим паралельного запису при занесенні інформаційних символів й у режим зсуву вправо при кодуванні. Перевести макет в автоматичний режим клавішею ГПІ. Спостерігати й зафіксувати часові діаграми в характерних точках кодера й схеми керування. На цьому процес дослідження кодера закінчується.
3.5.10. Зібрати схему ділення на утворюючий многочлен по типу рис. 3.2, використовуючи при цьому регістр 2 і двовходові суматори за модулем 2. На базі цієї схеми ділення побудувати декодер, що виявляє помилки. Регістр 3 використати як приймальний регістр, у який вводяться символи кодової комбінації одночасно з введенням їх у схему ділення. Як дешифратор нульового синдрому використати дешифратор DC2. Регістр 1 використовується як передавальний, у нього за допомогою клавішних перемикачів S1…S11 вводиться заздалегідь побудована кодова комбінація циклічного коду. Його вихід з'єднується зі входами послідовного запису регістра 3 і схеми ділення.
3.5.11. Побудувати схему керування декодером. Подаючи одиночні тактові імпульси, спостерігати процес зміни стану елементів декодера за індикаторними лампочками. Побудувати таблицю станів елементів схеми.
3.5.12. Побудувати схему декодера за аналогією зі схемою рис. 3.5. Схема ділення будується на основі регістра 2, а як буферний регістр використовується регістр 3. Дешифратор можна побудувати зі схем І-НІ або ж використати дешифратор DC2. Вихід кодера завести на вхід послідовного запису регістра 4 (гніздо 91) для занесення в цей регістр виправленої кодової комбінації. Регістру 4 встановити при цьому режим зсуву вправо, для чого в гніздо 45 подати логічний "0".
3.5.13. Дослідити роботу декодера в ручному й автоматичному режимах. Скласти таблиці станів елементів схеми декодера. Спостерігати й зафіксувати часові діаграми.
3.5.14. Зібрати на одному макеті схему кодера циклічного коду, на другому – схему декодера, що виправляє однократні помилки. З'єднати вихід кодера зі входом декодера через один із суматорів за модулем 2. На другий вхід цього суматора для введення однократної помилки підключити один із виходів дешифратора DC1, проінвертувавши його.
3.5.15. Забезпечити синхронізацію макетів з'єднанням гнізда 224 ведучого макета із гніздом 223 ведомого макета й встановленням відповідних режимів синхронізації (див. п. 2.2.12). Спостерігати роботу системи в ручному й автоматичному режимах. Переконатися, що декодер виправляє одиночні помилки.